Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/5493/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5493/20 Номер провадження 33/814/149/21Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Полтава, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , працюючу старшим продавцем магазину «Аврора», ідентифікаційний номер не встановлено, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Згідно з постановою 15.11.2020 року о 19 год. 20 хв. в м. Полтаві по вул. Соборності 78 старший продавець магазину «Аврора» здійснювала торгівлю продовольчими товарами та електроприборами, чим порушила п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України, а саме умови карантину вихідного дня та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 . Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано невірне посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого конкретною частиною ст. 44-3 КУпАП, отже не може вважатися належним доказом. Вказує на те, що не є суб`єктом господарювання, а отже не може притягуватися до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП. Зазначає, що продаж працівниками товарів певного виду не входить до об`єктивної сторони вказаного правопорушення. Додає, що не надано доказів того, що у магазині «Аврора» менше 60% торгівельної площі призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, за умови чого діяльність не забороняється. Вказує на відсутність належних та допустимих доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Окрім цього просить апеляційну скаргу розглянути без її участі. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду та з огляду на клопотання останньої про розгляд поданої нею апеляційної скарги без її участі, вважаю за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Однак, судом першої інстанції вимоги зазначеної норми закону в повній мірі дотримані не були, що призвело до прийняття помилкового рішення. Обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, суддя районного суду послався як на доказ на протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №372229, відповідно до якого 15.11.2020 року о 19 год. 20 хв. в м. Полтаві по вул. Соборності 78 старший продавець магазину «Аврора», ОСОБА_1 , здійснювала торгівлю продовольчими товарами та електроприборами, чим порушила п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 641, а саме умови карантину вихідного дня та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. При цьому, суддя першої інстанції, визнаючи винною ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, не встановив невідповідність даних протоколу, не звернув уваги на допущені порушення та не вжив заходів щодо їх усунення. Статтею 44-3КУпАП в редакції Закону № 530-IXвід 17.03.2020, яка діяла на момент вчинення правопорушення, регламентовано адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Санкція ст. 44-3 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на громадян - від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Зазначаючи в оскаржуваній постанові фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, суд першої інстанції посилається на порушення ним положень п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», якою передбачено продовження на всій території України дії карантину згідно з Постановами КМУ, у тому числі, згідно з Постановою КМУ від 22 липня 2020 року №

641. Відповідно до пункту пп. 4 п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється, у тому числі, приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень. Таким чином, адміністративна відповідальність, передбачена статтею 44-3 КУпАП за приймання відвідувачів під час провадження діяльності у сфері торговельного і побутового обслуговування населення настає лише для суб`єктів господарювання. Відповідно до ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до змісту законодавства України, зокрема ст. 65 Господарського кодексу України, посадова особа це особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно господарські функції. Зокрема, організаційно-розпорядчі функції полягають у здійсненні керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах та організаціях (планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Такі функції здійснюють, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних чи комунальних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій) та їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири) тощо. Адміністративно-господарські обов`язки включають повноваження з управління або розпорядження державним, комунальним чи колективним майном, що полягає в установленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпеченні контролю за цими операціями тощо. Такі повноваження у тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів та служб, завідувачі складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери тощо. Зі системного аналізу наведених вище норм вбачається, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП у контексті положень пп.4 п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», є суб`єкт господарювання чи його посадова особа. На переконання апеляційного суду, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №372229, 15.11.2020 року, працівником поліції вимоги процесуального закону не були виконані, зокрема, визначивши та вказавши посаду ОСОБА_1 , останній не встановив чи, у розумінні ст.44-3 КУпАП, ОСОБА_1 може бути суб`єктом даного правопорушення, а відтак чи щодо належного суб`єкта правопорушення було складено протокол. Питання щодо належного суб`єкта у даному адміністративному правопорушенні не вирішене і судом першої інстанції. Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу від 30 червня 2020 року прийнята на роботу продавцем-консультантом у ТОВ «Сигнал Ван» та станом на 15.11.2020 працювала старшим продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », належному ОСОБА_2 , з яким ТОВ «Сигнал Ван» укладено договір аутстафінгу персоналу №4 від 16.12.2019 року. При цьому, виконання трудових обов`язків із здійснення торгівлі, не передбачає набуття ОСОБА_1 правового статусу суб`єкта господарювання, оскільки вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець та не здійснює відповідних обов`язків та функції, а також правового статусу посадової особи, оскільки останній передбачає наявність у особи організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. За таких обставин, посилання на порушення ОСОБА_1 п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом господарської діяльності, окрім цього не є і посадовю особою, а отже не може бути притягнена до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2020 року скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко