Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1322/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року ЛьвівСправа № 260/1322/18 пров. № 857/5965/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Большакової О.О., суддів Запотічного І.І., Бруновської Н.В., з участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткого судового рішення за наслідками вирішення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 8190 гривень. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 8190 грн. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Закарпатській області відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 5842 грн. 58 коп. судових витрат. 06.10.2020 року на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 55,00 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з оплатою ним експертизи. 05.11.2020 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано клопотання про відшкодування йому за рахунок Головного управління ДФС в Закарпатській області судових витрат, пов`язаних з прибуттям до суду з розрахунку 120,00 грн. добових за три доби з 04.11.20 по 06.11.20 включно, 638,27 грн. витрат на проїзд, що підтверджені документально по маршруту Мукачеве-Львів та Львів-Мукачеве, та 472,30 грн. витрат на найм інших жилих приміщень в період з 05.11.20 по 06.11.20, що не підтверджено документально. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення та клопотання про відшкодування йому судових витрат. Позивач явку повноважного представника в засідання суду апеляційної інстанції не забезпечив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткового судового рішення. Відповідно до частини 4 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 1 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. В силу частини першої ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Із матеріалів справи видно, що згідно поданої квитанції про оплату вартості експертизи №52 від 11.11.2019 року ОСОБА_1 сплатив 5495 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи. Крім того, за перерахування коштів на проведення судової експертизи ОСОБА_1 сплатив 55,00 грн., що підтверджується квитанцією №52/К3 від 11.11.2019 року. Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 55,00 грн. судових витрат, пов`язаних з оплатою експертизи. Відповідно до частини першої статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Частиною третьою цієї статті встановлено, що граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вартість проїзду залізничним транспортом на загальних підставах відшкодовується в разі проїзду у вагонах поїздів, віднесених до 2, 3 класів, загальних сидячих, плацкартних та купейних вагонах. Таку правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 524/6442/16-а. Отже, апеляційний суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 про відшкодування йому витрат на оплату квитків на проїзд у купейному вагоні зі станції Мукачеве до станції Львів і назад в сумі 638 грн. 27 коп. також підлягають задоволенню. Постановою Кабінету Міністрів від 27.04.2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» не передбачено компенсацію добових витрат у зв`язку з участю у судових засіданнях по адміністративній справі. Відповідно до статті 121 КЗпП України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Добові це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб сторони та (або) її представника у разі переїзду до іншого населеного пункту. Ці витрати можуть бути підтверджені касовими чеками, рахунком готелю тощо. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства (пункт перший Розділу першого Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 113.03.1998 року №

59. При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що добові витрати визначено як один із видів гарантій та компенсацій при відрядженні, тобто це окремий вид витрат на харчування та фінансування інших власних потреб співробітника, понесені у зв`язку з його службовим відрядженням, а тому такі витрати виплачуються у разі поїздки працівника для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, не менше ніж на добу. В обсязі встановлених в цій справі обставин немає підстав вважати, що ОСОБА_1 у зв`язку з судовим розглядом його заяви про ухвалення додаткого судового рішення був змушений перебувати в місті Львові цілу добу і більше, а також те, що таке перебування зумовлено об`єктивними причинами. Аналізуючи наведене правове регулювання в площині спірних правовідносин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що сам факт переїзду з одного населеного пункту до іншого (в якому розташований Восьмий апеляційний адміністративний суд) не може бути достатньою підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень на користь заявника добових та витрат на найм інших жилих приміщень. Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати: 55 грн. 00 коп. пов`язані з оплатою за експертизу та 638 грн. 27 коп. витрати на проїзд до суду. Керуючись ст.ст.139, 243, 252, 308, 310, 321, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 39393632) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 55 (п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з оплатою за експертизу, а також 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 27 коп. витрат на проїзд до суду. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О. О. Большакова судді І. І. Запотічний Н. В. Бруновська Повне судове рішення складено 11.11.2020.