Постанова Львівський апеляційний суд № 456/2344/20

Справа № 456/2344/20 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М. Провадження № 33/811/1383/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Стельмаха І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Івануса М.І. на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 20.06.2020 о 05 год. 50 хв. у м. Стрий на вул. Сколівська, керував транспортним засобом «АУДІ А-8» номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря терапевта за адресою м. Стрий, вул. О. Бассараб, 15, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР. На постанову судді захисник Іванус М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати закрити провадження у справі з підстав, визначених ст. 247 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, копія постанови йому була надіслана судом 07.08.2020, яку він отримав 12.08.2020 та 17.08.2020 подав апеляційну скаргу, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений. В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на такі доводи: постанова є незаконною та необґрунтованою. Суд залишив невирішеним клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП: дійшов упередженого висновку та проігнорував доводи ОСОБА_1 з приводу того, що на місці зупинки йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, поняті не залучались, в його присутності жодних документів (актів, направлень, висновків) не складалось. Не зважаючи на те, що захисником наголошувалось про відсутність норми, яка б передбачала відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, суд прийняв постанову, якою визнав ОСОБА_1 винним та притягнув до відповідальності. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Іванус М.І. не з`явились. Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка ОСОБА_1 та його захисника Івануса М.І. в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 20 червня 2020 року серії БД № 377638 (а.с. 2); актом огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів відповідно до якого, на вимогу поліцейського СРПП №1 ПП Стрийського ВП Ільницького М.М. у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.06.2020 про те, що 20.06.2020 о 06 год. 10 хв. у м. Стрий на вул. Сколівській, Львівської області, були присутні, як працівники поліції запропонували ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Ауді А8» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, продути алкотестер «Драгер», водій відмовився, погодився проїхати в медичний заклад для проходження огляду (а.с. 7-8). відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що 20.06.2020 ОСОБА_1 пройшов огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, - результат якого - 1,9 ‰ (а.с. 6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_1 поліцейським СРПП №1 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Ільницьким М.М. був доставлений до КНП Стрийська ЦРЛ для проходження огляду на стан сп`яніння, результат огляду - 1,9%о (а.с. 4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №127 від 20.06.2020 відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 5); рапортом інспектора СРПП №1 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Єрега Н.І. від 20.06.2020 про те, що 20.06.2020 близько 05 год. 50 хв. було зупинено автомобіль марки «Ауді А8» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . При спілкуванні ОСОБА_1 помітно нервував, було відчутно запах алкоголю з порожнини рота, та тремтіння рук. Водію у присутності свідків було запропоновано на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд за допомогою «Алкотестера Драгер» на, що водій відмовився, та забажав проїхати в медичний заклад для проходження огляду. Прибувши в Стрийську ЦРЛ, ОСОБА_1 продув в прилад Алконт 01 сУ-V , результат якого - 1,9%о, що засвідчує висновок щодо результатів медичного огляду №127 від 20.06.2020 (а.с. 10). Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відсутність свідків на місці зупинки, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Щодо доводів апеляційної скарги захисника Івануса М.І. про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія. Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акта продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на нереалізовані або неприпинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникають після набрання ним чинності. Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. У свою чергу стаття 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, немає зворотної дії в часі. У результаті неодноразового внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, не скасована. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі Закон 1) стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції. Також підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону 1 Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, якою встановлювалась кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Однак, згідно з підпунктом 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX (далі Закон 2) підпункт 4 пункту 1 розділу І Закону 1 виключений. Також, згідно з підпунктом 2 пункту 117 Закону 2 підпункт 171 пункту 2 розділу І Закону 1 виключений. Відповідно до розділу ІІ Закону 2 цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року№ 2617-VIII, а саме з 01 липня 2020 року. Тобто, Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року по суті повернуто у попереднє положення диспозицію ст. 130 КУпАП, яка існували на момент набрання чинності Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, отже, суд застосовує чинну редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, тобто редакцію вказаної частини статті, яка є ідентичною як на день вчинення правопорушення так і на день розгляду справи. Тому, доводи захисника Івануса М.І. про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП є безпідставними. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Івануса М.І. - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах