Постанова 4824 № 367/3339/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №367/3339/17 Головуючий у І інстанції Саранюк Л.П. Провадження №22-ц/824/736/2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ірпінського міського Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Юстиція», Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінського міського нотаріального округу Ничипоренко Олександра Вікторовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва приватного нотаріуса, визнання недійсним договору купівлі-продажу і застосування реституції, ВСТАНОВИЛА: У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із вказаним позовом, посилаючись на те, що 30 березня 2012 року між нею, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно п.1 даного Договору, предметом договору є земельна ділянка розміром 0,3388 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410. Згідно цього договору продавець - ОСОБА_6 передав зазначену земельну ділянку у власність покупців - ОСОБА_2 (1/2 частина - 0,1694 га), ОСОБА_5 (1/4 - 0,0847 га) та ОСОБА_7 (1/4 - 0,0847 га). 07 червня 2013 ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Ірпінського МУЮ Київської обл. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) щодо вказаної земельної ділянки; та 09.07.2013 отримала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 5885380, згідно якого 07.06.2013 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 3210945900:01:048:4410, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради м.Ірпінь, Київської області. Оскільки земельна ділянка була придбана трьома покупцями, то позивачка у травні 2016 року звернулася до нотаріуса із заявою щодо розподілу зазначеної земельної ділянки, де дізналася, що вся зазначена земельна ділянка належить на праві власності зовсім іншій особі, а саме ОСОБА_1 , який прибав її на прилюдних торгах 06.11.2013, при реалізації нерухомого майна, яке належало ОСОБА_6 , у процесі виконавчого провадження №3441646, яке було відкрите у ВДВС Ірпінського МУЮ. Дане виконавче провадження було відкрито за виконавчим листом №1013/6471/2012, виданого Ірпінським міським судом Київської області, у процесі стягнення боргу за договором позики. Як вбачається з реєстру, державний виконавець та/або державний реєстратор після реєстрації права власності на ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , не зрозуміло на яких підставах вніс до реєстру, що дані реєстрації права власності є помилковими, що являється грубим порушенням та перевищенням службових повноважень з боку державного виконавця, державного реєстратора та нотаріуса, які вносили вказані дані. Вказує, що у той час як нею вже був поданий даний позов, а саме у червні 2018 вона дізналася, що 13.06.2018 ОСОБА_1 продав вказану земельну ділянку іншій особі, а саме ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №127647650 від 14.06.2018 р., згідно якої ОСОБА_3 є новим власником земельної ділянки за кадастровим номером 3210945900:01:048:4410 за договором купівлі-продажу серія та номер 453, виданий 13.06.2018 р. приватним нотаріусом КМНО Черняк А.Л. При цьому, позивачка разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 також зверталися до суду з позовом про визнання права власності, визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності, і постановою Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 позов ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , Ірпінського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа - реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області, про визнання права власності, визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, належить боржнику, від 06 листопада 2013 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 27 листопада 2013 року на земельну ділянку площею 0,3388 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:44103, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Іртиського міського нотаріального округу Нечипоренком Олександром Вікторовичем та зареєстровано в реєстрі за №1055. Тобто вже є факт визнання даних торгів недійсними, і суд вже встановив незаконність їх проведення, а згідно ч.4 ст.89 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вважає, що дії відповідачів є абсолютно незаконними, та вчиненні з порушенням законодавства України та з порушенням прав Позивача, оскільки її незаконно позбавили права власності. У зв`язку з вищевикладеним просила суд визнати недійсними прилюдні торги з продажу земельної ділянки площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, які відбулись 06 листопада 2013 року, протокол №1-214/13/ІР-а, проведені ПП «СП «Юстиція» (реорганізоване в ТОВ «СП «Юстиція». Визнати недійсним договір купівлі-продажу - акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна, а саме продажу земельної ділянки площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, які відбулись 06 листопада 2013 року, протокол №1-214/13/ІР-а. Визнати недійсним свідоцтво серія та номер 1055, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, видане приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Ничипоренко О.В. 27.11.2013 року. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 453, від 13.06.2018 року, зареєстрований у реєстрі приватним нотаріусом КМНО Черняк А.Л. індексний номер 41595402, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Повернути сторони у попереднє становище (застосувати реституцію), для чого: - повернути ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,1694 га (1/2 від 0,3388 га), яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3210945900:01:048:4410, для чого зобов`язати державного реєстратора внести дані до державного реєстру речових прав щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1694 га (1/2 від 0,3388 га), яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410 за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ); - покупцю ОСОБА_1 , повернути кошти, сплачені ним за придбання 1/2 земельної ділянки площею 0,3388 га, а саме 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, в сумі 35 700,00 грн., які він сплатив, за придбання земельної ділянки на користь ТОВ «СП «Юстиція» - в сумі 5 305,17 грн. як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати нею послуг з реалізації майна, та 14,13 грн. - додаткова сума винагороди за послуги з реалізації майна; та на користь стягувана ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в сумі 30 380,70 грн., про що відповідно зобов`язати ТОВ «СП «Юстиція» та ОСОБА_4 ; - ОСОБА_3 поверну кошти, сплачені ним ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 453, від 13.06.2018, зареєстрований у реєстрі приватним нотаріусом КМНО Черняк А.Л. індексний номер 41595402, про що зобов`язати ОСОБА_1 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2019 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до невірних висновків суду про задоволення позовних вимог. Так скаржник зазначає, що судом першої інстанції час розгляду даної справи не надавалась правова оцінка тій обставині, що з моменту видалення запису реєстратором минуло більше ніж 4 року, досі жодних скарг на реєстратора позивачем подано не було, доказів протилежного позивачем також надано. Також звертає увагу суду на той факт, що арешт на земельну ділянку був накладений 01.10.2012, торги відбулись 06.11.2013 року, 19.11.2013 року запис про реєстрацію права власності позивача було видалено ( за твердженням позивача), а право власності ОСОБА_1 зареєстрував належним чином 27.11.2013 року. Право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 набув законно на підставі свідоцтво серія № 1055, виданого 27.11.2013 року приватним нотаріусом Ірінського міського нотаріального округу Київської області Ничипоренко О.В. Право власності зареєстроване 27.11.2013 року у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Пояснили, що оскаржуване рішення суду вже виконане, за ними зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку, оскільки ОСОБА_1 оскаржив його з порушенням строків на апеляційне оскарження. Апелянт та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, доходить висновку що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна справа № 367/5808/16-ц за позовом ОСОБА_5 ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ВДВС Ірпінського міського управління юстиції, 3-і особи Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про визнання права власності Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2017 року у справі № 367/5808/16-ц ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у позові відмовлено. Постановою Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ВДВС Ірпінського міського управління юстиції, 3-і особи Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_6 , від 06 листопада 2013 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 27 листопада 2013 року на земельну ділянку площею 0,3388 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренком Олександром Вікторовичем та зареєстровано в реєстрі за №1055. Постановою Верхового Суду від 30 травня 2019 року постанову Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року залишено без змін. При цьому суд першої інстанції встановив, що у вищевказаній справі позивач ОСОБА_2 не була учасником процесу, хоча рішення суду стосувалося безпосередньо її прав та обов`язків щодо володіння 1/2 частиною земельної ділянки кадастровий номер: 3210945900:01:048:4410. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням судів у справі № 367/5808/16-ц визнано недійсними прилюдні торги від 06 листопада 2013 року та визнано недійсним свідоцтво про право власності від 27 листопада 2013 року на земельну ділянку площею 0,3388 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренком О.В. та зареєстровано в реєстрі за №1055, то дані рішення безпосередньо породжують правові наслідки і по відношенню до 1/2 частини вищевказаної земельної ділянки належної ОСОБА_2 . Тому суд вважав за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсними прилюдних торгів з продажу земельної ділянки площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, які відбулись 06 листопада 2013 року, та визнання недійсним свідоцтво серія та номер 1055, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, видане приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Ничипоренко О.В. 27.11.2013. При цьому, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу - акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна, а саме продажу земельної ділянки площею 0,3388 га, в частині 1/2 - 0,1694 га, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3210945900:01:048:4410, які відбулись 06 листопада 2013 року, протокол №1-214/13/ІР-а та визнання недісним договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 453, від 13.06.2018 року, зареєстрований у реєстрі приватним нотаріусом КМНО Черняк А.Л. індексний номер 41595402, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є похідними вимогами, а отже беззаперечно, на думку суду першої інстанції, підлягають до задоволення. Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Позивач пред`явила вказаний позов на захист свого порушеного права власності на земельну ділянку. При цьому вона була власником Ѕ частини земельної ділянки без виділення її в натурі разом з іншими співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Тобто власність була спільна часткова і предметом спільної часткової власності була земельна ділянка площею 0,3388 га, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410. Вказана земельна ділянка була незаконно відчужена з прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_6 , від 06 листопада 2013 року. Оскільки рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року визнано недійсними прилюдні торги від 06 листопада 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало боржнику ОСОБА_6 ; визнано недійсним свідоцтво про право власності від 27 листопада 2013 року на земельну ділянку площею 0,3388 га, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренком Олександром Вікторовичем та зареєстровано в реєстрі за №1055, то це рішення стосувалось всієї земельної ділянки площею 0,3388 га, яка належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Тобто на підставі цього рішення суду правова підстава для набуття власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку відпала, отже була застосована реституція і сторони повернулись в попередній стан, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стали власниками спірної земельної ділянки в частках, визначених ними в договорі купівлі-продажу від 30 березня 2012 року. При цьому не має правового значення те, що ОСОБА_2 не зверталась разом з іншими співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у липні 2016 року з позовом до ОСОБА_1 та інших про оскарження прилюдних торгів. Суд першої інстанції у своєму рішенні встановивши, що рішення Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року стосувалось також прав ОСОБА_2 , разом із тим дійшов помилкового висновку про те, що прилюдні торги і свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_1 підлягають визнанню недійсними за цим позовом в Ѕ частині. Такі вимоги є зайвими, оскільки вся процедура набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку була визнана недійсною і відновлювалось також право власності на належну їй частину земельної ділянки за ОСОБА_2 . Щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ці висновки суду також зроблені з порушенням норм матеріального права. При вирішенні цієї позовної вимоги суду слід виходити з того, що у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Для захисту своїх майнових інтересів власник або суб`єкт іншого речового права може використовувати вимоги про визнання недійсною угоди з відчуження належної йому речі (якщо мова йде про оспорюваний правочин) або про застосування наслідків недійсності правочину (якщо мова йде про вчинення нікчемного правочину). В обох випадках загальним наслідком вчинення недійсної угоди стане реституція, яка полягає, зокрема у поверненні конкретної речі (предмета угоди) первинному власнику. Очевидно, що якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником, то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Але якщо контрагент власника за недійсним правочином здійснив потім відчуження отриманої від власника речі третій особі, то у відносинах з таким новим набувачем колишній власник може використовувати тільки речово-правові способи захисту, бо вони не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним. Застосування реституції почергово до усіх правочинів відчуження майна іншим особам в результаті позбавить добросовісного набувача гарантій дотримання його прав, закріплених у статті 388 ЦК України, що є неприпустимим. У даній справі відбувається поєднання різних способів захисту прав: позивачка заявляє зобов`язальну по суті вимогу (про реституцію речі) на підставі визнання недійсною угоди, укладеної з порушенням вимог закону, тоді як у цих цілях їй надано право на віндикаційний (речово-правовий) позов. Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий. Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Положення частини першої статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18). Отже, особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права. Суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував наведені вище висновки Верховного Суду України, отже безпідставно задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , хоча захист прав позивачки як власника земельної ділянки в даному випадку має відбуватись лише в порядку віндикації, а саме витребування майна із чужого незаконного володіння. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ірпінського міського Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Юстиція», Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінського міського нотаріального округу Ничипоренко Олександра Вікторовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва приватного нотаріуса, визнання недійсним договору купівлі-продажу і застосування реституції скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Ірпінського міського Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Юстиція», Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінського міського нотаріального округу Ничипоренко Олександра Вікторовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва приватного нотаріуса, визнання недійсним договору купівлі-продажу і застосування реституції відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року. Суддя-доповідач Судді: