Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/3487/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/3487/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) від 23.07.2020р. (дата складання повного тексту рішення 11.08.2020) у справі № 908/3487/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (вул. Цимлянська, буд. 29-а, м. Запоріжжя, 69034, ідентифікаційний код 34155997) до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 43143945) про стягнення 14746,00 грн. немайнової шкоди, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення за рахунок держави 14 746,00 грн. немайнової шкоди, завданої приниженням честі та гідності (шляхом обвинувачення у ненадходженні поштового відправлення з копією позовної заяви). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020р. у справі №908/3487/19 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", в якій апелянт просить змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020р. у справі № 908/3487/19, відшкодувати за рахунок держави немайнову шкоду в розмірі 14 746,00 грн., завдану приниженням ділової репутації (шляхом обвинувачення позивача у недотриманні вимог Перехідних положень і статей 164, 172 ГПК України, та поданням до суду неправдивої інформації державним службовцем - повноважним представником державного органу). В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне: - представник Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомила суду неправдиву інформацію про ненадходження на його адресу позовної заяви, чим звинуватила позивача у невиконанні вимог Перехідних положень і статей 164, 172 ГПК України та принизила ділову репутацію останнього, що не взято до уваги судом першої інстанції; - позивач визначив розмір компенсації моральної шкоди у сумі місячної заробітної плати представника Головного управління ДПС у Запорізькій області, діями якої і було завдано моральної шкоди позивачу, а обгрунтованість розміру цієї моральної шкоди мав встановити саме суд першої інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020р. у справі № 908/3487/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу апелянта, згідно з яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на відсутність будь-яких підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, заподіяння якої матеріалами справи не підтверджується. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 908/3100/19 за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про відшкодування шкоди, у якій 19.06.2020 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягннення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технохімреагент немайнової шкоди в розмірі 52860,00 грн. Предметом позову у справі № 908/3487/20 є вимога про відшкодування за рахунок держави немайнової шкоди в розмірі 14 746,00 грн., завданої приниженням ділової репутації позивача (шляхом обвинувачення позивача у недотриманні вимог Перехідних положень і статей 164, 172 ГПК України, та поданням до суду неправдивої інформації державним службовцем - повноважним представником державного органу у справі № 908/3100/19). Так, мотивуючи заявлені вимоги у справі № 908/3487/19 позивач, зокрема, зазначає, що у рамках вищевказаної справи № 908/3100/19 представник відповідача Школова Ю.В. поширила недостовірну інформацію, і вона дісталася до суду і до сторін. Наслідком доведення такої інформації до відома суду і сторін буде прийняття судом рішення, в якому існує вірогідність повторення такої недостовірної інформації і поширення її в мережі Інтернет необмеженому колу осіб, шляхом оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивач вважає, що належною компенсацією за приниження ділової репутації (шляхом обвинувачення у ненадходженні поштового відправлення з копією позовної заяви і поданням до суду неправдивої інформації державним службовцем - повноважним представником державного органу) буде платня в розмірі, який держава оплачує такому службовцю щомісяця 14 746,00 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, зокрема виходив з відсутності приниження честі, гідності або ділової репутації позивача, внаслідок зазначення у відзиві відповідача про неодержання ним позовної заяви позивача, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 Цивільного кодексу України). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5 ст. 23 Цивільного кодексу України). Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України). Під діловою репутацією юридичної особи, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України). Відповідно до абз. 1,3 п. 3 постанови Пленуму Верхового Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верхового Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Отже, відшкодування моральної шкоди здійснюється у разі наявності у діях правопорушника усіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності, а саме: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою та вини заподіювача шкоди. Законом не покладається на позивача обовязок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір. Втім, матеріалами справи не підтверджується заподіяння позивачу, як такої моральної шкоди, у вигляді приниження його ділової репутації, внаслідок наведення представником Головного управління ДПС у Запорізькій області у відзиві на позов та в судовому засіданні 12.12.2019р. під час розгляду справи № 908/3100/19 обставин не надходження на адресу Головного управління ДПС у Запорізькій області позову ТОВ «Технохімреагент» та зазначення про порушення у зв`язку з цим останнім норм процесуального права. Так, позивачем не наведено у позові, які саме наслідки мали вищенаведені дії представника відповідача, та які саме втрати немайнового характеру, у зв`язку з виникненням, яких негативних явищ, були завдані позивачу, зокрема його діловій репутації. При цьому, апеляційний суд враховує, що відзив на позов представника відповідача є лише поясненням учасника судової справи по суті спору, у якому міститься правова позиція такого учасника, яка викладається на власний розсуд та підлягає перевірці та оцінці судом під час розгляду справи, як і подані сторонами докази. Як вірно вказано судом першої інстанції відмінність правових позицій сторін спору, викладена у відзивах, поясненнях, сама по собі не принижує честі, гідності, престижу або ділової репутації позивача та не може викликати моральних переживань, оскільки текст відзиву на позов викладено представником відповідача у встановленій діловими звичаями правовій формі, без застосування образливих оборотів чи висловлювань, які б принижували честь, гідність, престиж та ділову репутацію позивача. Повідомлення суду зазначеної позивачем інформації не може визнаватись її поширенням чи обвинуваченням, а позивач у вказаній справі, в свою чергу, має право надати суду власні пояснення з обґрунтуванням на спростування доводів відповідача. Не встановлено обставин неналежного виконання ТОВ «Технохімреагент» своїх процесуальних обов`язків з направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів і у рішенні Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3100/19 від 19.06.2020р. Апеляційний суд також враховує, що згідно з наявними у справі доказами, позовна заява ТОВ Технохімреагент у справі № 908/3100/19 була отримана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 12.12.2019р., втім відзив на позов у справі № 908/3100/19 було складено представником відповідача 05.12.2019р., а підготовче засідання у справі відбулось 12.12.2019р., тобто на час складення відзиву та проведення судового засідання в представника Головного управління ДПС у Запорізькій області була відсутня інформація щодо направлення та надходження на адресу відповідача позову позивача. Отже, позивачем не доведено, як факту заподіяння йому моральної шкоди, так і протиправної поведінки представника відповідача та відповідно причинного зв`язку між ними, що виключає покладення на відповідача цивільної відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди. Погоджується апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявленого позивачем до стягнення розміру моральної шкоди, оскільки місячний розмір заробітної плати представника Головного управління ДПС у Запорізькій області не має будь-якого відношення до втрат немайнового характеру позивача, що на його переконання настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації. Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 23.07.2020р. відсутні. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020р. у справі № 908/3487/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020р. у справі № 908/3487/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя В.Ф. Мороз Суддя В.О. Кузнецов