Постанова 4856 № 560/4299/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4299/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 09 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати наказ №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ №1919 від 10.12.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення"; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з дня незаконного звільнення 13.12.2019 по дату поновлення на роботі, враховуючи середньоденний розмір заробітної плати, з розрахунку 168933,69 грн. за період роботи з 01.01.2019 по 13.12.2019; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. заподіяної моральної шкоди. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1919 від 10.12.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затверджений наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.12.2019 №1023-о, у частині оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1023-о від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" у частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області. Стягнуто з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2019 по 03.03.2020 у розмірі 25050 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят) грн. 85 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства (сума вказана без відрахування податків). Стягнуто з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 9564 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп. звернено до негайного виконання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідно до розпорядження ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 № 335-р порушено дисциплінарне провадження щодо заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 , враховуючи листи ВП ГУНП в Хмельницькій області від 28.11.2019 №11014/121/119-2019 та ПП "Славутич-Поділля" від 09.12.2019 № 1481. Зокрема, листом від 28.11.2019 Хмельницький ВП ГУНП в Хмельницькій області проінформував Головне управління ДФС Хмельницькій області про те, що 06.11.2018 та 08.11.2019 року на адресу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області надійшли заяви від заступника керуючого супермаркетом "Сільпо-270" ОСОБА_2 з приводу можливих протиправних дій невідомою особою, а саме вчинення крадіжок продуктів харчування. В ході проведення перевірки за даними зверненнями встановлено особу, на яку вказує заявник, а саме ОСОБА_1 , який є працівником Головного управління ДФС у Хмельницькій області. 22.11.2019 на адресу Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області надійшла заява від ОСОБА_2 , в якій він просить попередні звернення не розглядати та подальшої перевірки не проводити. Враховуючи зазначене, заяву розглянуто у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", без притягнення згаданих осіб до будь-якої відповідальності, у зв`язку із відсутністю відповідних на це підстав. Тому матеріалами, що могли б скомпрометувати ОСОБА_1 , Хмельницький ВП ГУНП не володіє. Крім того, листом від 09.12.2019 № 1481 ПП "Славутич-Поділля" повідомлено ГУ ДФС у Хмельницькій області, що ОСОБА_1 відшкодовано в повній мірі кошти (734 грн. 64 коп.) за викрадений в лютому 2019 року товар. Наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області № 1919 від 10.12.2019 позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за допущення дисциплінарних проступків, а саме, порушення правил етичної поведінки, передбачених п.4.4. Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС України від 03.04.2019 № 257 (п.2 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу"), а також вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби (п.4 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу). Підставою прийняття відповідного наказу став протокол Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 № 7 та акт відмови від надання пояснення від 10.12.2019 (на ім`я начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області). Водночас, колегія суддів зазначає, що копія, наданої суду першої інстанції, дисциплінарної справи (що підтверджується її описом) містить пояснення ОСОБА_1 , наданих 10.12.2019 на ім`я голови дисциплінарної комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області, в яких позивач вказує, зокрема, що звинувачення в крадіжках товару є наклепом та не відповідає дійсності. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців, а також дії, що шкодять авторитету державної служби. Згідно з ч.1 ст.69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Відповідно до ч.10-11 ст.69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно з ч.2 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Відповідно до ч.1-2 ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Згідно ст.2 Закону №889-VIII суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади. Із матеріалів справи слідує, що позивач надав письмові пояснення 10.12.2019, які хоча й не були адресовані суб`єкту призначення (начальнику ГУ ДФС у Хмельницькій області), однак були надані голові дисциплінарної комісії, в яких позивач заперечував факти крадіжок. Відповідачем такі пояснення не враховані. Відповідно до ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Колегія суддів звертає увагу, що при встановленні факту дисциплінарного проступку підлягає встановленню/доведенню ряд факторів: протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; вини особи; наявності негативних (шкідливих) наслідків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконанням) покладених обов`язків. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно з`ясовувати, що трапилось, і не покладатись на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати всіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Відповідний висновок щодо встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку має прийматись на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню. Разом із тим, у спірному випадку порушення дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення відбулось протягом одного дня. При цьому в основу висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем покладено листи, однак такі є не належними та допустимими для встановлення факту дисциплінарного проступку. Достовірних фактів порушень, допущених позивачем, як і посилання на докази, які підтверджують такі факти, листи не містять. Так, у листі від 28.11.2019 Хмельницький ВП ГУНП в Хмельницькій області чітко зазначає, що матеріалами, що могли б скомпрометувати ОСОБА_1 , не володіє. Лист від 09.12.2019 №1481 ПП "Славутич-Поділля", згідно якого ОСОБА_1 відшкодовано в повній мірі кошти за викрадений в лютому 2019 року товар, також не містить жодних посилань на докази цього (зокрема, про наявність зафіксованих доказів внесення коштів позивачем у такій сумі саме за таких обставин; обставин встановлення факту крадіжки; доказів звернення до правоохоронних органів, тощо). Колегія суддів наголошує, що у відповідності до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, законність накладення дисциплінарного стягнення на позивача, з огляду на питання здійснення факту дрібної крадіжки, може бути встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи відсутність такої постанови, накладення стягнення без відповідних матеріалів правопорушення та без встановлення вини у вчиненні саме дисциплінарного проступку є протиправним. Таким чином, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий необґрунтовано (без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а також упереджено, недобросовісно; нерозсудливо та, як наслідок, підлягає скасуванню. Стосовно визнання протиправним та скасування наказу №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ; наказу №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді, колегія суддів зазначає наступне. Наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1030-О припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 13 грудня 2019 року з посади заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, пункт 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Підставою прийняття такого наказу зазначено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області, які займають посади державної служби категорій Б і В у 2019 році, затверджений наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.12.2019 №1023-о. Так, відповідно до доручення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 30.09.2019 №260/22-01-04-01-17 "Про визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області на 2019 рік" сформовано завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В для, зокрема, заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування ОСОБА_1 , зі строком виконання завдань 30.09.2019, про що ОСОБА_1 був ознайомлений 21.12.2018 під підпис. Результати оцінювання підписані 19.11.2019 заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 , членом комісії з реорганізації ГУ ДФС у Хмельницькій області начальником управління податків і зборів з фізичних осіб до 03.10.2019 О.Дмитрієвою, начальником відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування до 22.08.2019 ОСОБА_4 . Слід зазначити, що відповідно до ч.1-7 ст.44 Закону №889-VIII, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 (у редакції на час визначення завдань, далі - Порядок). Згідно із пунктом 3 Порядку, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Відповідно до п.12 Порядку державному службовцю встановлюється від двох до п`яти завдань на період, що підлягає оцінюванню. Згідно п.28 Порядку завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Відповідно до п.4 Порядку учасниками оцінювання є, зокрема: - державний службовець; - безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; - керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В". Колегія суддів звертає увагу, що додатком 4 до Типового порядку (у редакції на час проведення оцінювання) визначено критерії визначення балів, згідно яких: - не підлягає оцінюванню - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції - "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо) - "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки - "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Згідно висновку щодо результатів оцінювання, службова діяльність позивача оцінена як негативна із виставленням середнього балу

2. Колегія суддів зазначає, що вказана у висновку оцінка не обґрунтована окремо по кожному завданню (кожне наведене вище завдання фактично складається з трьох завдань), тому виставлення середнього балу без обґрунтування такого виставлення окремо по завданнях є протиправним. За відсутності будь-яких обґрунтувань визначення оцінки кожного конкретного завдання неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу. Крім цього, використання в процесі щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця таких завдань, як надання пропозицій щодо вирішення проблемних питань, надання консультацій та роз`яснень, участь у семінарах і нарадах - могло бути виправданим лише за умови доведення об`єктивного існування таких обставин (або підстав для здійснення таких). Так, додатком 4 до Типового порядку визначено критерії визначення балів, згідно яких не підлягає оцінюванню завдання, яке не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання. Щодо зазначення відповідачем про те, що кількість проведених позивачем перевірок та підготовлених висновків низька, то суд зазначає, що завдання не містило кількісних показників, яким повинен відповідати результат виконання завдання та за яким оцінюватимуться результати службової діяльності (строк, кількість, відсоток, кількість допустимих відхилень, умови, що свідчать про якість тощо), як це визначає Типовий порядок. При цьому позивач вказує, що жодних зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року йому не висловлювалося. Проблемних питань по висновкам та проведення семінарів не було. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, відповідачем порушено процедуру проведення щорічного оцінювання позивача, виставлення результатів оцінювання проведено формально, без обґрунтування виставлення балів, тому висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності є протиправним. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення щорічного оцінювання позивача, виставлення результатів оцінювання проведено формально, без обґрунтування виставлення балів, тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин слід вийти за межі позовних вимог, оскільки висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ; наказу №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді, які фактично є похідними вимогами внаслідок встановлення протиправності висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності. Щодо визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне. Згідно абз.2 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Згідно наданої відповідачем інформації про середній заробіток позивача, ОСОБА_1 в жовтні нараховано 9838,22 грн., відпрацьовано 22 робочих дня; в листопаді нараховано 10410,45 грн., з яких 3851,64 грн. допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю не враховується), відпрацьовано 14 робочих днів. Середньоденний заробіток становить: (9838,22+6558,81)/36=455,47 грн. Період вимушеного прогулу позивача обраховується починаючи з першого дня після звільнення до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді (з 14.12.2019 по 03.03.2020) і становить 55 робочих днів. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 25050,85 грн. (55х455,47 грн./день). Зазначена сума підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь позивача з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Так, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 року по справі №826/6583/14, від 18 квітня 2019 року по справі №812/2/16 та від 8 липня 2019 року по справі №809/4462/15. Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки. Згідно з п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; Таким чином, рішення суду про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 9564,87 грн. (455,47 х 21) підлягає негайному виконанню. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому, суд зазначає, що відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано. У п.52 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 464/3789/17 зазначено, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. У п.49 цієї ж постанови вказано, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. У п.79 постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі № 560/798/16-а вказано, що з огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені позивачем обставини спричинили йому душевні страждання, стрес та негативні переживання, тобто заподіяли моральну шкоду. Однак враховуючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, виходячи з засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірною компенсацією завданої моральної шкоди є 5000 грн., з чим погоджується колегія суддів. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.