Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/189/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/152/20 Справа № 707/189/20 Головуючий по 1 інстанції Суходольський О.М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №707/189/20 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Черкаського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,- в с т а н о в и л а: Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця, водія ВЧ А0326, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 12.01.2020 о 22 годині 50 хвилин у с.Худяки Черкаського району Черкаської області, по вул.Шевченка, керував автомобілем «Audi», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння рук, відсутність реакції зіниць очей на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності лікаря КНП «ЧОНД» ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд, протокол складено за відсуності двох свідків. Зазначає, що він не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння, а лише просив забезпечити проведення такого огляду іншим лікарем, оскільки в нього виникли сумніви щодо обєктивності лікаря ОСОБА_2 . Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовільнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 399031 від 12.01.2020, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 12.01.2020 о 22 годині 50 хвилин у с.Худяки Черкаського району Черкаської області, по вул.Шевченка, керував автомобілем «Audi», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння рук, відсутність реакції зіниць очей на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності лікаря КНП «ЧОНД» ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с. 1); - даними висновку КНП «ЧОНД» №38 згідно якого ОСОБА_1 12.01.2020 о 23 год. 30 хв. відмовився в повному обсязі від медогляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с. 2). Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не містить обов`язкової вимоги про приєднання до матеріалів справи направлення водія на огляд на стан спяніння, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними. Згідно п.6 розділу ІІ інструкції - огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Тобто інструкцією не передбачено наявність 2 свідків при відмові від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, як про те зазначає апелянт. Апелянтом не надано належних та допуснимих доказів щодо необ`єктивності лікаря ОСОБА_2 , а тому його доводи в цій частині є недоречними. Апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є неприйнятними. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, та особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка