Постанова 4852 № 178/1969/19 (2-а/178/3/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2020 року м. Дніпросправа № 178/1969/19 (2-а/178/3/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. (суддя Берелет В.В.) в адміністративній справі № 178/1969/19 позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Бойко Костянтина В`ячеславовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Криничанського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Бойко Костянтина В`ячеславовича про скасування постанови серії АР № 795627 від 19.12.2019 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. позов задоволено, скасовано постанову серії АР № 795627 від 19.12.2019 р., винесену інспектором Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Бойком К.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., закрито справу про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думу апелянта, судом першої інстанції не прийнято до уваги ненадання позивачем жодних доказів у спростування зафіксованого у поставі факту вчинення порушення Правил дорожнього руху. Судом першої інстанції безпідставно прийнято бездоказове твердження позивача про відсутність складу правопорушення в його діях. Апелянт вважає, що достатнім доказом правомірності рішення відповідача є відповідні пояснення поліцейського, який прийняв відповідну постанову, та поліцейських, які були у складі відповідного екіпажу, як свідків. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2019 р. о 13 годині 00 хвилин інспектором роти №1 батальйону №3 УПП Бойком ОСОБА_2 стосовно водія автомобілю марки VOLVO 740, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 складено постанову АР № 795627 від 19 грудня 2019 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 425 грн. У тексті постанови зазначено, що 19.12.2019 р. о 13 годині 00 хвилин рухався автомобіль VOLVO 740, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який під час руху на автодорозі М04 196 км в Дніпропетровській області керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги пункту 9.8 Правил дорожнього руху України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності вчинення позивачем правопорушення. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 19.12.2019 р. інспектором роти № 1 батальйону № 3 УПП Бойком К.В. прийнято постанову серії АР №, 795627 якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке полягає у тому, що водій ОСОБА_1 19.12.2019 р. о 13 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом марки VOLVO 740, номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом по дорозі М04 без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги пункту 9.8 Правил дорожнього руху України. Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, и вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скоєння позивачем порушень п. 9.8. Правил дорожнього руху України. Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності свого рішення. З урахуванням відсутності належним та достатніх доказів вчинення позивачем порушення п. 9.8 Правил дорожнього руху України суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд визнає безпідставними доводи апелянта стосовно доведеності вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху поясненнями відповідача, оскільки пояснення інспектора, який прийняв постанову, а також інших інспекторів, які перебували у складі відповідного екіпажу, не є достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 20.05.2020 р. в справі № 524/5741/16-а. Зважаючи на відсутність будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, суд не може визнати обґрунтованою позицію апелянта. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. в адміністративній справі № 178/1969/19 залишити без задоволення. Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. в адміністративній справі № 178/1969/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Бойко Костянтина В`ячеславовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 09.06.2020 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 09.06.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко