Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/13190/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року справа №200/13190/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. (рішення у повному обсязі складено та підписане 27 липня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/13190/19-а (головуючий І інстанції суддя Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила: - визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо визнання безпідставною видачу посвідчення та відмови у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення щодо неї; - скасувати протокол № 11 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у частині, що стосується відмови у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення та вилучення посвідчення у позивачки; - зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради видати їй вкладку до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення їй інвалідності. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. у справі № 200/13190/19-а позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, про визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 та відмову у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлене Протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року. Зобов`язано Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення «Потерпілий від радіаційного опромінення» (категорія 1) серії Я синього кольору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 200-207). Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції належним чином не було застосовано норми Порядку №

674. На засіданні Регіональної комісії від 21 серпня 2019 року було відмовлено у встановленні позивачу статусу потерпілого від радіаційного опромінення у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, а саме: відсутній акт державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), під час якої постраждала позивач у м. Краматорську, у висновку міжвідомчої експертної ради № 703 від 28.10.1991 року не вказано про причинний зв`язок захворювання позивача з відповідною аварією у м. Краматорську. Також апелянт вказує на те, що у відповідача відсутні копії документів з особових справ, зокрема, інформації, яка стосується ліквідації радіаційної аварії у 1980-1989 роках у будинку АДРЕСА_1 . Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржено. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Краматорської міської ради народних депутатів від 24.01.1992 року «Про заходи щодо забезпечення соціального захисту мешканців будинку АДРЕСА_1 , захворювання яких пов`язане з впливом джерела іонізуючого випромінювання Сs 137», встановлено, що у листопаді 1989 року в міжквартирній перегородці квартири АДРЕСА_2 виявлене радіоактивне джерело Сs

137. У зв`язку з цим цілий ряд жителів цього будинку постраждав від іонізуючого випромінювання вказаного радіоактивного джерела (т. 1 а.с. 29-30). Копія додатку до п. 1 вказаного рішення від 24.01.1992 року свідчить про складення списку жителів будинку АДРЕСА_1 , у яких при обстеженні виявлені захворювання, пов`язані з впливом іонізуючого випромінювання, до якого включена ОСОБА_1 , 1942 року народження, домашня адреса: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 31). У відповідності до копії експертного висновку від 28.10.1991 року № 703 Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, Центральною міжвідомчою експертною радою на засіданні № 15 23 жовтня 1991 року ОСОБА_1 встановлений діагноз: хронічна променева хвороба з виходом у ВСД перманентно-проксезмальну форму, хронічну недостатність кровообігу у вертебро-базилярному басейні, хронічний гастродуоденіт. Висновок: «захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (т. 1 а.с. 28). За довідкою МСЕК серія 2-18 АГ № 001635, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена ІІ група інвалідності з 16.06.1993 року безстроково. Втрата професійної працездатності 80%. Причина інвалідності: захворювання, викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (т. 1 а.с. 27). 29.10.2008 року Донецькою обласною державною адміністрацією позивачу ОСОБА_1 видане посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (за формою затвердженою постановою КМУ від 20.01.1997 року № 51), серія НОМЕР_1 безстроково та вкладка до нього № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 147). З копії заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач 27 травня 2019 звернулась до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, в якій просила розглянути її особову справу щодо встановлення статусу особи потерпілої від радіаційного опромінення та видати посвідчення встановленого зразка згідно постанови КМУ від 11.07.2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» - потерпілий від радіаційного опромінення, категорія 1, серія Я, до якої додала копії: - паспорту; - посвідчення старого зразка категорії 1 серії НОМЕР_3 від 29.10.2008 року та вкладки до нього від 29.10.2008 року № 630126; - довідки про ідентифікаційний код; - довідки МСЕК від 16.06.1993 року № 001635; - довідки від 16.06.1993 року серії 2АЕ-18 № 001635; - експертного висновку від 28.10.1991 року № 703; - протоколу № 32 від 14.01.1990 року; - рішення Краматорської міської ради народних депутатів від 24.01.1992 року, додаток до п. 1 вказаного рішення від 24.01.1992 року; - фото (т. 1 а.с. 152). З копії витягу з Протоколу № 9 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, м. Краматорськ, від 26 червня 2019 року вбачається, що комісією вирішено направити запит до Міністерства соціальної політики стосовно надання роз`яснення про те чи є (мовою оригіналу) «Протокол измерений мощности дозы естественного радиационного гамма-фона в воздухе жилых помещений и расчета лучевых загрузок жильцов (с учетом возможного облучения от радиоактивного источника Сs 137, находившегося до 29 ноября 1989 года в межквартирной стене кв. ІНФОРМАЦІЯ_2 дома № 7 по ул. Гвардейцев Кантемировцев г. Краматорска)» підставою для встановлення (підтвердження) Регіональною комісією статусу потерпілого від радіаційного опромінення (т. 1 а.с. 150). У відповідь на вказаний запит Міністерством соціальної політики України була надана відповідь від 25.07.2019 року за № 1298/0/76-19/291, в якій зазначено, що відповідно до Протоколу вимірювання потужності дози природного радіаційного гамма фону у повітрі жилих приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців з урахуванням можливого опромінення від радіаційного джерела Сs -137, що знаходився до 29.11.1989 року в міжквартирній стіні квартири АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 отримали дозу опромінення, яка може призвести до розвитку променевої хвороби. Громадянам було рекомендовано пройти медичне обстеження. На ОСОБА_1 зазначений висновок відсутній. За копією витягу з Протоколу № 11 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, м. Краматорськ, від 21 серпня 2019 року, було визнано безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 та відмовлено у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення у зв`язку із тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії. Зазначено, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (т. 1 а.с. 32). Не погодившись із вказаним рішенням, позивач 30 вересня 2019 року звернулась до УСЗН Краматорської міської ради із письмовою заявою, в якій просила надати їй роз`яснення стосовно того, в яких саме документах відсутні підстави для встановлення їй статусу потерпілого від радіаційного опромінення (т. 1 а.с. 33-33 з.б.). Листом від 10 жовтня 2019 року за № 01-14/8395 УСЗН Краматорської міської ради позивачу було роз`яснено право на оскарження Рішення регіональної комісії, оформленого протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року, у встановленому законом порядку (т. 1 а.с. 34-35). Не погоджуючись із вищевказаним рішенням відповідача, оформленим протоколом № 11 від 21.08.2019 року, позивач звернулась до суду із даним позовом. При вирішенні справи суд виходить з наступного. За унормуванням ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Статтею 9 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон № 796-ХІ) визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. За положеннями частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються 4-ри категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. Крім того, вказана стаття Закону № 796-ХІІ встановлює, що громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов`язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті. Згідно із ст. 12 Закону № 796-ХІІ причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. У відповідності до ч. 4 ст. 14 Закону №796-ХІІ громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов`язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті. За змістом частини 3 ст. 14 Закону № 796-ХІІ громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або

3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 р. № 674, визначено, що громадяни із числа тих, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, відносяться: - до категорії 1 - особи, які стали особами з інвалідністю, захворіли на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою НI (у разі коли захворювання пов`язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами. Станом на час видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, Серія НОМЕР_3 , - 29.10.2008 року, норми означеного Порядку № 674 містили аналогічні вимоги. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 віднесена до категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Пунктом 5 Порядку № 674 також було передбачено, що особам, зазначеним у пункті 3 цього Порядку, видаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії на підставі висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв`язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією, порушеннями правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною тощо, а інвалідам - й на підставі відповідної довідки медично-соціальної експертної комісії. Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, станом на час видачі позивачу посвідчення особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, Серія А, були врегульовані Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок № 51). Пунктом 3 Порядку № 51, передбачалося, що посвідчення синього кольору, серія А видаються, зокрема, інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії

1. До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається недійсним. Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства. Пунктом 10 Порядку № 51 було закріплено, що видача посвідчень провадиться, зокрема: - інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи; - хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н-1. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що Рішенням Краматорської міської ради народних депутатів від 24.01.1992 року «Про заходи щодо забезпечення соціального захисту мешканців будинку АДРЕСА_1 , захворювання яких пов`язане з впливом джерела іонізуючого випромінювання Сs 137», встановлено, що у листопаді 1989 року в міжквартирній перегородці квартири АДРЕСА_2 виявлене радіоактивне джерело Сs

137. У зв`язку з цим цілий ряд жителів цього будинку постраждав від іонізуючого випромінювання вказаного радіоактивного джерела (т. 1 а.с. 29-30). Згідно із копією експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, Центральною міжвідомчою експертною радою на засіданні № 15 від 23 жовтня 1991 року ОСОБА_1 встановлений діагноз: хронічна променева хвороба з виходом у ВСД перманентно-проксезмальну форму, хронічну недостатність кровообігу у вертебро-базилярному басейні, хронічний гастродуоденіт. Висновок: «захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (т. 1 а.с. 28). У відповідності до довідки медико-соціальної експертної комісії, Серія: 2-18 АГ № 001635 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена ІІ група інвалідності з 16.06.1993 року безстроково. Причина інвалідності: захворювання, викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Таким чином, позивачу, як особі з інвалідністю із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеної до категорії 1, щодо якої встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видача посвідчення підлягала проведенню на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. 25 липня 2018 року набрав чинності Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 (далі - Порядок № 551), із набранням чинності якого, втратив чинність, зокрема Порядок №

51. Пунктом 7 зазначеної постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551 було постановлено утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень, зокрема: - особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Згідно із пунктом 3 Порядку № 551 особам з інвалідністю, віднесеним до категорії 1, з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов`язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв`язок установлено закладами охорони здоров`я, видаються посвідчення «Потерпілий від радіаційного опромінення» (категорія 1) серії Я синього кольору. Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність. У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис «Безстроково». Відповідно до п. 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються: - особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. Як вже зазначалося вище, згідно із довідкою медико-соціальної експертної комісії серія 2-18 АГ № 001635, позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена ІІ група інвалідності з 16.06.1993 року безстроково. Причина інвалідності: захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Причинний зв`язок інвалідності позивача з Чорнобильською катастрофою був установлений також експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, від 28.10.1991 року № 703, в якому зазначено, що захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З урахуванням означених документів позивач, як особа з інвалідністю, була віднесена до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим їй було видане відповідне посвідчення та вкладка до нього для отримання передбачених законодавством пільг. При цьому, при встановленні позивачу означеного статусу, на підставі вимог Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року, який є чинним, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та при видачі позивачу посвідчення із вкладкою до нього, у 2008 році, відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51, положення яких стосовно переліку документів на підставі яких відбувається встановлення означеного статусу та видається посвідчення є аналогічним наведеним у Порядку видачі таких посвідчень, затвердженим постановою КМУ від 11 липня 2018 р. № 551, та закріплюють, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, - не поставлено під сумнів наявність у ОСОБА_1 права на отримання статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлені обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо відсутності у наданих позивачем документах підстав для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії. Крім того, суд також зазначає, що Порядок № 674 віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не містить вимог щодо наявності/надання такого документа як «Протокол вимірювання потужності дози природного радіаційного гамма фону у повітрі жилих приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців з урахуванням можливого опромінення від радіаційного джерела…..», на який посилається відповідач як на документ, який не містить даних про отримання ОСОБА_1 додаткового опромінювання. Разом з тим, за змістом ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності. Причинний зв`язок інвалідності ОСОБА_1 (часткової втрати працездатності 80%) з Чорнобильською катастрофою і впливом іонізуючого випромінювання, отриманим позивачем, встановлений/підтверджений під час обстеження позивача уповноваженою медичною комісією обласного рівня у відповідності до приписів ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції та вважає доведеним право позивача, яка є особою з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо якої установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, на отримання статусу «Потерпілий від радіаційного опромінення», із видачею відповідного посвідчення, у зв`язку із чим, суд обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржуване рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, оформлене Протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому відомості в наданих позивачем документах підтверджують факт, що позивач є особою, яка потерпіла від радіаційного опромінення, внаслідок чого здобула інвалідність ІІ групи. Жодних доказів, які б спростовували означений факт, відповідачем суду також не представлено. Позивач не може нести відповідальність за подальше знищення таких документів, щоб потім бути позбавленим права отримання пільг, встановлених законодавством для ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, колегія суддів бере до уваги положення частини першої статті 6 КАС України, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Колегія суддів зазначає, що позивачу вже було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), він користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу. Таким чином, Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, заперечуючи проти задоволення даного позову, не обґрунтувала у зв`язку із чим при прийнятті спірного рішення нею не було віддано перевагу документам, сукупний аналіз яких дає підстави для висновку про те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, здобутою внаслідок іонізуючого опромінення, є хворою на променеву хворобу, щодо якої установлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, є потерпілою від радіаційного опромінення, що сталося не з її вини, як потерпілої, що є підставою для надання їй статусу «Потерпілий від радіаційного опромінення» (категорія 1) серії Я синього кольору, а тому таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як вірно зазначено судом першої інстанції. Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.08.2018 р. № 1026/5-18 на виконання пункту 7 вищевказаної Постанови № 551 затверджено Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до пунктів 1, 4 зазначеного Положення, комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, який утворюється розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації з метою вирішення питань щодо визначення статусу осіб, включаючи потерпілих від Чорнобильської катастрофи, громадян які постраждали внаслідок радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, тощо. До основних завдань діяльності Регіональної комісії належить, зокрема: - прийняття рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку. Як вказано вище, п.11 Порядку № 551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами. Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язане з ухваленням Регіональною комісією рішення оформленого Протоколом №11 21 серпня 2019 року, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що належним та достатнім способом захисту порушеного права, у даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, про визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 та відмову у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлене Протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року та зобов`язання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, прийняти рішення про видачу позивачці ОСОБА_1 посвідчення «Потерпілий від радіаційного опромінення» (категорія 1) серії Я синього кольору. Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України. І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно. З огляду на викладене та, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації - залишити без задоволення. Рішення Донецької обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. у справі № 200/13190/19-а залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11.11.2020 року. Колегія суддів: Г.М. Міронова І.В. Геращенко Л.В. Ястребова