Постанова 4852 № 185/1946/20(2-а/185/42/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 185/1946/20(2-а/185/42/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 в адміністративній справі №185/1946/20(2-а/185/42/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора третього батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Борисенко Олександра Олександровича третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 16.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора третього батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Борисенко Олександра Олександровича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 березня 2020 року інспектором третього батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Борисенко Олександром Олександровичем, було винесено постанову Серія ЕАК №2241172 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340.00 гривень. Відповідно до змісту постанови, позивач порушив правила дорожнього руху п. 31.3.«б», керуючи автомобілем FORD TRANSIT CONNECT, державний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язків технічний контроль. З винесеною постановою не згоден, тому що Правила дорожнього руху не порушував. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 позов задоволено. Департамент патрульної поліції Національної поліції України із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що 13 березня 2020 року інспектором третього батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Борисенко Олександром Олександровичем, було винесено постанову Серія ЕАК №2241172 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340.00 гривень. Відповідно до змісту постанови, позивач порушив правила дорожнього руху п. 31.3.«б», керуючи автомобілем FORD TRANSIT CONNECT, державний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язків технічний контроль. Не погодившись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду. Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Відповідно до п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 121 КУпАП настає в разі керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю пройшов такий контроль. Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. В той же час, в частині другій статті 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тон , причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно до положень цієї статті обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля. В свою чергу, доказів комерційного використання позивачем автомобіля FORD TRANSIT CONNECT, державний знак НОМЕР_1 , чи використання його з метою перевезення пасажирів суду не надано, а відтак такий транспортний засіб відповідно до ст.35 Закону України «Про дорожній рух», в редакції яка чинна на момент складання спірної постанови, не підлягає обов`язковому технічному огляду. Враховуючи наведене, доводи відповідача про правомірність постанови та наявність складу порушення у діях ОСОБА_2 є помилковими. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 в адміністративній справі №185/1946/20(2-а/185/42/20) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 16 листопада 2020 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва