Постанова Сумський апеляційний суд № 591/6157/20

Справа №591/6157/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/508/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 44-3 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. , за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , піддано адміністративному стягненню за ст.44-3 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., у зв`язку із тим, що він 27 вересня 2020 року о 14-04 год. перебував в громадському місці, а саме у приміщенні магазину «Веселка» по вул. О. Аніщенка в м. Суми, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно та без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, чим порушив вимоги п.п.1, 2 п.10 Постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та визнати незаконним і скасувати складений відносно нього протокол. За змістом доводів поданої апеляційної скарги вважає оскаржувану постанову незаконною, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Так, зокрема, звертає увагу, що безпідставно був затриманий працівниками поліції, які за твердженням апелянта, в порушення вимог ст.261 КУпАП протоколу адміністративного затримання не складали, не роз`яснили йому прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. Вказує також на відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів того, що він перебував без захисної маски саме в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а з наявних в справі відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, на які послався суд в підтвердження його винуватості, вбачається, що він знаходиться біля магазину «Веселка» без захисної маски, що не є порушенням правил щодо карантину людей. Вказує на відсутність в матеріалах справи доказів його належного сповіщення відповідно до вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП про час та місце розгляду справи, призначеної на 07 жовтня 2020 року. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції безпідставно відмовив його представнику за довіреністю у ознайомленні з матеріалами справи, чим порушив його право на захист. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020 вважає, що обмеження прав і свобод людини і громадянина, в тому числі свободи пересування можливо виключно на підставі закону, а не підзаконного акту, яким є Постанова КМУ, що залишилося поза увагою суду. Заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до таких висновків. У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. Так, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №068039 від 27.09.2020, суддя суду першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 27.09.2020 о 14-04 год. перебував в громадському місці, а саме у приміщенні магазину «Веселка» по вул. О. Аніщенка в м. Суми, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно та без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, чим порушив вимоги п.п.1, 2 п.10 Постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином вмотивовано і об`єктивно підтверджується доказами, зокрема, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який є охоронцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з яких вбачається, що 27.09.2020 приблизно о 14-10 год. до їх магазину зайшов невідомий йому чоловік, без засобів індивідуального захисту та в категоричній формі відмовився її одягати, після чого він попередив даного громадянина, що викличе поліцію (а.с.2). Письмові пояснення вказаного свідка вірно покладено в основу висновків суду на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП, оскільки вони є такими, що доповнюють та узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано, як чоловік, яким пізніше виявився ОСОБА_1 виходить з вказаного магазину і на питання працівника поліції, чому він без маски, пояснює, що не має ходити в масці, бо Постанова КМУ, яка забороняє, в тому числі, перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту не має юридичного значення. Наведені докази у їх сукупності, на які послався суд в оскаржуваній постанові в підтвердження вини ОСОБА_1 беззаперечно підтверджують порушення ним вимог підпункту 1, 2 пункту 10 Постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 » зі змінами. Те, що суд в оскаржуваній постанові помилково вказав на порушення ОСОБА_1 п.2 вказаної Постанови висновків суду не спростовує. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , які полягають у тому, що суд першої інстанції, не повідомивши його в порядку ст.277-2 КУпАП розглянув справу у його відсутність, чим порушив його право на захист, то вважаю їх непереконливими. Так, положеннями ст.277-2 КУпАП встановлений порядок повідомлення про розгляд справи, відповідно до якого повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Разом з тим, у відповідності до положень ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце судового розгляду складеного відносно нього протоколу, про що свідчить його підпис у протоколі. Розгляд справи відбувся в час зазначений в протоколі. При цьому, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивися, подав клопотання про направлення адміністративного протоколу для належного оформлення, клопотань про відкладення розгляду справи, що передбачено ст.268 КУпАП, зміст якої був йому роз`яснений, від нього не надходило. З огляду на це, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду, складеного відносно нього протоколу, а тому підстави вважати порушеним його право на захист відсутні. Крім того, в суді апеляційної інстанції йому була забезпечена можливість надати свої пояснення по справі, взяти участь у дослідженні та поданні нових доказів на спростування обставин, встановлених в оскаржуваній постанові. З приводу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неконституційності Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 » з наступними змінами, у зв`язку з недопустимістю обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина в такий спосіб, то слід звернути увагу, що відповідальність за порушення правил карантину людей та санітарно-протиепідемічних норм передбачена законом України про адміністративну відповідальність, який кожен повинен неухильно дотримуватись на підставі ст.68 Конституції України. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги даних щодо незаконного затримання ОСОБА_1 працівниками поліції, сама по собі відсутність в матеріалах адміністративної справи за ст.44-3 КУпАП протоколу адміністративного затримання не може свідчити, що він був незаконно затриманий працівниками поліції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст44-3 КУпАП є незаконною або необґрунтованою, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вказану скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ст.44-3 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.