Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3042/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3042/20 Номер провадження 33/814/586/20Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О. В. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г. Категорія: ч.1 ст.130 КпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтава від 17 липня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, неодружений, працюючий водієм ПП «Явір-2000», несудимий, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420, 40 грн. Як зазначив у постанові суддя, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25 червня 2020 року близько 22 год. 20 хв. керував автомобілем ВАЗ-2108, днз НОМЕР_1 , по вул. Зіньківській, 19, в м. Полтава з ознаками наркотичного сп`яніння, та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. За змістом апеляційної скарги з внесеними змінами ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, оскільки не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки добровільно його пройшов у медичному закладі і ознак сп`яніння у нього виявлено не було. При цьому наголошує, що ні наркотичних засобів, ні алкогольних напоїв не вживав. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши докази, переглянувши відеозапис події, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого. Відповідно до роз`яснень Верховного Суду, суди мають здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КпАП України, які було вчинено до 01 липня 2020 року, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на час вчинення таких діянь. Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст.247 КпАП України, в даному випадку відсутня, оскільки згідно з цим пунктом провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Тобто, в цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КпАП України юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені з цієї статті Кодексу, була не скасована, а навпаки посилена. У свою чергу, стаття 8 КпАП України передбачає, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Виходячи із зазначених положень вказані особи не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 286-1 КК України, адже Законом було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками. Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Наведені вимоги закону суддею не дотримані, а висновки постанови не ґрунтуються на належних і допустимих доказах. Відповідно до ст.280 КпАП України, о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приписами ст.283 цього Кодексу встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, а з міст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не відповідає наведеним вимогам закону та не містить опису обставин, установлених суддею під час розгляду справи. Натомість, суддя місцевого суду процитував зміст протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським. Крім того, суддя лише перерахував докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , проте взагалі не оцінював кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Відсутність в мотивувальній частині постанови судді опису обставин, установлених під час розгляду справи та відповідних мотивів є істотним порушенням закону, оскільки перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України є, зокрема, ухилення водія від огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 після складення протоколу про адміністративне правопорушення, пройшов медичний огляд на стан сп`яніння у Полтавському обласному центрі терапії залежностей Полтавської обласної ради. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду та акта №410, при огляді ОСОБА_1 , який проводився 26 червня 2020 року о 01 годині 20 хвилин, лікар не виявив ознак сп`яніння. При цьому встановив, що він має охайний зовнішній вигляд, адекватну поведінку, ясну свідомість, чітку, не порушену мову, не змінені зіниці, звичайну міміку, стійкий в позі Ромберга та чітко виконує ПНП. При цьому огляд проведений протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що узгоджується з вимогами п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735. Водночас, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401467, складеному 25 червня 2020 року о 23 годині 42 хв., поліцейський вказав, що у ОСОБА_1 є ознаки наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, зазначені в протоколі дані вочевидь суперечать висновкам лікаря за результатами медичного огляду ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 під час пропозиції поліцейського пройти огляд розмовляв по телефону, сидячи в автомобілі, та не відреагував на поставлене питання, а тому зробити однозначний висновок, що він відмовився пройти огляд, неможливо. Враховуючи наведені докази, з огляду на те, що свідки в засіданні місцевого суду не допитувалися, у судді не було підстав стверджувати про доведеність факту ухилення водія від огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп`яніння. Навпаки, встановлені апеляційним судом обставини підтверджують доводи апеляційної скарги, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на спростування наведених пояснень ОСОБА_1 про обставини події. Згідно з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суддею під час розгляду справи цим обставинам не дано належної оцінки, а тому постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м. Полтава від 17 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.