Ухвала КЦС ВС № 369/3013/20

Ухвала 13 листопада 2020 року м. Київ справа № 369/3013/19 провадження № 61-15671ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нищенко Світлана Іванівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Енерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення компенсації втрати частини доходів, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Енерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення компенсації втрати частини доходів. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень. Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 23 жовтня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення заявник вказує про те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції адвокат Нищенко С І. отримала безпосередньо у Київському апеляційному суді лише 25 вересня 2020 року, однак доказів на підтвердження цього не надає. Наведені заявником причини, що призвели до пропуску строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені належними доказами. У зв`язку з вищезазначеним Верховний Суд позбавлений можливості визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Тому клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для зазначення підстав для поновлення такого строку. Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів. У низці рішень Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, закріплено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення Європейського суду з прав людини від 27 лютого 1980 року у справі «Девеер проти Бельгії»). Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нищенко Світлана Іванівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 14 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк