Постанова 4818 № 643/2667/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/2667/20 Головуючий суддя І інстанції Букреєва І. А. Провадження № 22-ц/818/3370/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Органу опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 01 квітня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Букреєвої І.А., по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в с т а н о в и в : 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаною заявою до суду. У поданій заяві до суду ОСОБА_1 просив призначити по справі психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є його матір`ю. Зазначив, що вона перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері № 3, на теперішній час знаходиться на лікуванні у психіатричному відділенні КЗОЗ «ХОКПЛ №3». Останнім часом, в неї погіршився стан здоров`я, внаслідок чого втратила можливість усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, внаслідок чого потребує постійного догляду. Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 01 квітня 2020 року призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі представник Органу опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради Долженко Д.М. просить ухвалу скасувати. Апелянт вважає, що ухвалу суду про призначення судово-психіатричної експертизи прийнято в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а також прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вказав, що питання про призначення експертизи розглянуто за відсутності Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради у зв`язку з неналежним сповіщенням сторін. Ухвалу про відкриття провадження по справі № 643/2667/20 з повісткою про виклик до суду отримано 01.04.2020, тобто в день проведення судового засідання згідно зі штампом вхідної кореспонденції. Відповідно до ст. 299 ЦПК України справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. У порушення зазначеної вимоги, судом першої інстанції не було забезпечено участь у розгляді справи особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 . Питання призначення судово-психіатричної експертизи було розглянуто без участі ОСОБА_2 , що є порушенням процесуальних вимог цивільного законодавства. Зазначив, що у наданій заявником заяві не наведені конкретні обставини, приклади дій, які свідчать про не здатність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. У своїй заяві заявник зазначає, що особа, відносно якої заявник бажає встановити опіку, є хворою на психічну хворобу, проте на яку саме хворобу і як ця хвороба впливає на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними не зазначено. Заявником не надано будь-яких доказів, які б обґрунтовували наявність у ОСОБА_2 психічної хвороби. Натомість заявником було надано до суду направлення на добровільну госпіталізацію та консультативні заключення нейрохірурга, які не містять діагнозу особи та потребують подальшої консультації з лікарем. Встановлення діагнозу психічного розладу є виключною компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу»). Відзив на скаргу не надійшов. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином провідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Задовольняючи заяву про призначення експертизи, суд першої інстанції розглянув це питання з порушенням порядку призначення судової експертизи. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки. ОСОБА_1 також просив призначити по справі психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви вказав, що ОСОБА_2 є його матір`ю, вона перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері № 3, на теперішній час знаходиться на лікуванні у психіатричному відділенні КЗОЗ «ХОКПЛ №3». У неї погіршився стан здоров`я, внаслідок чого втратила можливість усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, внаслідок чого потребує постійного догляду. Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (далі - Постанова) звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Суд, за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи, згідно ч. 1 ст. 298 ЦПК України, призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України:

1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу. У справі відсутні медичні документи про стан те, що здоров`я матері заявника не дозволяє взяти участь у судовому засіданні, внаслідок за наявності презумпції психічного здоров`я кожного слід визнати, що судом дійсно не було забезпечено участь у розгляді заяви про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 , щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною. Крім того, знайшли своє підтвердження доводи скарги про те, що суд не забезпечив вчасне повідомлення про судове засідання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради у зв`язку з неналежним сповіщенням сторін. Ухвалу про відкриття провадження по справі № 643/2667/20 з повісткою про виклик до суду отримано 01.04.2020, тобто в день проведення судового засідання згідно зі штампом вхідної кореспонденції. Згідно ч. 1 ст. 300 ЦК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Аналогічна норма визначена у ч. 1 ст. 60 ЦК України: суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування Тому для отримання згаданого подання участь органу опіки та піклування при розгляді таких справ є обов`язковим, зокрема при вирішенні питання призначення судової експертизи. Відповідно до ч.5 ст.103 ЦПК Україниучасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Таким чином, враховуючи вимоги зазначеної статті, при призначенні експертизи судом, суд зобов`язаний забезпечити учасника справи доступ до суду для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Крім того, у відповідності до ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. При цьому, заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. Відповідно до ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками - повідомленнями (частини 3 та 4 ст. 128 ЦПК України). Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи Орган опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради отримало 01.04.2020 копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.02.2020, копію заяви з додатками та судову повістку на 01.04.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.17) Зазначені обставини свідчать про те, що повістка не була завчасно направлена особі. Невчасне вручення повістки в свою чергу свідчить про неналежне повідомлення особи про час і місце розгляду справи. Таким чином, суд приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про призначення та проведення експертизи за відсутності інших учасників справи, суд першої інстанції позбавив їх права висловити свою думку щодо заявленого клопотання, щодо визначення експерта, якому доручено проведення такої експертизи, щодо надання пояснень із запропонованих питань, які поставлені на вирішення експерту та запропонувати можливі свої питання. Отже, оскаржувана ухвала є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу Органу опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради - задовольнити. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2020 року- скасувати. Справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2020 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.