LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/2531/20

від 03.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2531/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р. в адміністративній справі № 280/2531/20 (суддя Татаринов Д.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 10 березня 2020 р. №173698 про застосування адміністративно-господарського штрафу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що зважування транспортного засобу відповідачем було проведено неправильно, а талон №1313 не може вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортного засобу, оскільки він не містить реквізитів зважувального засобу, підписів осіб, які проводили зважування, та відомостей про водія автомобіля, який було зважено. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р., ухваленого за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ФОП ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник вказує, що відповідно до пункту 6.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, автомобілі подаються на ваги зі швидкістю не більше ніж 5 км/год, якщо інше не передбачене паспортними даними ватів. Зважування автомобільними вагами без зупинки автомобілів (на ходу) забороняється, крім випадків використання спеціально призначених для цього вагів. Автомобілі зважуються лише при зупиненому двигуні. У талоні зважування № 1313 зазначено швидкість автомобіля під час здійснення вагового контролю кожної із осей, а саме під час зважування першої осі автомобіль рухався із швидкістю 2.3 км/год., другої 1.9 км/год., третьої 2.8. км/год. Отже, швидкість автомобіля не є сталою, а тому тиск на осі транспортного засобу також не є сталим. Відповідачем не надано паспортних даних ватів або будь-яких інших доказів того, що ваги призначені саме для визначення ваги у русі, а не при зупиненому двигуні, а також не надано доказів періодичної повірки вагів. Вагове обладнання не забезпечило поосьове зважування, що суперечить пункту 9 Розділу II Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 №

255. У зв`язку з наведеним, на думку скаржника, талон зважування № 1313 не може вважатися належним та допустимим доказом перевантаження транспортного засобу. Зазначає, що перевантаження не могло бути взагалі, оскільки вага транспортного засобу із вантажем складає 19638 кг., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.01.2020 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 . Також зазначає, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 10 березня 2020 р. №173698 є незаконною, оскільки у матеріалах справи відсутні копії направлень на рейдову перевірку. Відповідно до пункту 5 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.01.2020 № 0011836, рух належного позивачу транспортного засобу здійснюється без дозволу. Представником відповідача до канцелярії суду першої інстанції надано відзив на позовну заяву після спливу п`ятиденного строку, встановленого ухвалою суду першої інстанції. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від до суду апеляційної інстанції не надходив. Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи, суду уповноважених представників не направив, про причини неприбуття не повідомили. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що 31 січня 2020 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на 709 км+400м автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 . За результатами проведення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області видано талон №1313 від 31 січня 2020 р. та складено: акт від 31 січня 2020 року №038519 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідку від 31 січня 2020 р. №0011836 про результати здійснення габаритно-вагового контролю; розрахунок плати за проїзд; акт від 31 січня 2020 р. №202452 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. У вказаних документах зафіксовано, що осьове навантаження на задню здвоєну вісь транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені параметри 19,680 т., замість встановленої 16 т, тобто перевищення складає 3 т 680 кг - більше 20% перевантаження. На адресу позивача надсилалось запрошення на розгляд матеріалів про порушення та копія акта, які отримані позивачем 04 березня 2020 р., що підтверджується рекомендованим листом про вручення поштового відправлення. 10 березня 2020 р. Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №173698 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 34000 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановою від 10 березня 2020 р. №173698, звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача законних підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн. та необґрунтованість позовних вимог позивача. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. За правилами пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Згідно підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Пунктом 20 Порядку №879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Згідно пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. За правилами пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Відповідно до акта від 31 січня 2020 р. №038519 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, підписаному водієм, відстань між осями становить 1,9 м, а тому ось є здвоєною. Талон №1313 від 31 січня 2020 р. не містить граф для підписів ані для осіб, які проводили зважування, ані для водія автомобіля, який було зважено, та не містить граф для реквізитів зважувального засобу. Результати вимірювання відповідно до талону №1313 від 31 січня 2020 р. збігаються із відомостями, зазначеними у акті від 31 січня 2020 року №038519, довідці від 31 січня 2020 р. №0011836, розрахунку плати за проїзд, акті від 31 січня 2020 р. №202452. Отже, доводи скаржника про те, що талон №1313 від 31 січня 2020 р. не є належним та допустимим доказом є безпідставними. Щодо посилання скаржника на неправильність проведення зважування транспортного засобу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені доводи є думкою скаржника, які не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надана скаржником товарно-транспортна накладна від 31 січня 2020 р. №31.01.20 не є належним доказом того, що транспортний засіб не було перенавантажено, оскільки вона оформлена неналежним чином, зокрема підписана лише позивачем, та не містить відповідних підписів водія, та вантажовідправника у відповідних графах. Крім того, товарно-транспортна накладна - це єдиний та обов`язковий для всіх учасників транспортного процесу документ, який підтверджує факт перевезення та доставки товарів, а тому за своїм змістом та призначенням не може спростувати результати вагового контролю транспорного засобу. Посилання скаржника на порушення відповідачем строку на подання відзиву на позов колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ця обставина не призвела до прийняття неправильного по суті рішення. Доводів щодо порушення відповідачем порядку прийняття постанови №17369810 березня 2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу апеляційна скарга не містить, тому рішення суду першої інстанції відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині перегляду не підлягає. Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р. в адміністративній справі № 280/2531/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 листопада 2020 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»