Постанова 4856 № 240/13244/20
від 10.11.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13244/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 10 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чуднівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Чуднівської міської радиу про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Чуднівської міської ради №67 від 23 червня 2020 року про доцільність перебування малолітньої дитини, ОСОБА_2 у сім`ї батька, ОСОБА_1 та скасувати дане рішення. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання. Відповідач направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Так, оскаржуваним позивачем рішенням Виконавчого комітету Чуднівської міської ради №67 від 23 червня 2020 року вирішено: - вважати недоцільним подальше перебування малолітньої дитини, ОСОБА_2 , на вихованні у сім`ї батька, ОСОБА_1 , у зв`язку із загрозою для життя і здоров`я дитини; - службі у справах дітей міської ради влаштувати малолітню дитину, ОСОБА_2 для медичного огляду до КНП "Чуднівська ЦРЛ" та в послідуючому до комунальної установи "Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей "Сонячний дім" Житомирської обласної ради"; - органу опіки та піклування Чудніськовї міської ради звернутись до Чуднівського районного суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки. Приймаючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, врахувавши суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому, враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо захисту сімейних прав позивача та встановлення місця проживання дитини, суд зауважив, що дана справа не містить ознак публічно-правового спору, а тому підлягає вирішенню місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства. Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції за основу беруться суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі. Предметом оскарження в адміністративній справі можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на час її звернення до суду. Тобто у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо порушують права, свободи чи інтереси позивача. Також, обов`язковою ознакою рішення (нормативно-правового акта чи індивідуального акта), а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Водночас, приватноправові відносини вирізняються від публічно-правових саме наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. При цьому спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Відповідно до пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей. З оскаржуваного позивачем рішення вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли щодо захисту сімейних прав позивача та встановлення місця проживання дитини. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно норм частин 4 - 6 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає вирішенню місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства. Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Таким чином враховуючи встановлені у справі обставини, врахувавши характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.