Постанова 4816 № 592/4334/20

Справа №592/4334/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Хитров Б. В. Номер провадження 33/816/249/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. ,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Лопаткіна О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2020 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2020 року ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, у зв`язку із тим, що вона 27 березня 2020 року о 01-26 год. в м. Суми по вул. Ковпака, поблизу буд. 87, керувала транспортним засобом «Mitsubishi LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та вживала алкогольний напій «Шейк» після того, як транспортний засіб було зупинено на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує на порушення її права на захист, так як справа про адміністративне правопорушення була розглянута за її відсутності, а про існування даної постанови їй стало відомо лише 14 квітня 2020 року, коли звернулась до канцелярії суду, щоб дізнатись на коли відкладено за її клопотанням розгляд справи. Вважає судовий розгляд незаконним, так як він був здійснений на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає вимогам ст.254-256 КУпАП, у зв`язку з тим, що копія протоколу їй не вручалась, на місці зупинки транспортного засобу вона повідомляла працівників поліції про те, що автомобілем керувала ОСОБА_3 , але поліцейські, не встановивши особу правопорушника, склали протокол про адміністративне правопорушення на підставі посвідчення водія на ОСОБА_2 і в самому протоколі не сформульована суть обвинувачення. За таких обставин, апелянт вважає складений відносно неї протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом, внаслідок чого й інші докази у справі є нікчемними. Також ОСОБА_1 зазначає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП, оскільки в автомобілі алкоголь після зупинки працівниками поліції не вживала, а сам медичний огляд її на стан сп`яніння взагалі не проводився, тому вважає, що у суду першої інстанції відсутні докази що, вона керувала транспортним засобам та після його зупинки вживала алкоголь. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вживання водієм транспортного засобу після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у справі в передбаченому законом порядку доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №540889 від 27 березня 2020 року (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.3-4), відеозаписами події на оптичних носіях даних DVD-R, з яких видно, що після зупинки та до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 вживала алкогольний напій (а.с.7), які повністю спростовують протилежні доводи апелянта. Що стосується доводів апелянта про те, що їй не було вручено копію складеного відносно неї протоколу, то у зв`язку з тим, що на місці складення протоколу ОСОБА_2 відмовилась від будь-яких пояснень з приводу події правопорушення, підпису протоколу та отримання його копії, то Управлінням патрульної поліції в Сумській області копія протоколу ДПР18 № 540889 від 27 березня 2020 року була їй направлена поштою (а.с.6), що відповідає вимогам законодавства щодо вручення особі копії складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Необґрунтованими є й доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не сформульовано суті обвинувачення. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вбачається, що вона притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Диспозиція даної норми закону відсилає до інших підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Так, відповідно до вимог п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 полягає в тому, що вона: «керувала транспортним засобом та вживала алкоголь «Шейк» після того, як транспортний засіб було зупинено на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння» і таке формулювання повністю відповідає диспозиції інкримінованої ОСОБА_2 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, протокол ДПР18 № 540889 від 27 березня 2020 року був складений на підставі пред`явленого особою, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на прізвище « ОСОБА_6 », яке не було вчасно замінено новим у зв`язку зі зміною прізвища на « ОСОБА_7 », тому доводи апелянта щодо невстановлення поліцейськими належної особи правопорушника є безпідставними і на законність даного протоколу не впливають. За таких обставин, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що містяться у протоколі ДПР18 № 540889 від 27 березня 2020 року належними доказами у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, сам протокол складений із дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, відповідно до п.9 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 з наступними змінами та містить в собі всі необхідні дані. Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 про порушення судом її права на захист у зв`язку з тим, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за її відсутності, виходячи з того, що бланк протоколу про адміністративне правопорушення (відповідно до додатку № 1 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій Наказом МВС від 07.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 10.11.2015 року №1408/27853) містить посилання на роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.269 КУпАП, а також інформацію щодо дати, часу та місця розгляду даної справи. І як вже зазначалось вище, копія даного протоколу була направлена поштою особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, з наявного у матеріалах даного провадження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що апелянту під підпис було вручено судову повістку про виклик до суду для розгляду даного провадження (а.с.11). Таким чином, особа, що притягається до адміністративної відповідальності у передбаченим чинним законодавством спосіб та відповідно до вимог зазначеної вище Інструкції була повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За таких підстав, будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували обмеження чи порушення права на захист ОСОБА_1 у ході апеляційного перегляду не встановлено. З огляду на викладене, суддя суду першої інстанції, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у провину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП, дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад даного адміністративного правопорушення. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.4 ст.130 КУпАП передбачає можливість застосування до особи стягнення у виді штрафу або адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та застосував до ОСОБА_1 більш м`яке стягнення, передбачене санкцією даної статті. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному перегляді справи, не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.