Постанова 4852 № 204/6740/19(2-а/204/5/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 березня 2020 року м. Дніпросправа № 204/6740/19(2-а/204/5/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року (суддя Мащук В.Ю.) в адміністративній справі № 204/6740/19(№ 2-а/204/5/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Синчук Івана Ігоровича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Синчук Івана Ігоровича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року позов задоволено. Суд скасував постанову серія ЕАк №1520210 від 14.09.2019, винесену Інспектором роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Синчук Іваном Ігоровичем про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП. Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подана апеляційна скарга в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідачем було повідомлено позивача, що його дії полягають у непред`явленні посвідчення водія працівнику поліції, про що зазначає позивач у своєму позову. Тобто позивачем не заперечується той факт, що на вимогу відповідача пред`явити посвідчення водія відповідної категорії останній не надав інспектору даного посвідчення. В силу пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Судом першої інстанції встановлено, що інспектором роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Синчук Іваном Ігоровичем винесено постанову серії ЕАк № 1520210 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої 14.09.2019 року о 16.16 год., знаходячись на пл. Троїцька, 1 у м. Дніпро, водій ОСОБА_1 при розгляді справи не надав водійське посвідчення відповідної категорії власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 ПДР. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (арк.с.14). Не погодившись із оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП.) Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, відповідач відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді факт допущення позивачем спірного адміністративного правопорушення як підстави для прийняття свого рішення. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушень передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП. Судом першої інстанції правильно вказано, що на відеозаписі, який було подано до суду третьою особою, зафіксовано перебування ОСОБА_1 у відділі поліції, однак, не зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з яким останній був доставлений до відділу поліції. Тому він не може бути визнаний належним доказом, оскільки не містить підтвердження вчинення позивачем правопорушення. Також, судом першої інстанції правильно вказано, що в постанові серії АЕк №1520210 від 14.09.2019 року про притягнення особи до адміністративної відповідальності не зазначено технічний засіб, за допомогою якого було вчинена фіксація правопорушення. Не зазначення в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності технічного запису, яким зафіксовано правопорушення - перешкоджає притягненню порушника до адміністративної відповідальності, оскільки постанова серії АЕк №1520210 від 14.09.2019 року оформлена не у відповідності до норм КУПАП. Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити технічний засіб яким здійснено фото або відеозапис. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суб`єкт владних повноважень діяв не у відповідності до норм КУпАП, що перешкоджає притягненню особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем не доведена. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року в адміністративній справі № 204/6740/19(№ 2-а/204/5/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Синчук Івана Ігоровича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова у повному обсязі складена 25 березня 2020 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш