Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12175/20
від 14.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/12175/20 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Вінницька обласна громадська організація «Ми разом», ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Президент України, Центральна виборча комісія про визнання неправомірними дій та бездіяльність,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Одеської МТВК Одеського району Одеської області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Вінницька обласна громадська організація «Ми разом», ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Президент України, Центральна виборча комісія, в якому просив: - визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Одеської МТВК Одеського району Одеської області щодо застосування при організації та проведенні виборців у місті Одесі 25 жовтня 2020р. та при встановленні результатів голосування з виборів Одеського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020р. законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28 червня 1996р. Конституції України (254к/96-ВР) та ЗУ «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» 14 січня 1998р. за №14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача, а також прав громадян, у тому числі позивача на доступ до правосуддя, порівняно з рівнем тих самих права встановлених на теперішній час Виборчим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України; - визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Одеської МТВК Одеського району Одеської області щодо недотримання принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведенні результатів голосування з виборів Одеського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020р. норм прямої дії Конституції України (№ 254/96-ВР), введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року №254/96-ВР та доведеної до відома населення, у порядку встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради» від 23.07.1096р., №30, ст.142; - визнати Одеську МТВК Одеського району Одеської області органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Одесі, а також органом, який не мав прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів Одеського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020р. у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права; - визнати протокол Одеської МТВК Одеського району Одеської області від 5 листопада 2020р. про встановлення результатів про результати голосування з виборів Одеського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі незаконним; - визнати такими, що підпадають під ознаки встановлені п.4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005р. №6-рп 2005 наступні Закони України - №2952-VI від 1.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст. 68; №586-VIІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-VIІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, №11, ст.143; №1401-VІІI від 2.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-VІІI від 7.02.2019, ВВР, 2019, №9, ст.50; №27-ІХ від 3.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160; - визнати постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020р. за №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» такою, що підпадає під ознаки поняття узурпація визначеного п.4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 6-пр/2005 від 5 жовтня 2005р.. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020р. адміністративний позов повернуто позивачу, у зв`язку із тим, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки в одній позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які згідно приписів КАС України підсудні судам різних інстанцій, а саме - Одеському окружному адміністративному суду та Верховному Суду як суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для об`єднання заявлених позивачем позовних вимог в одній позовній заяві. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, виходячи з наступного. Приписами ст.4 КАС України визначено, що адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Отже, належним та компетентним судом, в розумінні процесуального законодавства, є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності. Положеннями п.1,6 ч.1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. У відповідності до ч.4 ст.273 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії. Отже, судова колегія зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльність Одеської МТВК Одеського району Одеської області підсудні Одеському окружному адміністративному суду. В той же час, як вбачається із позовної заяви позивача, серед іншого, він заявляє позовні вимоги про визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені п.4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005р. №6-рп 2005 наступні Закони України - №2952-VI від 1.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст.68; №586-VIІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-VIІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, №11, ст.143; №1401-VІІI від 2.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-VІІI від 7.02.2019, ВВР, 2019, №9, ст.50; №27-ІХ від 3.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160; визнання постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020р. №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» такою, що підпадає під ознаки поняття узурпація визначеного п.4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 6-пр/2005 від 5 жовтня 2005р.. При цьому, в позовній заяві позивач вказує на те, що постанова ВРУ від 15.07.2020р. №795-ІХ, на думку позивача, є незаконною бо наряду з Законами України №2952-VI від 1.02.2011, ВВР, 2011, №10, ст.68; №586-VIІ від 19.09.2013, ВВР, 2014, №11, ст.142; №742-VIІ від 21.02.2014, ВВР, 2014, №11, ст.143; №1401-VІІI від 2.06.2016, ВВР, 2016, №28, ст.532; №2680-VІІI від 7.02.2019, ВВР, 2019, №9, ст.50; №27-ІХ від 3.09.2019, ВВР, 2019, №38, ст.160, є актами, що підпадають під ознаки поняття «узурпація» встановленого п.4.4 рішення Конституційного Суду України 6-пр/2005 від 5 жовтня 2005р.. А тому, відповідно до висновку цього ж п.4.4 Рішення КСУ постанова ВРУ від 15.07.2020р. №795-ІХ разом з іншими актами, підпадають під ознаки поняття «узурпація», вже є незаконними і неконституційними та не потребують додаткового визначення цього окремим рішенням КСУ. Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що зі змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог слідує, що позивач вважає незаконною та оскаржує, крім іншого, постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020р. №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році». За правилами ч.1,5 ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Відповідно до ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі ЗУ «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Згідно до ч.1 ст.22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Так, у відповідності до ч.4 ст.22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України. Як вбачається із матеріалів справи, що позивач оскаржує як дії, бездіяльність та рішення Одеської МТВК Одеського району Одеської області, що віднесено відповідно до ч.4 ст.273 КАС України до підсудності Одеського окружного адміністративного суду, так і постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020р. №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», що відповідно до ч.4 ст.22 КАС України, підсудне Верховному Суду як суду першої інстанції. Аналізуючи зазначена, колегія суддів зазначає, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які у відповідності до положень КАС України підсудні судам різних інстанцій, а саме - Одеському окружному адміністративному суду та Верховному Суду як суду першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав, визначених ст.172 КАС України, для об`єднання заявлених позивачем позовних вимог в одній позовній заяві. Так, за правилами п.6 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.172 цього Кодексу). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки позивачем дійсно порушено правила об`єднання позовних вимог. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено яким саме чином оскаржувані рішення Одеської МТВК порушують його права як учасника виборчого процесу, оскільки він не проживає та не зареєстрований в м.Одеси та Одеської області, а навпаки проживає в м.Вінниці та на території якої приймав участь у виборчому процесі. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 321, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020р. про повернення позовної заяви - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, остаточна та оскарженню не підлягає. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв