Постанова 4857 № 380/2254/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2254/20 пров. № А/857/2234/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Судової Хомюк Н.М., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., за участю представника позивача Микуш Д.М., за участю представника відповідача Гуц Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, прийняте суддею Гулкевич І.З. об 11 годині 40 хвилині у місті Львові, повний текст складено 21.12.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду про визнання протиправними і скасування висновку оцінювання, наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася з адміністративним позовом до Львівського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який затверджений наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду № 05.16/52/2019 від 20.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Львівського апеляційного суду № 05.16/52/2019 від 20.12.2019 року про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Львівського апеляційного суду № 05.13/225/2019 від 26.12.2019 року про звільнення головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Львівського апеляційного суду № 05.276/2019 від 20.01.2020 року про визначення дати звільнення головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ; поновлення на посаді головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики Львівського апеляційного суду; зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.01.2020 року до винесення судом рішення по справі; стягнення моральної шкоди в розмірі 1 100 000 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач двічі відмовилася від участі в оціночній співбесіді і відповідно від можливості надати усні пояснення про виконані завдання і ключові показники. Визначення якості виконання позивачем визначених їй завдань і виставлення відповідних балів оцінки по кожному завданню окремо є дискреційними повноваженнями його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу. З приводу можливості оцінки судами актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив правовий висновок, згідно з яким, у таких випадках судовий контроль є обмеженим. Преміювання позивача протягом 2019 року, відсутність дисциплінарних проваджень не зневільовує встановлених критеріїв визначення балів та не позбавляє відповідача у межах спірних правовідносин права виставити позивачу негативну оцінку у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В». Оскільки оцінювання результатів виконання визначених позивачу завдань відбулось у повній відповідності із нормами чинного законодавства та з урахуванням всіх необхідних для цього обставин, то звільнення ОСОБА_1 було здійснене на виконання імперативної норми ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державну службу». Оскільки за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то відповідно і вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що завдання, за яким було проведено перше і друге оцінювання позивач отримала 31.10.2019 року, що суперечить п.12 Типового порядку №640. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який затверджений наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду № 05.16/52/2019 від 20.12.2019 року в частині, що стосується позивача скасовано Наказом від 25.11.2019 року на підставі пояснень і обґрунтувань ОСОБА_1 (проведене в листопаді 2019 року). Повторне оцінювання проведено в грудні 2019 року з численними порушеннями, без участі позивача і без проведеної співбесіди, що суперечить п.37 Порядку №640. Прийнято Наказ про звільнення від 26.12.2019 року у зв`язку з отриманням негативної оцінки оцінювання. Звертає увагу на те, що суд помилково прийшов до висновку, що позивач фактично ухилялася від отримання службової записки і пройти співбесіду. Крім того, не обґрунтовано доказами невиконання позивачем поставлених завдань її керівником. Судом не проаналізовано проведене оцінювання. Також не надано оцінки тому, що позивач є інвалідом другої групи та з приводу того, що вона клопотала про надання відпустки (заява від 16.01.2020 року, яка залишена без розгляду згідно листа від 21.01.2020 року № 05.56/1/2020. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Львівський апеляційний суд подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наводяться обставини справи та спростовуються вимоги апеляційної скарги. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що Наказом Апеляційного суду Львівської області від 19.04.2016 року №52-к позивача призначено з 20.04.2016 року на посаду головного спеціаліста із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації (прес-секретаря), як таку, що пройшла за конкурсом, з посадовим окладом згідно штатного розпису. 27 грудня 2018 року начальником відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики Яремою Ю.Б. Львівського апеляційного суду позивачеві погоджено на 2019 рік завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності. Із вказаним завданням позивач ознайомлена під підпис 27.12.2018 року (том 1 а.с.113). Наказом відповідача від 07.10.2019 року № 05.16/35/2019 внесено зміни до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Львівського апеляційного суду, затвердженого наказом від 20.12.2018 року №16-д та викладено у новій редакції (том 1 а.с. 10). Наказом відповідача від 07.10.2019 року № 05.16/36/2019 доручено провести у жовтні-листопаді 2019 року визначення результатів виконання завдань державними службовцями апарату Львівського апеляційного суду, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», за період роботи з січня 2019 року (або з дати визначення завдань і ключових показників) до дати прийняття даного наказу та провести оціночні співбесіди (том. 1 а.с. 166). Наказом відповідача від 05.11.2019 року № 05.16/38/2019 затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому за результатами виконання завдань ОСОБА_1 отримала середній бал у значенні «1,5» бали, що є негативною оцінкою (том 1 а.с. 11). 05.11.2019 року позивачем на ім`я керівника апарату Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 подано скаргу, в якій просила створити комісію для перевірки викладених у скарзі фактів та скасувати Висновок в частині оцінювання результатів її службової діяльності (том 1 а.с. 14). Наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду від 08.11.2019 року № 05.16/40/2019, для перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 , створено комісію у складі: голови комісії ОСОБА_3 , членів комісії: Скиби І.В., Хархаліс Л.Г., Кацюби О.В., та ОСОБА_4 (том 1 а.с. 168). За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 та із врахуванням висновку комісії, наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду від 25.11.2019 року № 05.16/45/2019 скасовано Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату суду, затверджений наказом від 05.11.2019 року № 05.16/38/2019, у частині оцінювання результатів службової діяльності позивача (том 1 а.с. 169). Наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду від 26.11.2019 року № 05.16/47/2019 визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 призначено у грудні 2019 року. Проведення оціночної співбесіди призначено на 12.12.2019 року, безпосередньому керівнику ОСОБА_5 визначено подати оформлену форму щодо результатів виконання завдань до відділу управління персоналом до 18.12.2019 року. 10.12.2019 року позивачем подано звіт про виконання завдань за 2019 рік та заповнено форму про виконання завдань державним службовцем. 12.12.2019 року співбесіда не відбулась та проведення оціночної співбесіди з метою визначення результатів виконання ОСОБА_1 завдань та ключових показників призначено на 15.00 год. 16.12.2019 року. 16.12.2019 року оціночна співбесіда щодо визначення результатів виконання повторно не відбулась, оскільки позивач відмовилася брати у ній участь за відсутності свого адвоката. У зв`язку з повторною неявкою позивача для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводилося безпосереднім керівником без оціночної співбесіди, з урахуванням поданих 10.12.2019 року позивачем заповненого бланку в частині досягнутих результатів виконаних завдань за 2019 рік та звіту. За результатами виконання завдань ОСОБА_1 отримала середній бал у значенні «1,25» бали, що є негативною оцінкою. В обґрунтуванні підсумкової оцінки зазначено, що завдання виконані частково, результати носять епізодичний характер, переважно такі були досягнуті державним службовцем з порушенням строків та залученням інших працівників відділу, та не могли бути використані через необхідність доопрацювання. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 затверджений наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду від 20.12.2019 року № 05.16/52/2019. Наказом відповідача від 26.12.2019 року № 05.13/225/2019 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Відповідно до Наказу від 20.01.2020 року № 05.27/6/2020 ОСОБА_1 вважається звільненою із займаної посади 20.01.2020 року у перший робочий день виходу після тимчасової непрацездатності. Статтею 44 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ) передбачено оцінювання результатів службової діяльності. Так, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону. Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-VІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», «Б» і «В». Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. Згідно пункту 10 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження. Відповідно до п. 12 Типового порядку завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Тому 12.12.2018 апелянту було визначено на 2019 рік завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності, про що вона була ознайомлена під підпис. Твердження апелянта, що завдання за яким було проведене оцінювання отримане нею лише 31.10.2019 року спростовується поставленим ОСОБА_1 на документі підписом про ознайомлення, датованим 27.12.2018 року. З моменту визначення завдань і ключових показників, а саме: з 27.12.2018 року, внесення змін до них не здійснювалося. Згідно з наказом керівника апарату від 07.10.2019 року № 05.16/36/2019 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями апарату суду у 2019 році» у жовтні-листопаді було проведено визначення результатів виконання завдань державними службовцями Львівського апеляційного суду, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В». За результатами виконання завдань ОСОБА_1 отримала середній бал у значенні «1,5» бали, що є негативною оцінкою. Наказом керівника апарату суду від 05.11.2019 року № 05.16/38/2019 затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому апелянту виставлена негативна оцінка. Не погоджуючись з негативним результатом оцінювання, 05.11.2019 апелянт подала на ім`я керівника апарату суду Літенець Л. Г. скаргу, в якій просила створити комісію для перевірки викладених у скарзі фактів та скасувати висновок в частині оцінювання результатів її службової діяльності. Задля забезпечення захисту прав ОСОБА_1 , Наказом керівника апарату від 08.11.2019 року № 05.16/40/2019, для перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 , створено комісію. За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 та із врахуванням висновку комісії/наказом керівника апарату суду від 25.11.2019 року № 05.16/45/2019 скасовано Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату суду, затверджений Наказом від 05.11.2019 року № 05.16/38/2019, у частині оцінювання результатів службової діяльності апелянта. Відповідно до п. 50 Типового порядку у разі прийняття рішення про скасування Висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку. Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності. Згідно з Наказом керівника апарату суду від 26.11.2019 року № 05.16/47/2019 визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 призначено у грудні 2019 року. Проведення оціночної співбесіди призначено на 12.12.2019 року, безпосередньому керівнику ОСОБА_5 визначено подати оформлену форму щодо результатів виконання завдань до відділу управління персоналом до 18.12.2019 року. У визначений день співбесіда не відбулась, оскільки апелянт наполягала на участі в ній її адвоката, а відповідно до Типового порядку та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Львівського апеляційного суду оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником структурного підрозділу з державним службовцем, участь третіх осіб виключена. У п. 4 Типового порядку зазначений вичерпний перелік учасників оцінювання, участь адвоката чи представника державного службовця під час оцінювання не передбачена. 16.12.2019 року о 14 год.14 хв. заступник начальника загального відділу канцелярії- ОСОБА_6 зареєструвала за № 904/19 службову записку начальника відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_5 для ОСОБА_1 . У службовій записці повідомлялося, що оскільки 12.12.2019 року співбесіда не відбулася, то проведення оціночної співбесіди з метою визначення результатів виконання ОСОБА_1 завдань та ключових показників призначено на 15.00 год. 16.12.2019 року. У доповідній записці ОСОБА_6 від 17.12.2019 року № 916/19 зазначено, що передати ОСОБА_1 службову записку не видалося можливим, оскільки до 14 год. 40 хв. 16.12.2019 року двері кабінету № 76, де було робоче місце ОСОБА_1 , були зачинені. Зі стаціонарного телефону близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_6 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_1 , який отримала у відділі управління персоналом, та повідомила про надходження на її ім`я службової записки щодо проведення оціночної співбесіди 16.12.2019 року о 15 год. 00 хв. в кабінеті №

56. Факт телефонної розмови підтверджується листом Львівського комунального підприємства «Міський центр інформаційних технологій» від 07.04.2020 року № 0406-вих-27961. У доповідній записці ОСОБА_6 від 17.12.2019 року № 916/19 вказано, що апелянт отримала службову записку в загальному відділі-канцелярії 16.12.2019 року о 16 год. 08 хв. Слід звернути увагу, що 16.12.2019 року був робочий день і протягом усього дня апелянт повинна була знаходитися за робочим місцем. У встановленому порядку ОСОБА_1 не повідомляла про необхідність відлучення з приміщення суду та не отримувала на це дозволу. Отримання апелянтом службової записки о 16 год. 08 хв.. будучи попередньо повідомленою про час оціночної співбесіди по телефону, свідчить про зловживання своїми правами, чи умисному ухилянні ОСОБА_1 отримати службову записку і пройти співбесіду. До того ж на пропозицію безпосереднього керівника ОСОБА_5 16.12.2019 року провести оціночну співбесіду в будь- який час апелянт відмовилася, оскільки не погодилася брати у ній участь за відсутності свого адвоката, а 17.12.2019 року телефоном повідомила, що перебуває на лікарняному. Отже, апелянт двічі відмовилася від участі в оціночній співбесіді і відповідно від можливості надати усні пояснення про виконані завдання і ключові показники. Відповідно до абз. 2 п. 37 Типового порядку, у зв`язку з повторною неявкою апелянта для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводилося безпосереднім керівником без оціночної співбесіди, з урахуванням поданих 10.12.2019 року апелянтом заповненого бланку в частині досягнутих результатів виконаних завдань за 2019 рік та звіту. За результатами виконання завдань ОСОБА_1 отримала середній бал у значенні «1,25» бали, що є негативною оцінкою. В обґрунтуванні підсумкової оцінки зазначено, що завдання виконані частково, результати носять епізодичний характер, переважно такі були досягнуті державним службовцем з порушенням строків та залученням інших працівників відділу, та не могли бути використані через необхідність доопрацювання. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 затверджений Наказом керівника апарату суду від 20.12.2019 року№ 05.16/52/2019. Через те, що ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатна з 17.12.2019 року, копія Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців стосовно результатів ОСОБА_1 24.12.2019 року була надіслана на поштову адресу апелянта із супровідним листом від 24.12.2019 року №05.21/4/2019 (трек-номер відправлення 7900823826520). Згідно з даними перевірки статусу відстеження відправлення 27.12.2019 року воно не вручене під час доставки і після повторного невручення повернуте на адресу суду. Начальник відділу управління персоналом Михайляк Н. С. у телефонному дзвінку повідомила апелянта про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів її службової діяльності, а його копія надіслана поштою. Підтвердженням цього є телефонограма від 24.12.2019 року № 05.21/5/2019 та лист Львівського комунального підприємства «Міський центр інформаційних технологій» від 07.04.2020 року № 0406-вих-27962. Згідно з п. 47 Типового порядку, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу». У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Згідно з п. 47 Типового порядку, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу». У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Щодо покликання апелянта на відсутність аналізу проведеного оцінювання, колегія суддів зазначає наступне. З приводу виставлення 1 балу за виконання позивачем Завдання № 1, безпосередній керівник апелянта - начальник відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_5 зазначила, що держслужбовець зобов`язаний був підготувати комунікаційну стратегію новоствореного Львівського апеляційного суду. Однак цього виконано не було, така була підготовлена іншими працівниками відділу. Держслужбовцем не запропоновано жодних зауважень чи доповнень до стратегії та не здійснено жодних дій щодо виконання плану заходів зовнішньої комунікації. Проведено захід внутрішньої комунікації, навчальний практикум для працівників апарату суду, проте із залученням до його проведення експерта з даного питання. Крім того, Львівському апеляційному суду також не відомо про практичний посібник для суддів та працівників апарату суду на тему: Комунікація із засобами масової інформації та журналістами 2018-2019 р.р.», який як зазначено у звіті про виконання завдань за 2019 рік підготовлений ОСОБА_1 . Натомість суди України мають у використанні посібник для суддів та працівників апарату суду «Зв`язки з громадськістю в судах», розроблений за сприяння проекту USAID «Справедливе правосуддя». З приводу Завдання № 2, за виконання якого позивач отримала 1 бал, безпосередній керівник апелянта - начальник відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_5 зазначила, що заходи, дні відкритих дверей, організовані держслужбовцем, здійснені неналежним чином, зокрема незатверджено плану заходу, студенти були формально запрошені на ознайомчий візит до суду. Держслужбовець поверхнево підійшов до організації таких заходів. Інформація про роботу суду студентам подавалась працівниками відділів, які вони відвідували в процесі ознайомчого візиту. За виконання Завдання № 3 позивач отримала 2 бали, оскільки інформація з питань розгляду резонансних справ держслужбовцем подавалася із запізненням, потребувала систематичного нагадування з боку безпосереднього керівника. Привітання з державними, професійними та релігійними святами не є комунікаційною діяльністю суду, а радше носить вітальний характер, як вияв поваги та шани до працівників та відвідувачів суду. За виконання Завдання № 4 позивач отримала 1 бал, оскільки Державним службовцем не наведено жодних фактів чи матеріалів, які б свідчили про постійний моніторинг друкованих ЗМІ, радіо, телебачення та інтернет-ресурсів. Отже, безпосередній керівник апелянта виставила бали за досягнуті результати виконання завдань відповідно до Критеріїв виставлення балів згідно з Додатком 4 Типового порядку, вказавши на недоліки виконання завдань, зазначивши які саме завдання не було виконано, та в чому полягало їх невиконання. Наведене проаналізовано судом в сукупності із матеріалів справи та не знайдено обґрунтованих спростувань. Колегія суддів також зазначає, що виходячи з практики Європейського Суду з прав людини надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006 року, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від 02.08.1984 року). Європейським Судом з прав людини висловлено правову позицію за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від 31.07.2008 року, рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від 22.11.1995 року, рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від 21.07.2011 року, рішення у справі «Путтер проти Болгарії» від 02.12.2010 року). Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державну службу» у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно з п. 3 ч. 11. ст. 87 Закону серед підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту. Варто зазначити, що виключення із статті 44 норми про проведення повторного оцінювання відбулося на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 року № 117-ІХ (набрання чинності 25.09.2019 року). Таким чином, ст. 44 Закону України «Про державну службу» чітко встановлює основні правила проведення оцінювання державного службовця та безумовну вимогу щодо звільнення державного службовця із служби у випадку отримання ним негативної оцінки. , Відтак, вірним є висновок суду, що оскільки оцінювання результатів виконання визначених апелянту завдань відбулось у повній відповідності із нормами чинного законодавства та з урахуванням всіх необхідних для цього обставин, то звільнення ОСОБА_1 було здійснене на виконання імперативної норми ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державну службу». Щодо покликання апелянта на те, що відлік п`ятиденного строку на звільнення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» потрібно починати з дня підписання безпосереднім керівником ОСОБА_5 результатів виконання завдань державним службовцем, а не з дня затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону підставою звільнення є «отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності». Відповідно до п. 9 Типового порядку, оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Отже, саме затвердження висновку є завершальним обов`язковим етапом проведення оцінювання. Відповідно до ч. 5 ст. 87 цього Закону наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Так, згідно з Наказом керівника апарату суду від 26.12.2019 року № 05.13/225/2019 ОСОБА_1 наказано звільнити із займаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Відповідно до Наказу від 20.01.2020 року № 05.27/6/2020 ОСОБА_1 вважається звільненою із займаної посади 20.01.2020 року - у перший робочий день виходу після тимчасової непрацездатності. Апелянтом не враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 11 7-ІХ Закон України «Про державну службу» був доповнений ст. 9-1 згідно з якою доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення. Незважаючи на те, що всі необхідні документи суд надсилав апелянту поштою, додатково начальник відділу управління персоналом повідомляла про їхній зміст апелянта в телефонному режимі, про що складалися протоколи, додатками до яких були телефонограми. Враховуючи те, що звільнення позивача відбулося у відповідності із вимогами законодавства, то позовні вимоги щодо зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, яка пов`язується зі звільненням, в розмірі 1 100 000 грн., також не підлягають до задоволення. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 380/2254/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 30.04.2021 року.