Постанова 4855 № 826/14371/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14371/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії та утриматися від вчинення певних дій,- ВСТАНОВИЛА : У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 жовтня 2017 року № 0057291220 та № 0057271220 Головного управління ДФС у Київській області про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.; - зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ "Європетроліум" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у сумі 94 386 грн.; - зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв`язку з ненадходженням до бюджету сплачених ТОВ "Європетроліум" 04 вересня 2015 року на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції" згідно платіжного доручення від 04 вересня 2015 року № 3310 коштів у сумі 94 386 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.08.2018 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби Київській області задоволено частково. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/14371/17, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ "Європетроліум" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у сумі 94 386 грн. - закрито на підставі п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 жовтня 2017 року № 0057291220 та № 0057271220 Головного управління ДФС у Київській області про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що платник податків у передбачений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України строк не вчиняв дій спрямованих на перерахування коштів. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому вказує, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 26 січня 2015 року ТОВ «Європетроліум» подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, у якій визначено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток (код рядка 23) у розмірі 44 243 грн. щомісяця. Позивачем надано АТ "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжне доручення від 04 вересня 2015 року № 3310 на суму 94 386,00 грн. Призначення платежу - *;101;35153202;11024000; Авансовий внесок податок на прибуток за вересень 2015 року. Згідно відміток АТ "Банк "Національні інвестиції" зазначене вище платіжне доручення прийнято до виконання 04 вересня 2015 (п`ятниця). Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Європетроліум» листом № 11-14/2909 від 04 вересня 2015 року повідомив контролюючий орган про сплату авансового внеску податку на прибуток за вересень 2015 на загальну суму 94 386,00 грн. До листа додано копію вказаного платіжного доручення. Лист отримано відповідачем на наступний робочий день 07 вересня 2015 року (понеділок). Згідно офіційної інформації сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/146-not-paying-bank/liquidation/at-bank-natsionalni-investytsii - на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області 20 жовтня 2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0014011502, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4 424,30 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 за затримку сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 44 243,00 грн., оскільки у зв`язку з запровадженням тимчасової адміністрації у банку кошти не було зараховано до бюджету. Позивач оскаржив до суду вказане податкове повідомлення-рішення. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 810/5686/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 20 жовтня 2015 року № 0014011502, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ "Європетроліум" відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04 вересня 2015 року на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00). Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області повернуто . Постанова Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року набрала законної сили 26 квітня 2016 року Судом встановлено, що станом на час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції судове рішення у справі № 810/5686/15 не виконане. Згідно акту звірки від 06 червня 2016 року № 849 між позивачем та контролюючим органом за позивачем як платником податку рахується заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 94 386 грн. З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у Київській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України провело камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Європетроліум". За наслідками перевірки складено акт від 26 вересня 2017 року № 4102/10-36-12-20/35153262, яким встановлено, що позивач порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток (авансові внески) протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 ПК України. На підставі Акту перевірки № 4102/10-36-12-20/35153262 від 26 вересня 2017 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 жовтня 2017 року № 0057291220 та № 0057271220 про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.: - згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0057271220 платнику донараховано 8 332, 54 грн. за затримку у 1 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 83 325, 4 грн., що становить 10% (згідно акту перевірки граничний термін сплати - 30 жовтня 2015 року, дата сплати - 05 листопада 2015 року, 06 листопада 2015 року, 09 листопада 2015 року, 10 листопада 2015 року, 11 листопада 2015 року, 12 листопада 2015 року, 02 грудня 2015 року, 04 грудня 2015 року, 07 грудня 2015 року, 08 грудня 2015 року, 09 грудня 2015 року, 10 грудня 2015 року відповідно); - згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0057291220 платнику донараховано 8 702, 39 грн. за затримку у 63, 62 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 43 511, 95 грн., що становить 20% (згідно акту перевірки граничний термін сплати - 30 грудня 2015 року, дата сплати - 02 березня 2016 року та 02 березня 2016 року відповідно). На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем в порушення прямої заборони визначеної п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток (авансові внески), яке сталося не з вини останнього, а з вини банку. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Положеннями пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу для платника є завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Відповідальність банків при здійсненні переказу визначена у статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктом 32.2 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов`язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Пунктом 129.6 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Згідно з актом звірки від 06.06.2016 року № 849 між позивачем та контролюючим органом за позивачем як платником рахується заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 94 386 грн. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765 був затверджений Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (який був чинним до 10.06.2016 року), положеннями якого визначено, що: з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (пункту 1 розділу ІІ); форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (пункт 11 розділу ІІ); нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежем, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов`язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов`язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежем, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (пункти 1, 2 розділу ІІІ); у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (пункт 1 розділу V). З 10.06.2016 року набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, положеннями якого визначено, що: оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Здійснивши системний аналіз вказаних вище положень законодавства, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Таким чином, неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред`явлена вимога про повне перерахування податкових платежів, при цьому незарахування до бюджету сплачених платником податку грошових зобов`язань з вини банку не є підставою для органів ДФС не виконувати свого обов`язку щодо забезпечення контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інтегрованій картці платника податків. Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного суду у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 816/2042/16. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що кошти за платіжним дорученням № 3310 від 04 вересня 2015 року на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00), не були зараховані до бюджету саме з вини банку - ПАТ " Банк «Національні інвестиції", у якому на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк «Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб введено тимчасову адміністрацію рішенням від 17 вересня 2015 року № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ ""Банк «Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", так як станом на 04 вересня 2015 року банк вже не виконував зобов`язання з переказу коштів клієнтів. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 13 жовтня 2017 року № 0057291220 та № 0057271220 про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн. винесено Головним управлінням ДФС у Київській області саме у зв`язку з встановленим за результатами проведення камеральної перевірки (акт від 26 вересня 2017 року № 4102/10-36-12-20/35153262) фактом порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток (авансові внески) протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 ПК України. З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення прямої заборони визначеної п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток (авансові внески), яке сталося не з вини останнього, а з вини банку. Вказані вище обставини також встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2019 по справі 826/8527/17, яким скасовано податкову вимогу від 16 березня 2017 № 1588-17 та зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ "Європетроліум" відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04 вересня 2015 року на суму 94386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 11021000). Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов Повний текст постанови складено "07" червня 2021 року.