Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/11338/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11338/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (далі - відповідач) в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. по справі про застування адміністративно-господарського штрафу №220657 від 24.11.2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року позов було задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з пп.1, 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Як вірно встановлено судом першої інстанції 26.10.2020 інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку №00239 від 22.10.2020 та щотижневого графіку, затвердженого начальником Управління, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянків таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, була проведена перевірка транспортного засобу «Volvo» FY 12.380 д.н.з НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб та/або ТЗ), що належить ФОП ОСОБА_1 . За результатами рейдової перевірки відповідачем складено акт №0005044 про перевезення транспортним засобом нормативних габаритних парламентів та довідку від 26.10.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (далі - акт №0005044). Також співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт №243678 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.10.2020, у відповідності до якого під час перевірки встановлено порушення, а саме надання послуг з перевезення вантажу (побутовий вагон) з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм понад 10%, але не більше 20% (фактично 15,38%, ширина складає 3,0 м) під час здійснення перевезень вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - акт №243678). 24.11.2020 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №220657, якою за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм подана 10%, але не більше 20%, керуючись абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна постанова). Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп.пп. 15, 27 п. 5 Положення №103). Отже, на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до статті 6 зазначеного Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567). У свою чергу, сам механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879). Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Відповідно до пункту 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Відповідно до пункту № 1567, рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. При цьому, габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Тобто, рейдову перевірку може проводити одна посадова особа Укртрансбезпеки та під час її проведення можливе здійснення габаритно-вагового контролю, при цьому, сам габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із довідки про результати здійснення габаритного-вагового контролю від 26.10.2020, габаритно-ваговий контроль проведений однією посадовою особою Уктрансбезпеки Романченко Р.О. Вказаною особою і здійснено підпис від оператора вагового комплексу. Враховуючи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження обставин залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення вимог Порядку №1567 при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Крім того, матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження, яким чином здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та якими засобами він здійснювався. При цьому, суд першої інстанції вірно відхилив докази долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву, а саме свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання №12А/035, №12А/036, оскільки такі відомості не відображені в жодному документі, складеному за результатами рейдової перевірки, а відтак не можуть підтверджувати факт здійснення безпосередньо даними засобами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем пункту 22.5 Правил №1305, то підстави для застосування ним приписів абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III до позивача, відсутні. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів апелянта висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко