Постанова Волинський апеляційний суд № 161/10369/20

Справа № 161/10369/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/1039/20 Категорія: 47 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 листопада 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В., розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького Відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про захист прав і свобод людини та громадянина, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику. Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що вона звільнена від сплати судового збору як інвалід 2 групи, а також, виходячи зі змісту позовних вимог, як позивач у справі про незаконні рішення, дії та бездіяльність правоохоронних органів, що здійснюють досудове розслідування. Зазначила також, що відсутність обов"язку надання копій позовних матеріалів для інших учасників передбачена ч.2 ст.177 ЦПК України. Вважає, що визнання неподаною та повернення позовної заяви з формальних підстав є істотним порушенням норм процесуального права, всупереч практиці Європейського суду з прав людини, є протиправним обмеженням її права на доступ до суду та правосуддя, які гарантовані п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивач недоліки позовної заяви, зазначені у вказаній ухвалі, не усунула та необхідні документи на її виконання не надала. Однак з такими висновками апеляційний суд у повній мірі не може погодитися, виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення наявних у ній недоліків, а також надано позивачу строк на виконання ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня її отримання. В ухвалі вказано, що позивач не зазначила повного найменування відповідача, його ідентифікаційний код юридичної особи та офіційну електронну адресу, подала копії доказів, не засвідчивши їх у відповідності до ДСТУ, не додала копій позовної заяви та інших документів для усіх учасників справи, а також не сплатила судовий збір. Ухвалу суду від 03.07.2020 року позивач отримала 10.07.2020 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.25). Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. За правилом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Окрім іншого, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина має право на справедливий судовий розгляд. Згідно з положеннями ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що позивач покликалась на наявність у неї інвалідності 2 групи, а також у додатку до позовної заяви вказала, що додає копію документа, що це підтверджує. Як видно із матеріалів справи, акт про відсутність будь-яких додатків, зазначених у позовній заяві, працівниками суду не складався. Однак, із копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , доданого до апеляційної скарги, видно, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання. Разом з тим, копії доданих документів були завірені підписом позивачки, про що вона також зазначила у своїй позовній заяві, та вказала, що у підготовчому засіданні надасть оригінали доказів. Відповідно до ч.1, 2 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Проте, правила цієї статті не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Натомість незазначення позивачкою інших відомостей, про які вказав суд першої інстанції, не можуть бути належною підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що ідентифікаційний код юридичної особи та номери засобів зв"язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти вказуються позивачем, якщо такі відомості йому відомі, а також можуть бути отримані при подальшому розгляді справи, і не впливають на можливість розгляду справи по суті спору, тому у місцевого суду були встановлені законом підстави для відкриття провадження у справі за наявності даних, які перебувають у матеріалах справи. Таким чином, визнання неподаною і повернення позовної заяви є передчасним і помилковим, оскільки суд може продовжити строк заявнику для усунення недоліків позовної заяви. Проте, на зазначене суд першої інстанції не звернув уваги і постановив помилкову ухвалу про повернення позовної заяви. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена з недодержанням норм процесуального права, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді