Постанова 4852 № 340/1546/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1546/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Кармазіна Т.М.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/1546/20 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Кропивницького управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 18 травня 2020 фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 02 квітня 2020 року; - визнати протиправними дії Кропивницького управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо нарахування з 05.02.2016 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 86219,78 грн. в інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; - зобов`язати Кропивницьке управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області відобразити в інформаційній системі органів ДПС та в інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 списання (зменшення) податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 86219,78 грн. Адміністративний позов обґрунтовано посиланням на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в справі №П/811/1995/17 від 03.05.2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року. Вирішуючи спір в адміністративний справі №П/811/1995/17 від 03.05.2018 року, суд виходив з того, що податковий орган не довів правомірність висновків акту перевірки №46/17-01/ НОМЕР_1 від 05.02.2016 року про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні витрат та доходів, які б могли призвести до заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік на суму 323403,95 грн. З цих підстав суд дійшов до висновку про неправомірність донарахування податковим органом зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0001591302 від 12.03.2016 року. Також позивач вказує, оскільки в ході судового розгляду справи №П/811/1995/17 спростовано висновки контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та який є базою нарахування єдиного внеску за 2014 рік, тому суд визнав незаконним донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою, установленою статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та накладення на позивача штрафу, передбаченого п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за цей період. З цих підстав суд у справі №П/811/1995/17 визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0000621701 від 05.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 86219,78 грн., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 17413, 96 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 02 квітня 2020 року №Ф-2481-17. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо нарахування в інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 06.03.2016 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 86219,78 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 86219,78 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 05.02.2016 року було складено акт №46/17-01/ НОМЕР_1 про результати документальної перевірки за наслідками якого було прийнято, зокрема, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2016 року №Ф-0000021701 на суму 86 219.78 грн. та рішення №0000621701 від 05.02.2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 413.96 грн.. В подальшому, позивачем було оскаржено в судовому порядку рішення, що винесені за результатами перевірки, а саме рішення №0000621701 від 05.02.2016 року та №0001591302 від 12.03.2016 року, за наслідками оскарження рішення скасовані. Однак, позивачем не було оскаржена вимогу про сплату недоїмки (боргу) з ЄСВ від 05.02.2016 року, вона є чинною, а сума боргу непогашеною, відтак податковий орган був зобов`язаний відображати наявність боргу з ЄСВ в особовій картці платника. Відповідач зазначає, що списання суми недоїмки не може відбуватись автоматично без скасування вимоги, тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання, яке було призначене в режимі відеоконференції з Господасрьким судом Кіровоградської області, сторони не з`явили, у зв`язку з чим, колегія суддів вирішила подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 02.04.2020 ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомлено позивача про те, що, станом на 31.03.2020, його заборгованість зі сплати єдиного внеску за даними інформаційної системи податкового органу складає 83421,12 грн., з яких: 83421,12 грн. недоїмка (а.с.15). Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним позовом. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI). Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений у статті 9 Закону №2464-VI. Відповідно до частин 2 - 5 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Встановлені обставини справи свідчать, що позивач як платник єдиного внеску роботодавець подавав у 2019-2020 до ГУ ДПС у Кіровоградській області щомісячні звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма №Д4 (місячна)), а як фізична особа-підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування - також подав Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік та 2020 рік (Форма №Д5 (річна)) за себе (а.с.52-53, 70-72, 77-79, 83-85, 89-91, 97-99, 104-106, 112-114, 118-120, 124-126, 130-134, 138-143, 147-151, 155-160, 166-171, 176-180). Відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма №Д4) за 2019 рік та згідно зі Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5) єдиний внесок сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.54-68, 73-75, 80-81, 86-87, 92-95, 100-102, 107-110, 115-116, 121-122, 127-128, 135-136, 144-145, 152-153, 161-164, 172-174, 181-182). Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов звертає увагу, що заборгованість позивача з єдиного соціального внеску виникла на підставі сум, що були донараховані на підставі акту про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 05.02.2020 №46/17-01/ НОМЕР_1 та визначені вимогою від 05.02.2016 №Ф-0000021701 (а.с.197). Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку вбачається, що недоїмка в сумі 86203,30 грн. виникла 06.03.2016 року у зв`язку з відображенням у картці донарахування єдиного внеску у розмірі 86219,78 грн. на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021701 від 05.02.2016 року та штрафних санкцій у розмірі 17413, 96 грн. на підставі рішення про застосування штрафних санкцій №0000621701 від 05.02.2016 року (а.с.200). Згідно з висновками акту №46/17-01/ НОМЕР_1 від 05.02.2016 року про результати документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року, проведеної ГУ ДФС у Кіровоградській області встановлені зокрема такі порушення: - п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України - ФОП ОСОБА_1 занижено суму загального оподатковуваного доходу на 4252 грн. та завищено задекларовані витрати на 319151,05 грн., в результаті чого визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2014 рік в сумі 52055,31 грн.; - ч.2 п.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - в результаті чого донараховано єдиний внесок за 2014 рік в сумі 86219,78 грн. (а.с.16-29). Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись з такими висновками, у листопаді 2017 року звернувся до суду з позовом про скасування винесених на підставі цього акту рішень, а саме податкового повідомлення-рішення №0001591302 від 12.03.2016 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а також рішення №0000621701 від 05.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративний справі №П/811/1995/17 від 03.05.2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Оскаржувані рішення визнано протиправними та скасовано (а.с.36-40). Відповідно до вказаного рішення від 03.05.2018 року по справі №П/811/1995/17, суд виходив з того, що податковий орган не довів правомірність висновків акту перевірки №46/17-01/ НОМЕР_1 від 05.02.2016 року про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні витрат та доходів, які б могли призвести до заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік на суму 323403, 95 грн. З цих підстав суд дійшов до висновку про неправомірність донарахування податковим органом зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0001591302 від 12.03.2016 року. До того ж, оскільки під час розгляду справи №П/811/1995/17 спростовано висновки контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та який є базою нарахування єдиного внеску за 2014 рік, тому суд визнав незаконним донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою, установленою статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та накладення на позивача штрафу, передбаченого пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за цей період. Отже, судом у справі №П/811/1995/17 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0000621701 від 05.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 17413, 96 грн. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.07.2018 року у цій справі вказав, що відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат та доходів свідчить про неправомірність донарахування податковим органом зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та, як наслідок, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Окрім того, судом встановлено, що податковим органом 04.01.2019 р. сформовано вимогу №Ф-2481-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 року за даними інформаційної системи органу доходів і зборів, у розмірі 83402,72 грн., з яких: 65988, 76 грн. недоїмка, 17413, 96 грн. штраф (а.с.41). Позивач, не погоджуючись з винесеною вимогою, звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 по справі №340/700/19 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 04.01.2019 (а.с.42-47). Вирішуючи спір в адміністративний справі №340/700/19, суд виходив з того, що до спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 04.01.2019 року відповідачем включені суми єдиного внеску, що були нараховані вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021701 від 05.02.2016 року, якою на підставі акту перевірки №46/17-01/ НОМЕР_1 від 05.02.2016 року позивачу донараховано єдиного внеску у розмірі 86 219,78 грн. Суд з метою з`ясування узгодженості цієї недоїмки витребував від відповідача відповідні докази, зокрема докази направлення/вручення позивачу цієї вимоги, інформацію про її оскарження/узгодження, пояснення, чи направлялася вимога до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, витяг з реєстру вимог про сплату боргу (недоїмки) (додаток №8 до Інструкції №449) тощо. Такі докази відповідачем не надані, а відтак ним не доведено, що вказана вимога набула статусу узгодженої. З цих підстав, а також з урахування висновків судів в адміністративній справі №П/811/1995/17, суд визнав незаконним формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 04.01.2019 року. Включення до цієї вимоги суми штрафу у розмірі 17413, 96 грн. також є безпідставним, з огляду на те, що рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0000621701 від 05.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на цю суму штрафу скасовано судом, а доказів прийняття інших рішень про застосування штрафів, пов`язаних з виникненням та сплатою недоїмки, відповідачем суду не надано. Рішення по справі №340/700/19 набрало законної сили 06.08.2019 року (а.с.230). Однак, всупереч висновків судів по справам №П/811/1995/17 та №340/700/19 ГУ ДПС в Кіровоградській області не було приведено відомості в інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки ФОП ОСОБА_1 за єдиним соціальним внеском, у відповідність до встановлених обставин. 16 січня 2020 року позивач звернувся із заявою до ГУ ДПС у Кіровоградській області якою просив внести зміни до особового рахунку платника податку фізичної особи-підприємця відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 по справі №340/700/19 (а.с.49). Листом від 05.03.2020 р. №961/ФОП/11-28-33-04-13 податковий орган повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що станом на 05.03.2020 року заборгованість по єдиному внеску складає 84460,18 грн. Зазначена сума виникла внаслідок проведення нарахування до ІКП на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2016 №0000021701 за результатами документальної планової виїзної перевірки (акт від 05.02.2016 №46/11-23-17-01/ НОМЕР_2 ), яка не була оскаржена ним у судовому порядку (а.с.50). Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок №422). Згідно п.2 вказаного порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. Разом з цим, перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок. Пунктом 3 Порядку №422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422). При цьому, п.5 Порядку №422 встановлено наступне. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. Відповідно до п.1 розділу 2 Порядку №422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки платник відсутній в реєстрі; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП. Розбіжності, в контексті приписів п.2 розділу 2 Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування. Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку. Системний аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року по справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року по справі №805/4374/15-а, від 25 березня 2020 по справ №826/9288/18. Отже, з огляду на скасування в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2481-17 від 04.01.2019 року до якої включені суми єдиного внеску, що були нараховані вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021701 від 05.02.2016 року, а також з урахуванням висновків суду у справі №П/811/1995/17 про необгрунтованість висновків контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та який є базою нарахування єдиного внеску за 2014 рік, та визнання незаконним донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою, установленою статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", накладення штрафу, передбаченого пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за цей період, податковий орган повинен був привести дані інтегрованої картки платника у відповідність до фактичного стану розрахунків із бюджетом. Враховуючи висновки, викладені в рішеннях Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 р. у справі №П/811/1995/17 та від 12.06.2019 р. у справі №340/700/19, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. В свою чергу, відповідач, на якого ст. 77 КАС України покладено обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення, не спростував правомірність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції про протиправність дій та рішень відповідача. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а підстави для його зміни або скасування відсутні. Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року в адміністративній справі №340/1546/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Постанова в повному обсязі складена 10.11.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай