Постанова 4809 № 404/8931/19

ПОСТАНОВА Іменем України 13 листопада 2020 року м. Кропивницький справа № 404/8931/19 провадження № 22-ц/4809/1084/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Чельник О. І., Черненка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року у складі головуючої судді Панфілової А. В. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» від 31 липня 2019 року № 735/к «Про звільнення за скороченням штату працівників» відносно ОСОБА_1 , заступника голови правління по безпеці ВАТ «Кіровоградгаз», поновити на займаній посаді заступника голови правління по безпеці ВАТ «Кіровоградгаз», та зобов`язати виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника голови правління по безпеці ВАТ «Кіровоградгаз» з 02 січня 2018 року. Наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» № 685/к від 04.07.2018 «Про оголошення догани» до нього було застосовано дисциплінарне стягнення - догана. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2019року, в справі № 404/4400/18, зазначений наказ скасований. До постановлення рішення суду першої інстанції, наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» від 16 жовтня 2018 року № 1122/к був звільнений із займаної посади. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.02.2019 року в справі № 404/7558/18 зазначений наказ скасований, позивач поновлений на займаній посаді. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 18 лютого 2019 року його ознайомлено з попередженням про звільнення № 09/601 за п. 1 ст. 40 КЗпП України (за скороченням штату працівників)» та переліком наявних вакансій, які будь-яким чином не відповідали його освіті, досвіду та професійним навичкам . В цей же день, 18.02.2019, відповідач видав наказ № 183/к «Про скорочення штату працівників», відповідно до якого зобов`язано начальника відділу організації праці та заробітної плати Михайленко С.В. внести зміни до штатного розпису, скоротивши посаду заступника голови правління по безпеці з 26.04.2019. 18 лютого 2019 року позивач звернувся з письмовою заявою до голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» з проханням надати зазначені в Попереджені документи: Організаційну структуру ВАТ «Кіровоградгаз», що затверджена Наглядовою радою ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 26.11.2018 року № 26/11-18), рішення Правління ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 16.01.2019 року № 01/2019), які послугували підставою скорочення посади, яку займає. Відповіді не отримав, запитуваних документів не було надано. 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» з письмовою заявою про надання невикористаної відпустки. 23 квітня 2019 року його ознайомлено з новим Попередження за № 09/1464 про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України (за скороченням штату працівників)». В цей же день, він був ознайомлений з наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» від 23 квітня 2019 року № 380/к «Про звільнення» з 13 травня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України». В зв`язку із погіршення здоров`я позивач був госпіталізований до медичної установи, про що 7 травня 2019 року письмовою заявою повідомив голову правління ВАТ «Кіровоградгаз». Натомість, 13 травня 2019 року ОСОБА_1 був звільнений з ВАТ «Кіровоградгаз» у зв`язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи цей наказ незаконним, позивач 10 червня 2019 року оскаржив його до Кіровського районного суду м. Кіровограда. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2019 року відкрито провадження в справі № 404/3957/19. Після оскарження до суду наказу від 23 квітня 2019 року № 380/к «Про звільнення», головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» виданий наказ від 13 травня 2019 року № 459/к «Про скасування наказу «Про звільнення» від 23.04.2019 року», яким наказ про звільнення був скасований. ОСОБА_1 стверджує, що продовжуючи свої незаконні дії, голова правління ВАТ «Кіровоградгаз» своїм наказом від 31 липня 2019 року № 735/к «Про звільнення за скороченням штату працівників» звільнив його з ВАТ «Кіровоградгаз» 17 липня 2019 року. Зазначає, що про звільнення йому стало відомо лише 19 листопада 2019 року, коли він особисто прибув до ВАТ «Кіровоградгаз» для з`ясування питання подальшого продовження роботи на посаді заступника голови правління по безпеці, у зв`язку з чим просив поновити строк на звернення до суду з позовом. Позивач вважає, що підстави для звільнення з ВАТ «Кіровоградгаз» є надуманими, не ґрунтуються на будь-яких фактичних матеріалах, які б свідчили про дотримання процедури скорочення штату працівників, носять явно тенденційний характер, направлений на усунення його з займаної посади за будь-яких обставин. Законні вимоги щодо надання документів, зазначених у Попереджені: Організаційну структуру ВАТ «Кіровоградгаз», що затверджена Наглядовою радою ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 26.11.2018 року № 26/11-18), рішення Правління ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 16.01.2019 року № 01/2019), які послугували підставою скорочення посади заступника голови правління по безпеці, були проігноровані. Вважає, що зазначені документи не містять законних підстав скорочення посади заступника голови правління по безпеці. Відмова відповідача надати ці документи свідчить про те, що в разі надання зазначених документів з`являться фактичні обставини, що спростують законність звільнення з посади у зв`язку із скорочення штату працівників ВАТ «Кіровоградгаз». Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року, з урахуванням додаткового рішення від 27 липня 2020 року (а.с.21-22 т.1), відмовлено у задоволенні позову зайого безпідставністю. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначив, що з наказом про скорочення штату працівників № 183/к від 18.02.19 ОСОБА_1 ознайомлено під підпис. В подальшому факт перебування працівника у відпустці, на лікарняних, у зв`язку з чим видача наказів про надання відпустки, про скасування наказів про звільнення та видача нових про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, ознайомлення позивача з ними, пропозиція вільних посад, проведені у відповідності з чинним трудовим законодавством, проведені дповідні виплати. Крім того, враховуючи позицію позивача щодо оскарження підстав для внесення змін до організаційної структури підприємства, суд звернув увагу, що позивачем не оскаржується правомірність скорочення штату. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову в частині визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд зазначив, що не підлягає задоволенню і вимога про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Щодо відшкодування позивачу моральної шкоди суд вказав, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками, які настали для позивача, оскільки моральна шкода вважається заподіяною, якщо шкода виникла внаслідок порушення трудових прав з боку відповідача. Суд вважав, що позивачем пропущено строк на звернення до суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначив, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Звертає увагу суду, що у справах про звільнення працівників за скороченням штату підлягає доказування дві основні обставини: перше - чи дійсно мало місце скорочення штату працівників; друге - дотримання встановлених процедур звільнення особи за скороченням штату працівників. З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. Як на підставу для задоволення апеляційної скарги позивач вказав, що відповідач відмовив йому у надані для ознайомлення цих документів, посилаючись на їх конфіденційність, а суд першої інстанції, незважаючи на неодноразові вимоги, ухилився від витребування та дослідження цих документів. Розцінює позицію суду упередженим підходом при вирішенні цього спору, позивач був позбавлений можливості впевнитися в тому, що дійсно мало місце скорочення штату працівників ВАТ «Кіровоградгаз», у тому числі посади, яку він займав. Зазначає, що у день завершення розгляду справи суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання відповідача та долучив до справи Витяг з протоколу № 26/11-18 засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» від 26.11.2018 року (позивач вимагав надати оригінал Організаційної структури ВАТ «Кіровоградгаз», що затверджена Наглядовою радою ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 26.11.2018 року № 26/11-18), який був вручений суду безпосередньо в судовому засіданні разом із заявою про долучення до матеріалів справи без реєстраційного номеру вихідної кореспонденції та дати. В судовому засіданні позивач та його представник поставили під сумнів допустимість та достовірність зазначених документів. Враховуючи, що зазначені вище Витяги не були надані стороні позивача до закінчення підготовчого засідання, а були подані під час розгляду справи по суті та при її завершені, позивач був позбавлений можливості подати письмову заяву про виключення їх з числа доказів, натомість неодноразово зазначив про це у своїх усних клопотаннях. Також відповідач не надав разом з відзивом на позовну заяву документи, що підтверджують законність скорочення посади, яку займав позивач, реальність скорочення штату працівників ВАТ «Кіровоградгаз», оригінали вказаних документів, незважаючи на сумніви позивача з приводу відповідності поданих копій Витягів оригіналам. Окремо відзначив, що суд констатував пропущення позивачем строку на звернення до суду. Проте, наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» від 23 квітня 2019 року № 380/к позивач незаконно звільнений з ВАТ «Кіровоградгаз» 13 травня 2019 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Відповідач добровільно скасував цей наказ. Натепер позивачем оскаржується інший наказ - наказ голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» від 31 липня 2019 року № 735/к «Про звільнення за скороченням штату працівників». Твердження відповідача, що ним тричі направлялись письмові повідомлення про відпустки та наступне звільнення з займаної посади не підтверджується доказами. Зазначені листи не отримував, про їх існування не було відомо. Оголошення наказу про звільнення в телефонному режимі законодавством не передбачено, сам факт спілкування з ним 28.08.2019 достовірними доказами не підтверджено. Посилання на присутність при телефонній розмові працівників ВАТ «Кіровоградгаз», які є заінтересованими особами, безпідставне. Стверджує, що про звільнення йому стало відомо лише 19 листопада 2019 року, коли особисто прибув до ВАТ «Кіровоградгаз» для з`ясування питання подальшої роботи в займаній посаді. Зазначений наказ був наданий 19 листопада 2019 року,і одночасно була надана трудова книжка,що підтверджується відповідними підписами у журналі видачі трудових книжок та на першому екземплярі наказу про моє звільнення. Додатково зазначає, що враховуючи добросовісне особисте відношення до виконання своїх службових обов`язків, безпідставне звільнення його вже другий раз з посади заступника голови по безпеці дискредитують його як керівника в очах трудового колективу, близьких та рідних, що не може не спричинити моральних страждань. Протиправні дії відповідача вплинули на його повсякденне життя. Замість того, щоб зосередитися на виконанні своїх трудових обов`язків, обов`язків в своїй родині, вимушений реагувати на необґрунтовані дії відповідача, боротися за відновлення справедливості. Останній наказ про звільнення ніяк по іншому як знущання над його особистими правами та гідністю назвати не можна. В зв`язку з чим, вважає, що справедливою компенсацією моральних страждань, завданих відповідачем, є грошова сума в розмірі 20000 грн. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення без змін із виключенням із мотивувальної частини посилання суду на пропуск позивачем строку звернення до суду. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. ОСОБА_1 з 02.01.2018 по 16.10.2018 працював заступником голови правління по безпеці ВАТ «Кіровоградгаз». 16.10.2018 позивача звільнено із займаної посади на підставі наказу голови правління № 1122/к «Про звільнення». 11.02.2019 на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.02.2019 (а.с. 22-29 т. 1) (справа № 404/7558/18), на підставі виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда від 11.02.2019, наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» №168/к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника голови правління по безпеці з 16.10.2018. 18.02.2019 наказом голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» №183/к «Про скорочення штату працівників» у зв`язку з приведенням штатного розпису чисельності робітників Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» на 2019 рік до затвердженої Наглядовою радою організаційної структури ВАТ «Кіровоградгаз» було внесено зміни до штатного розпису чисельності робітників ВАТ «Кіровоградаз» на 2019 рік та скорочено посаду заступника голови правління по безпеці з 26.04.2019 р. З зазначеним наказом позивача ознайомлено 18.02.2019 (а.с. 40, 76 т.1). Разом з наказом 18.02.2019 № 183/к «Про скорочення штату працівників» позивачу вручено попередження про звільнення № 09/601 від 18.02.2019 з доданим до нього переліком наявних вакансій в штатному розписі чисельності робітників Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» на 2019 рік, які пропонуються заступнику голови правління по безпеці ОСОБА_1 (а.с. 40 зв., 41 т. 1), що не заперечувалось позивачем. Згідно наказу від 31.07.2019 № 735/к ОСОБА_1 , заступника голови правління по безпеці, звільнено 17 липня 2019 року, в останній день перебування у відпустці, у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 48, 111 т. 1). З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 19.11.2019, в день видачі йому трудової книжки. Згідно довідки ВАТ «Кіровоградаз» № СЗ-0975 від 16.01.2020 на виконання рішення Правління (протокол № 1 від 16.01.2019) відповідно до затвердженої Наглядовою радою організаційної структури ВАТ «Кіровоградгаз» було внесено зміни до штатного розпису чисельності робітників ВАТ «Кіровоградаз» на 2019 рік станом на 26.04.2019 з підприємства було звільненоу зв`язку зі скороченням 86 осіб (а.с. 71 т. 1) Відповідно до довідки № 05-2/257 від 17.01.2020, станом на 26.04.2019 року скорочено 131,5 посад ( а.с. 72 т.1). В організаційній структурі ВАТ «Кіровоградаз», затвердженій протоколом засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградаз» від 26.11.2018 № 26/11-18, відсутня посада «заступник голови правління по безпеці», така посада скорочена 18.07.2019 (а.с. 73, 236, 237 т. 1). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції перевірив доводи позивача щодо упередженого ставлення до нього і проведення скорочення посади, яку він займав, через бажання керівництва ВАТ «Кіровоградаз» звільнити саме його, і дійшов обгрунтованого висновку про їх недоведеність, оскільки на підприємстві відбулося реальне скорочення штату працівників з 26.04.2019, проведені заплановані зміни в штатному розписі чисельності робітників ВАТ «Кіровоградгаз» на 2019 рік, пов`язані зі зміною організаційної структури підприємства. Відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначені підстави припинення трудового договору, у тому числі, підставами припинення трудового договору є: угода сторін (п. 1), розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41). Згідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України, припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства абоперепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Статтею 49-2 КЗпП України, якою регулюється порядок вивільнення працівників, передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період. Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства. Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,Міністерства соціального захисту населення 29.07.93 № 58 роботодавець у цей же день має надіслати працівнику поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 травня 2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників лежить поза межами компетенції суду. Суд першої інстанції належно встановив обставини справи, дослідив і оцінив надані сторонами докази, і дійшов обгрунтованого висновку про дотримання відповідачем процедури звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Встановлено, що відповідачем дотримано вказаних вимог закону, 18.02.2019 попереджено ОСОБА_1 про майбутнє звільнення, у зв`язку із скороченням (а.с. 38, 40 т. 1), запропоновано вільні на час його звільнення посади, в подальшому наказом від 31.07.2019 №735/к звільнено 17.07.2019 його у зв`язку із скороченням штату працівників (а.с. 48 т. 1), 19.11.2019 ознайомлений з наказом та отримав трудову книжку. Факт того, що у ВАТ «Кіровоградгаз» відбулося скорочення штату, зокрема скорочена посада заступника голови правління по безпеці, знайшов своє підтвердження. Позивач фактично заперечує наявність підстав для проведення таких змін в організаційній структцрі підприємства, наголошує на порушення з боку ВАТ «Кіровоградгаз» його права на ознайомлення із зазначеними у попереджені про наступне звільнення через скорочення посади заступника голови правління по безпеці: організаційну структуру ВАТ «Кіровоградгаз», що затверджена Наглядовою радою ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 26.11.2018 року № 26/11-18), рішення Правління ВАТ «Кіровоградгаз» (протокол від 16.01.2019 року № 01/2019). Колегія суддів зауважує, що питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників не належить до компетенції суду. У товариства відсутній обов`язок обговорювати з працівником, посада якого скорочується, питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників. При звільненні у зв`язку зі скороченням штату працівників враховується переважне право працівника залишитися на роботі та пропонується інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації. Коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, формується з осіб, які займають аналогічну (ідентичну) посаду. Позивач в обгрунтування своїх вимог не посилався на порушення відповідачем вимог закону щодо його настпного працевлаштування, в тому числі його переважного права залишитися на роботі чи зайняти іншу вільну посаду. Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свої прав, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 233 КЗпП України встановлено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів. Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, що спростовує твердження Позивача про скасування наказу «Про звільнення» від 23.04.2019 №380/к, після звернення до суду позивача. Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду є безпідставним. Позивач зазначив, що дізнався про наказ про його звільнення у зв`язку із скороченням - 19.11.2019, копію наказу він не отримав, у цей же день отримав трудову книжку. Ці обставини не спростовані відповідачем. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі 16.12.2019, тобто не пропустив передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк з дня видачі трудової книжки. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом, на підставі ст. 376 ЦПК України, із мотивувальної частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року підлягає виключенню посилання на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає залишенню без змін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі судові витрати підлягають залишенню по фактично понесеним. Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Виключити з мотивувальної частини рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року посилання суду на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді С. М. Єгорова О. І. Чельник В. В. Черненко