Постанова 4850 № 360/76/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року справа №360/76/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Косогової Людмили Олексіївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (повне судове рішення складено 09 червня 2021 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/76/21 (суддя в І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрацї про визнання протиправними дії та скасування наказу, УСТАНОВИВ: У січні 2021 року Косогова Л.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації (далі ОДА), в якій просила: - визнати протиправними дії апарату ОДА Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо прийняття наказу від 27.11.2020 № 146-к «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу керівника апарату від 11.11.2020 № 137-к»; - скасувати наказ керівника апарату ОДА Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо прийняття наказу від 27.11.2020 № 146-к «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу керівника апарату від 11.11.2020 № 137-к». В обґрунтування позову зазначено, що позивач, згідно з розпорядженням від 08.01.2019 № 2-к працює на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації. 07.10.2020 позивач отримав попередження про наступне звільнення з посади 15.11.2020 за підписом керівника апарату ОДА Калініної І. відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі Закон № 889-VIII), «у зв`язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589, а саме: утворенням з 16 листопада 2020 року відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації до новоутвореного структурного підрозділу, на підставі затвердженого головою облдержадміністрації 02.10.2020 Переліку змін № 11 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 16.11.2020». Оскільки позивачу не запропоновано жодної іншої рівнозначної вакантної посади державної служби в Луганській обласній державній адміністрації, до відповідача був направлений адвокатський запит № 60 від 08.10.2020 щодо надання переліку вакантних посад станом на 07.10.2020 та станом на дату надання відповіді. У відповідь на адвокатський запит ОДА наданий перелік вакантних посад. Позивачем підготовані відповідні заяви на переведення на наявні рівнозначні вакантні посади, які він намагався подати до ОДА, але отримав несподівану відмову від керівництва загального відділу апарату облдержадміністрації в їх прийнятті та реєстрації. Після довгих переговорів з представниками відповідача від позивача прийнята заява про переведення останнього на посаду головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату облдержадміністрації з 28.11.2020, на підставі якої було видано відповідний наказ керівника апарату облдержадміністрації від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 ». В наказі вказано, що суб`єкт призначення при його виданні керувався частиною четвертою статті 44 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі Закон № 586-XIV), статтями 17, 39, пунктом 1 частини першої статті 41 Закону № 889-VIII. Проте, всупереч вищенаведеним правовим підставам, відповідачем 27.11.2020 прийнятий наказ № 146-К «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу керівника апарату від 11.11.2020 № 137-к», а саме наказ «Про переведення ОСОБА_2 » визнаний таким, що втратив чинність як нереалізований. Позивач вважав оскаржуваний наказ протиправним, оскільки його прийняття порушує принцип правової визначеності та правомірних очікувань позивача на продовження державної служби. Вважав, що неможливо було скасувати наказ від 11.11.2020 № 137-к як нереалізований до дати його можливої реалізації, а також тому, що позивача не попереджено за 30 календарних днів про зміну істотних умов державної служби (скасування наказу від 11.11.2020 № 137-к), що є порушенням ч.4 ст.43 Закону № 889-VIII. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування апеляційної скарги фактично зазначені доводи, аналогічні висловленим у позовній заяві. Апелянт наголошує, що з боку відповідача відбулося непропорційне втручання у право позивача на продовження державної служби в ОДА на посаді головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату, тому має місце непряма дискрімінація порівняно з іншими державними службовцями ОДА. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ОСОБА_1 на підставі розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 08.01.2019 № 2-к з 15.01.2019 призначений на посаду головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, що підтверджено документами по справі (а.с. 4, 5, 7-8, 117). 07.10.2020 позивач отримав попередження про наступне звільнення з посади 15.11.2020 відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, «у зв`язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589, а саме: утворенням з 16 листопада 2020 року відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації до новоутвореного структурного підрозділу, на підставі затвердженого головою облдержадміністрації 02.10.2020 Переліку змін № 11 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 16.11.2020» (а.