Постанова 4816 № 592/426/20

Справа №592/426/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Литовченко О. В. Номер провадження 33/816/216/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. ,за участю захисника Мельниченко І.З., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2020 року ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік у зв`язку з тим, що 05 січня 2020 року о 00-38 год. ОСОБА_1 у м. Суми по вул. В.Чорновола в районі буд. 51/1 керував транспортним засобом «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатор «Alcotest Drager 6820 ARHJ-0306» в присутності двох свідків, що підтверджується тестом №334 від 05 січня 2020 року, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП. В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_2 зазначає, що незгоден з оскаржуваною постановою через невідповідність висновків судді обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. При цьому ОСОБА_2 вважає, що судом було порушено його право на захист, оскільки він мав намір бути присутнім під час розгляду матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, але не з`являвся до суду у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наявними у матеріалах справи його клопотаннями та медичними довідками. За таких обставин, апелянт не зміг скористатись й іншими своїми правами, такими як ознайомитись з матеріалами справи щодо наявності сертифікату на газоаналізатор «Alcotest Drager 6820», давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та іншими, що призвело до того, що суд не міг надати вірну оцінку наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши пояснення захисника Мельниченко І.З ОСОБА_3 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до таких висновків. Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Із матеріалів справи вбачається, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Так, вина ОСОБА_1 у скоєному підтверджується даними, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 285905 від 05 січня 2020 року, відповідно до якого 05 січня 2020 року о 00-38 год. ОСОБА_1 у м. Суми по вул. В.Чорновола в районі буд. 51/1 керував транспортним засобом «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатор «Alcotest Drager 6820 ARHJ-0306» в присутності двох свідків, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України (а.с.1). Викладені в протоколі обставини вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджуються роздрукованим висновком тесту №334 від 05 січня 2020 року газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», результат якого виявив 1,21 проміле парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 (а.с.2) та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксований даний позитивний результат та міститься підпис Король О.В. щодо згоди з таким результатом (а.с.3). Крім того, факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 підтверджується й письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до яких свідки були присутні під час того, як водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор «Alcotest Drager 6820», на що водій погодився і результат тесту склав 1,21 проміле (а.с. 4,5). Вищезазначені обставини підтверджуються також даними відеозаписів, наданими Управлінням патрульної поліції в Сумській області, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», у результаті продуття якого прилад відобразив 1,21 проміле (а.с. 8). Вказані докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам і об`єктивно узгоджується між собою. Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваної постанови посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист з підстав, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього було розглянуте за його відсутності. Так, з матеріалів провадження вбачається, що під час судового розгляду провадження відносно ОСОБА_1 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності шість разів зверталася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.15, 19, 25, 35, 42, 46) у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні з різними хворобами, п`ять з яких були задоволені. При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не надавав суду доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та не надав суду письмових пояснень з приводу події правопорушення, будучи належним чином повідомленим про кожне відкладення розгляду справи. На переконання апеляційного суду, судом вживались необхідні заходи, спрямовані на дотримання прав ОСОБА_1 , передбачених ч.1 ст.268 КУпАП та накладення на нього стягнення було здійснено у межах тримісячного строку, визначеного ч.2 ст.38 КУпАП, проте поведінка особи, яка притягується до відповідальності була направлена не на реалізацію своїх процесуальних прав, а на обраний спосіб захисту затягування розгляду справи з метою досягти сплину строку, в період якого може бути застосоване адміністративне стягнення. При цьому вважаю за необхідне наголосити, що у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини у справі «Смірнов проти України» зазначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували обмеження чи порушення права на захист ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи про притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, у ході апеляційного перегляду не встановлено. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що висновки судді місцевого суду в постанові від 27 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 , всупереч тверджень апелянта, ґрунтуються на оцінці всіх доказів по справі, отже судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП і відсутні законні підстави для його скасування із закриттям провадження в справі, як про це просить апелянт. Також при накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та застосував його в межах строків, встановлених ст.38 цього Кодексу. За таких обставин приходжу до висновку, що постанова судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2020 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.