Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/1945/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/1945/20 Номер провадження 33/814/460/20Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О. В. Доповідач ап. інст. Захожай О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І., при секретарі Радько О.М., за участі апелянта - ОСОБА_1 , захисника-адвоката Рохманова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18.05.2020, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, 30.04.2020 о 21 год. 26 хв. в м. Полтава, по вул. Курчатова 18 а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатору «Драгер» та проведення огляду у медичну закладу (ПОНД) відмовлявся в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18.05.2020 відносно нього, та постановити нову постанову, якою закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Вказує, що постанова винесена з порушенням його прав бути присутнім під час судового розгляду та користуватися правом на захист. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення він не був повідомлений взагалі та йому не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що у нього виник словесний конфлікт з сусідами з приводу того, що останнім не подобалось, що автомобіль був припаркований біля під`їзду. Словесний конфлікт дійшов до застосування заходів фізичного впливу і через деякий час приїхав наряд поліції. Поліцейські просили надати їм документи на автомобіль та посвідчення водія, але ОСОБА_1 відмовився, оскільки не керував транспортним засобом. Від проходження огляду на місці відмовився, направлення до медичного закладу для проходження огляду поліцейські не виписували. Крім того, вказує, що коли приїхали поліцейські він в автомобілі не знаходився і автомобілем не керував, судом першої інстанції не досліджувався жоден доказ, крім протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки він не керував транспортним засобом, Правила дорожнього руху України на нього не поширюються, тому він не був зобов`язаний виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, за таких обставин судом першої інстанції безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності. Заслухавши ОСОБА_1 , пояснення адвоката Рохманова В.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, переглянувши відеозапис події давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддею першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважаю висновки суду першої інстанції помилковими з таких підстав. Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що оскільки Кабінетом міністрів України був встановлений на всій території України загальнодержавний карантин, то транспортним засобом він майже не користувався. 30.04.2020 ввечері вийшов у двір свого будинку з метою піти в магазин «АТБ», оскільки в цей час там небагато покупців. Його автомобіль стояв припаркований біля під`їзду будинку. В ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з його сусідами з приводу того, що їм не сподобалося де саме він припаркував транспортний засіб, тобто біля під`їзду будинку, і автомобіль їм заважав. Сусіди вимагали, щоб ОСОБА_1 обрав інше місце для стоянки, на що останній відмовився прибрати автомобіль. Словесний конфлікт дійшов до застосування заходів фізичного впливу, в результаті якого ОСОБА_1 розбили брову. Через деякий час приїхав наряд поліції, сусіди почали їм скаржитися і повідомили, що ОСОБА_1 керує автомобілем в нетверезому стані. Поліцейські попросили надати документи на автомобіль і посвідчення водія, але ОСОБА_1 відмовився їх надавати, оскільки не був водієм та керував транспортним засобом. Через конфлікт, ОСОБА_1 перебував у збудженому стані, від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, на місці відмовився, оскільки не керував транспортним засобом. Через деякий час, поштою ОСОБА_1 надійшла постанова, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. З переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 30.04.2020 відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та його сусідами, в результаті чого ОСОБА_1 були нанесені тілесні ушкодження, його одяг і обличчя були в крові. Коли поліцейські приїхали на місце, ОСОБА_1 в автомобілі не знаходився, автомобілем не керував та не виконував функції водія. Відповідно до відеозапису, наданого поліцейськими, який зафіксований камерою на під`їзді будинку, відповідно до якого ОСОБА_1 керує автомобілем, маються суттєві розбіжності у часі, між періодом коли ОСОБА_1 керував транспортним засобом і виникненням конфлікту з сусідами та приїздом поліцейських. Отже, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши наявні у справі докази, достовірно зробити висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, встановити факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не видається можливим, оскільки відсутні належні та достатні докази на підтвердження його винуватості в інкримінованому йому правопорушенні. Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. За таких обставин приходжу до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , є недостатнім для доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на відсутність підтверджуючих даних про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також відсутність у матеріалах справи його письмових пояснень. З огляду на викладене, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а постанова скасуванню із закриттям справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18.05.2020 щодо ОСОБА_1 , - скасувати, постановити нову, якою провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.