с. 9, 93). Розпорядженням голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589 «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» з 16.11.2020: створено відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права (пункт 2); перейменовано структурний підрозділ апарату облдержадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи з питань запобігання та виявлення корупції, у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва (пункт 4); внесено зміни до структури Луганської обласної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням голови від 21.08.2017 № 574 (зі змінами) (далі - структура облдержадміністрації); внесено зміни до граничної чисельності працівників обласної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням голови від 27.07.2016 № 440 (зі змінами) (пункт 11) (а.с. 71-78). Підпунктом 9 пункту 3 структури облдержадміністрації (у редакції розпорядження голови від 07.09.2020 № 589) передбачено, що в апараті функціонуватиме відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва (а.с.77). Позивач через свого представника звернуся до відповідача із адвокатським запитом № 60 від 08.10.2020 щодо надання переліку вакантних посад станом на 07.10.2020 та станом на дату надання відповіді (а.с. 10). Листом № 1/01.01-13-4563 від 26.10.2020 відповідач повідомив позивача про неможливість надання копії Положення про Відділ та переліку вакантних посад (а.с. 11). 06.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на посаду головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату Луганської обласної державної адміністрації з 28.11.2020 (а.с. 95). Згідно з наказом від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 » вирішено перевести позивача на посаду головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату облдержадміністрації з 28 листопада 2020 року, на підставі заяви (а.с. 13, 96). Розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.11.2020 № 785 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589» до розпорядження від 07.09.2020 № 589 внесено зміни, а саме дату створення відділу з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації та дату перейменування відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації замінено з «16.11.2020» на «14.12.2020» (а.с. 79-88). Розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.11.2020 № 827 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації» внесено зміни до структури облдержадміністрації із запровадженням з 26.11.2020, а саме відділ роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації (пункт 10 структури облдержадміністрації) скорочено до сектору роботи із зверненнями громадян (а.с. 15, 89). Наказом керівника апарату № 146-к від 27.11.2020 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу керівника апарату від 11.11.2020 №137-к» визнано таким, що втратив чинність як нереалізований, наказ від 11.11.2020 № 137-к (а.с. 14, 97). 30.11.2020 позивач отримав попередження про наступне звільнення з посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, «у зв`язку зі змінами у структурі апарату облдержадміністрації, внесеними розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589, а саме: утворенням з 14 грудня 2020 року відділу з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації та передачею повноважень у сфері запобігання та виявлення корупції від відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації до новоутвореного структурного підрозділу, на підставі затвердженого головою облдержадміністрації 13.11.2020 Переліку змін № 15 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 14.12.2020» (а.с. 94). Розпорядженням від 14.12.2020 № 886 «Про затвердження Положення про відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації» затверджено положення про відділ з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації (а.с. 98), відповідно до якого відділ забезпечує виконання завдань щодо запобігання та виявлення корупції і є самостійним і функціонально незалежним структурним підрозділом, уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції, який утворюється відповідно до частини першої статті 13 і Закону України «Про запобігання корупції» (а.с. 99-106). Відповідно до переліку змін № 11 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 16.11.2020 виключено із штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції (а.с. 12, 107-108). Відповідно до переліку змін № 15 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік з 14.12.2020 виключено із штатного розпису відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції (а.с. 109-110). Відповідно до переліку змін № 16 до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік (затвердженого 26.11.2020 на підставі розпорядження № 827 від 26.11.2020) з 26.11.2020 виключено із штатного розпису відділ роботи із зверненням громадян зі штатною чисельністю 5 осіб та введено сектор роботи зі зверненнями громадян зі штатною чисельністю 3 особи, з яких 1- завідувач сектору та 2 посади головного спеціаліста (а.с. 111-112). Відповідно до листа № 15 від 25.01.2021 з 26.11.2020 вакантні посади категорії «В» у секторі роботи із звернення громадян апарату облдержадміністрації відсутні (а.с. 116). Відповідно до штатного розпису Луганської облдержадміністрації на 2021 рік сектор роботи зі зверненнями громадян складається з трьох осіб, а саме завідівач сектору 1 особа, головний спеціаліст 2 особи (а.с. 119-122). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Закон № 586-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 27.11.2020) згідно з преамбулою відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (частина третя статті 1 Закону № 586-XIV). Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 586-XIV місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Частинами першою, другою статті 5 Закону № 586-XIV встановлено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (частина друга статті 6 Закону № 586-XIV). Частиною першою, п`ятою статті 44 Закону № 586-XIV передбачено, що для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату. Таким чином, до дискреційних повноважень голови місцевої державної адміністрації належать прийняття рішень щодо затвердження структури апарата місцевих державних адміністрацій, загальної чисельності та штату апарату місцевих державних адміністрацій, а також внесення змін до цих рішень. Так, розпорядженням голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 07.09.2020 № 589 «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» з 16.11.2020 створено відділ з питань запобігання та виявлення корупції Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права (пункт 2), перейменовано структурний підрозділ апарату облдержадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи з питань запобігання та виявлення корупції, у відділ взаємодії з правоохоронними органами та цивільно-військового співробітництва (пункт 4), що стало підставою для попередження позивача про наступне звільнення. При цьому вищевказаним розпорядженням від 07.09.2020 № 589 затверджено структуру Луганської обласної державної адміністрації, відповідно до якої до складу апарату облдержадміністрації входить відділ роботи зі зверненнями громадян (підпункт 10 пункту 3) (а.с. 77-78). Станом на 07.09.2020 штатним розписом Луганської облдержадміністрації було передбачено, що відділ роботи зі зверненнями громадян складається з 5 осіб, з яких 3 посади головного спеціаліста, одна з яких була вакантною. 06.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на посаду головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату Луганської обласної державної адміністрації з 28.11.2020, у зв`язку з чим керівником апарату облдержадміністрації винесено наказ від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 », відповідно до якого вирішено перевести позивача на посаду головного спеціаліста відділу роботи із зверненнями громадян апарату облдержадміністрації з 28 листопада 2020 року, на підставі заяви (а.с. 95, 96). Однак, 25.11.2020 заступник керівника апарату звернулась до голови облдержадміністрації з доповідною запискою щодо внесення змін до структури та штатного розпису облдержадміністрації, у якій зазначила, зокрема, що з 01.05.2016 у відділі роботи зі зверненнями громадян залишаються вакантними посади головного спеціаліста та провідного інспектора. З посиланням на ст. 24 Закону України «Про державну службу» запропонувала скоротити вакантні посади, на які протягом року не оголошено конкурсу, у зв`язку з чим вивести зі штатного розпису і сам відділ, утворивши сектор звернень громадян зі штатною чисельністю 3 одиниці (а.с. 114-115). Зазначені пропозиції реалізовано шляхом прийняття головою облдержадміністрації розпорядження від 26.11.2020 №

827. Слід звернути увагу на те, що розпорядження № 827 від 26.11.2020 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації», відповідно до якого з 26.11.2020 підпункт 10 викладено у новій редакції: сектор роботи із зверненнями громадян, у зв`язку з чим з 26.11.2020 зі штатного розпису Луганської облдержадміністрації виключено відділ роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації зі штатною чисельністю 5 одиниць, у тому числі 1- начальник відділу, 3 головний спеціаліст та 1 провідний інспектор, та введено до штатного розпису сектор роботи із зверненнями громадян зі штатною чисельністю 3 одиниці (завідувача сектору та посади головного спеціаліста - 2 одиниці) (а.с. 89, 111-112), позивачем не оскаржується та є чинним на час розгляду справи. Станом на 26.11.2020 дві посади головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян обіймали ОСОБА_3 з 10.04.2003 та ОСОБА_4 з 06.07.2016, які і після внесення змін до структури облдержадміністрації продовжили працювати на зазначених посадах, що підтверджено листом відповідача № 15 від 25.01.2021 з 26.11.2020. Позивач у заяві від 06.11.2020 просив перевести його саме на посаду головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян з 28.11.2020, яку скорочено розпорядженням № 827 від 26.11.2020. Суд зазначає, що за загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов`язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність скорочення посад, чисельності працівників, структури підприємства, установи, організації судом не обговорюється, оскільки це було б втручанням у діяльність такого підприємства, установи, організації (зазначену праву позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 580/2623/19 (№ рішення в ЄДРСР 89961616). З урахуванням зазначеного, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідач мав право приймати рішення щодо внесення змін до структури облдержадміністрації, у тому числі щодо виключення відділу роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації та створення сектору роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації. Отже, з 26.11.2020 у штаті Луганської облдержадміністрації була відсутня посада головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян, на яку переведено ОСОБА_1 з 28.11.2020 наказом від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 ». Вакантна посада головного спеціаліста з 26.11.2020 була відсутня також і в секторі роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації. Отже, наказ від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 » не міг бути реалізованим через відсутність в структурі облдержадміністрації посади, на яку планувалось переведення позивача. Слід зауважити, що через відсутність вакантної посади з 26.11.2020, про переведення на яку позивач подавав заяву 06.11.2020, у позивача не могло бути правомірних очікувань щодо його призначення на цю посаду 28.11.2020, оскільки правомірність таких очікувань зберігається лише у випадку наявності вільної посади або незаконності її заповнення. Разом з цим, у відповідача наявні повноважень на визначення структури апарату та чисельності працівників, а тому доводи про порушення принципу передбачуваності та правомірних очікувань є безпідставними. Щодо посилання представника позивача на порушення відповідачем положень статті 43 Закону № 889-VIII в частині прийняття наказу № 146-к від 27.11.2020 без повідомлення позивача за 30 календарних днів про зміну істотних умов державної служби. Так, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом № 889-VIII. Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Частиною третьою статті 43 Закону № 889-VIII передбачено, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати (частина 4 статті 43 Закону № 889-VIII). Суд підкреслює, що реалізація наказу від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 » повинна була відбутись 28.11.2020 дата з якої позивач просив його перевести на посаду головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації. Тобто, станом на 27.11.2020 позивач ще не перебував на посаді головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації, йому не було визначено посадових обов`язків, умов оплати праці, режиму служби, тощо. Відтак між позивачем та відповідачем станом на 27.11.2020 не існувало правовідносин щодо проходження ОСОБА_1 публічної служби на посаді головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації, а тому скорочення цієї посади не є зміною істотних умов державної служби позивача, що виключає обов`язок відповідача повідомляти позивача про скорочення такої посади. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що посилання позивача на те, що неможливо було скасувати наказ від 11.11.2020 № 137-к як нереалізований до дати його можливої реалізації, є безпідставними. Станом на 27.11.2020 наказ від 11.11.2020 № 137-к про переведення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу роботи зі зверненнями громадян апарату облдержадміністрації дійсно ще не був реалізований, оскільки таке переведення повинно було відбутись лише 28.11.2020. Однак, вже 26.11.2020 зазначена посада в штаті облдержадміністрації була відсутня, а тому реалізація наказу керівника апарату облдержадміністрації від 11.11.2020 № 137-к «Про переведення ОСОБА_2 » стала неможливою, через що суд вважає правомірними дії відповідача щодо визнання вказаного наказу таким, що втратив чинність як нереалізований. Слід звернути увагу на те, що відповідач не приймав рішення щодо скасовування наказу від 11.11.2020 № 137-к, а прийняв наказ про визнання його таким, що втратив чинність як нереалізований, що відповідає межам повноважень відповідача. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача Косогової Людмили Олексіївни залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в справі № 360/76/21 залишити без змін. Повне судове рішення 14 грудня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук