Ухвала КЦС ВС № 369/11463/19

У Х В А Л А 07 квітня 2020 року м. Київ справа № 369/11463/19 провадження № 61-5488 ск 20 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Аксьоновою Ольгою Леонідівною на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 рокув справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, В С Т А Н О В И В : 17 березня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду надійшла касаційна ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Аксьоновою О. Л. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 рокуз пропуском строку на касаційне оскарження, в якій скаржник просила скасувати ці судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Київський апеляційний суд прийняв постанову 05 лютого 2020 року, повний текст якої було виготовлено 07 лютого 2020 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі 11 лютого 2020 року, тобто останній день оскарження припадав на 06 березня 2020 року, а зі скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 17 березня 2020 року (засобами поштового зв`язку). Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції від 05 лютого 2020 року він отримав 15 лютого 2020 року, що підтверджується оригіналом конверту із штрих-кодом та роздруківкою із сайту «Укрпошта». Враховуючи те, що вказані скаржником обставини підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а тому, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки до касаційної скарги, не додано документ про сплату судового збору, про що 24 березня 2020 року управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду складено акт. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно з Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент пред`явлення позову, у разі подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн. Позов у справі пред`явлено в серпні 2019 році та містить одну позовну вимогу немайнового характеру. З огляду на положення зазначених норм законів та заявленої позовної вимоги майнового характеру, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536, 80 грн (1921 грн Х 0,4) Х 200 %. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування. Крім цього, ОСОБА_2 порушила вимоги частини 2 статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, а саме не зазначила підставу (підстави) на який (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України У Х В А Л И В : Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Аксьоновою Ольгою Леонідівною залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко