Постанова 4855 № 705/5316/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 705/5316/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Гудзенко В.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області в якому просить: - визнати дії виконавчого комітету Уманської міської ради щодо неналежного розгляду його звернень про надання дозволу на реконструкцію частини житлового будинку з господарськими будівлями - неправомірними; - зобов`язати виконавчий комітет Уманської міської ради належно розглянути його звернення про надання дозволу на реконструкцію в 2012 році його майнового комплексу по АДРЕСА_1 відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року; - виконавчому комітету Уманської міської ради прийняти рішення по безоплатному проведенню капітального ремонту майнового комплексу ОСОБА_1 беручи до уваги низький рівень його доходів у сумі 80000 гривень за рахунок коштів спеціального фонду для створення першочергових нормальних побутових умов враховуючи чинники способу життя і фактори здоров`я; - витрати по експертній оцінці технічного стану майна, обсягів збитків, непланової інвентаризації, ремонту, виготовлення проектно-кошторисної документації та оформлення інших необхідних документів, пов`язаних з капітальним ремонтом майнового комплексу ОСОБА_1 покласти на відповідача за рахунок місцевого бюджету; - відповідачу відшкодувати моральну шкоду у сумі 50000 гривень та перерахувати на особистий рахунок ОСОБА_1 в установах «Ощадбанку» за безконтрольні екстремальні умови розгляду звернень, що привели до ранньої інвалідізації на тлі стресу і сильної втоми від нервового та зорового перенавантаження. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду. В обґрунтування такого висновку судом першої інстанції зазначено, що станом на день постановлення даного судового рішення вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд не вирішив питання про перерозподіл судового збору в зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків, непредставлення доказів, неявку і зловживання правами. Наголошує, що суд має достатньо повноважень і заходів для вирішення суперечностей щодо позову за участю відповідача та власної ініціативи. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2019 року, за результатами розгляду в підготовчому засіданні адміністративного позову ОСОБА_1 , встановлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160 та 161 КАС України, тому відповідно до ч.1 ст.122, ч.1 ст.123, ч.13 ст.171, ч.1 ст.183, п.7 ч.1 ст.240 КАС України, залишено позовну заяву без руху та надано ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків. Так, в ухвалі Уманського міськрайонного суду від 17 жовтня 2019 року було зазначено, що позовна заява від 09.08.2016 року, не відповідає: 1) Вимогам ч.1, пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України: у позовній заяві позивачем не викладено в повній мірі свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; не зазначено в позові зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме: - не зазначено щодо якого саме (дата та вхідний номер чи інші реквізити) його звернення до відповідача про надання дозволу на реконструкцію просить визнати протиправними дії (п.1 прохальної частини позовної заяви) та не зазначено відповідного доказу; - яке саме звернення (дата та вхідний номер, чи інші реквізити) позивач просить зобов`язати відповідача належно розглянути відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року (п.2 прохальної частини позовної заяви), не обґрунтовано обставини встановлені судом в даній постанові та відношення постанови до спірних правовідносин викладених в позові. З огляду на той факт, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовними заявами, які містили подібні позовні вимоги, які були розглянуті по суті спору та рішення суду набрали законної сили. Таке обґрунтування є суттєвим, так як суд не має права повторно розглядати позовні вимоги, якщо такі вимоги були розглянуті судом по суті спору і рішення суду набрало законної сили або позовні вимоги стосуються виконання судового рішення, яке набрало законної сили. - не обґрунтовано позовну вимогу, яка викладена в формі рекомендації: «

3. Виконавчому комітету Уманської міської ради прийняти рішення по безоплатному проведенню капітального ремонту майнового комплексу ОСОБА_1 , беручи до уваги низький рівень його доходів, у сумі 80 тис. гривень за рахунок коштів спеціального фонду для створення першочергових нормальних побутових умов враховуючи чинники способу життя і фактори здоров`я», а також взаємозв`язок з позовними вимогами викладеними в частинах 1 та 2 прохальної частини позовної заяви. 2) Вимогам п.3 ч.5 ст.160 КАС України та не зазначено обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Оскільки позивачем зазначено в позовній заяві про заподіяння йому матеріальних збитків та моральної шкоди, що відшкодовуються в порядку ст.ст. 1173, 1174 ЦК України. 3) Вимочи ч.8 ст.160 КАС України, відповідно до якої якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Такі підстави позивачем не зазначені. 4) Вимоги ч.6 ст.161 КАС України: у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, оскільки з поданої позовної заяви вбачається, що спір триває з 2005 року, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача та неодноразово приймалися судові рішення (2007, 2009, 2010, 2014 роки) та в зв`язку з невиконанням позивачем вищевикладених вимог позовної заяви суд позбавлений можливості визначити строки звернення до суду з даним позовом. Копію вказаної ухвали було отримано позивачем 17 жовтня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 133). При цьому, 17 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на ухвалу від 17 жовтня 2019 року про недоліки. В даній скарзі зазначено: « ухвала не до вподоби ( ч.3,4 ст.3 ЦПК ). Є порушення, що ведуть до сповільнення розгляду з триваючим відокремленням мене від цивілізованого життя. Позов подав 09 серпня 2016 року, апеляція 29 вересня 2016 року, відкрите провадження 26 жовтня 2016 року Повторний вияв недоліків ЦПК не передбачає, а суперечності виясняє в розгляді по суті. Тому прошу ухвалу від 17 жовтня 2019 року зарахувати, як закінчення підготовчого провадження і призначити засідання по суті ». Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду, оскільки позивачем не було виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне. У силу приписів ч.ч. 13-15 ст. 171 суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Як було встановлено раніше, в ухвалі Уманського міськрайонного суду від 17 жовтня 2019 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху було зазначено, що позовна заява від 09.08.2016 року, не відповідає: 1) Вимогам ч.1, пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України: у позовній заяві позивачем не викладено в повній мірі свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; не зазначено в позові зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме: - не зазначено щодо якого саме (дата та вхідний номер чи інші реквізити) його звернення до відповідача про надання дозволу на реконструкцію просить визнати протиправними дії (п.1 прохальної частини позовної заяви) та не зазначено відповідного доказу; - яке саме звернення (дата та вхідний номер, чи інші реквізити) позивач просить зобов`язати відповідача належно розглянути відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року (п.2 прохальної частини позовної заяви), не обґрунтовано обставини встановлені судом в даній постанові та відношення постанови до спірних правовідносин викладених в позові. З огляду на той факт, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовними заявами, які містили подібні позовні вимоги, які були розглянуті по суті спору та рішення суду набрали законної сили. Таке обґрунтування є суттєвим, так як суд не має права повторно розглядати позовні вимоги, якщо такі вимоги були розглянуті судом по суті спору і рішення суду набрало законної сили або позовні вимоги стосуються виконання судового рішення, яке набрало законної сили. - не обґрунтовано позовну вимогу, яка викладена в формі рекомендації: «

3. Виконавчому комітету Уманської міської ради прийняти рішення по безоплатному проведенню капітального ремонту майнового комплексу ОСОБА_1 , беручи до уваги низький рівень його доходів, у сумі 80 тис. гривень за рахунок коштів спеціального фонду для створення першочергових нормальних побутових умов враховуючи чинники способу життя і фактори здоров`я», а також взаємозв`язок з позовними вимогами викладеними в частинах 1 та 2 прохальної частини позовної заяви. 2) Вимогам п.3 ч.5 ст.160 КАС України та не зазначено обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Оскільки позивачем зазначено в позовній заяві про заподіяння йому матеріальних збитків та моральної шкоди, що відшкодовуються в порядку ст.ст. 1173, 1174 ЦК України. 3) Вимочи ч.8 ст.160 КАС України, відповідно до якої якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Такі підстави позивачем не зазначені. 4) Вимоги ч.6 ст.161 КАС України: у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, оскільки з поданої позовної заяви вбачається, що спір триває з 2005 року, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача та неодноразово приймалися судові рішення (2007, 2009, 2010, 2014 роки) та в зв`язку з невиконанням позивачем вищевикладених вимог позовної заяви суд позбавлений можливості визначити строки звернення до суду з даним позовом. При цьому, колегія суддів вважає, що подана до суду 17 жовтня 2019 року скарга ОСОБА_1 жодним чином не свідчить про усунення позивачем недоліків, визначених в ухвалі Уманського міськрайонного суду Черкаської області про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, станом на 29 жовтня 2020 року позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 17 жовтня 2020 року та не подано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяв/клопотань щодо продовження терміну на виконання вимог згадуваної ухвали. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. При цьому, ч.2 вказаної статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п`ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого. Поряд з іншим, колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не усунув у встановлений судом строк визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки, а тому наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов