LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд344/5946/20

від 09.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 344/5946/20 Провадження № 33/4808/374/20 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Василаш Х.М., Капущака І.Б., адвоката Краюшкіна О.О., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2020 року, в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП, на нього накладено 10 200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто 420 грн. 40 коп. судового збору. 1.2. Згідно оскаржуваної постанови, 30 квітня 2020 року о 00:10 годин ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську по вул. Галицька, 133, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, проводився у встановленому порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Результат тесту 2.42% проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п 2.9 «а» ПДР України, за, що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

2. Доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що: - пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, з результатом тесту він не погоджувався, про, що повідомив працівникам поліції. Однак працівники поліції не запропонували йому пройти огляд в медичному закладі, чим порушили вимоги п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року. - в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія в ОНД на 30.04.2020 року без вказаного конкретного часу, а в графі «огляд проводився за допомогою» проставлено відмітку «відмовився», що не відповідає дійсності; - в матеріалах справи містяться дані про надсилання йому судових повісток, однак будь якого підтвердження про отримання ним вказаних повісток матеріали справи не містять. За таких обставин, суд безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив право на захист. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 вказав, що постанова була винесена судом без його участі, і про таку він дізнався лише 20.липня 2020 року від свого захисника під час ознайомлення з матеріалами справи. З цих підстав,строк на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 просив поновити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

3. Позиції сторін. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його адвокат доводи апеляційної скарги та клопотання підтримали, просили їх задовольнити. Додаткового ОСОБА_1 пояснив, що алкоголь не вживав, з результатами тесту не погоджувався. Йому не пропонували пройти огляд у медзакладі.

4. Мотиви апеляційного суду. 4.1. Щодо поновлення строку. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Справа призначалась до слухання тричі: 25.05.2020, 10.06.2020 та 25.06.2020, коли суд виніс рішення без участі ОСОБА_1 . Дані про отримання повідомлень та копії рішення відсутні. Копію оскаржуваної постанови адвокат Краюшкін О.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 , отримав 20.07.2020 (а.с.21). За таких обставин, причини зазначені апелянтом щодо поважності пропуску строку сумніву не викликають, а тому строк на апеляційне оскарження слід поновити. 4.2. Приписами п. 2.9 «а» ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КупАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. 4.3. Апелянт стверджує, що добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», однак з результатом тесту він не погодився, про що повідомив працівникам поліції. Працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі. Даних, які б спростовували доводи ОСОБА_1 , в матеріалах справи немає: свідки судом першої інстанції не допитані, а в Акті огляду вказано, що ОСОБА_1 відмовився його підписати. Відмовився він також підписати і відповідні поля протоколу про правопорушення. Це - підтвердження незгоди з результатами тесту. Про відсутність згоди свідчить і відеозапис. На ньому видно, що ОСОБА_1 стоїть прямо, не хитаючись, на питання відповідає коротко і по суті. Коли працівник поліції показав йому результати проходження тесту на газоаналізаторі і спитав, чи він погоджується з тим, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, недвозначно відповідає: «Боже збав», що вказує на незгоду з позитивними результатами тесту. Пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд у відповідному медичному закладі, як і відмови останнього від альтернативного огляду на стан алкогольного сп`яніння на відео не зафіксовано. 4.4. Відтак, слід дійти висновку, що процедура проходження огляду на стан сп`яніння в даному випадку не була дотримана - ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом тесту на газоаналізаторі і тому йому працівники поліції повинні були б запропонувати пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Невиконання процедури залишає місце для припущень, оскільки огляд у медичному закладі передбачає більш поглиблене дослідження і може усунути всі сумніви щодо стану сп`яніння. У цьому випадку таке порушення прямих приписів закону і ґарантій прав особи, яка притягується до відповідальності, унеможливлює встановлення факту перебування в стані сп`яніння з достовірністю, достатньою для висновку про вину. Достатні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а це - обов`язковий елемент складу ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відсутні. Постанову суду слід скасувати, провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити. Строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2020 року - поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду А.Ю. Малєєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»