Постанова 4813 № 521/7697/19

Номер провадження: 22-ц/813/6745/20 Номер справи місцевого суду: 521/7697/19 Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.10.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи: 521/7697/19 Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/6745/20 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., - за участю секретаря судового засідання Феленко В.В., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач Одеська міська рада, - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», про скасування рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10 вересня 2015 року, за апеляційною скаргою адвоката Демчука Ярослава Вікторовича, діючого від імені Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Гуревського В.К. 06 березня 2020 року, повний текст рішення складено 06 березня 2020 року, встановив: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10.09.2015 року «Про надання дозволу Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею - 1,7887 га., за адресою: АДРЕСА_1 в оренду для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель та споруд автостоянки №

35. ОСОБА_1 обґрунтовує своїх вимоги тим, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що за цим рішенням Одеської міської ради надається дозвіл Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на відведення земельної ділянки, орієнтовною площею - 1,7887 га., за адресою - АДРЕСА_1 за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 5110137300:68:002:0028, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 у позові зазначає, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки Одеська міська рада не мала законних повноважень щодо розпорядження земельної ділянкою, яка перебуває у приватній власності позивача. На підтвердження своїх прав щодо спірної земельної ділянки позивач посилається на те, що 13 січня 2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 земельну ділянку, площею - 0,0904 га., за адресою - АДРЕСА_1 , щодо якої у червні 2011 року позивачем було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137300:68:002:0028, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, 23 травня 2013 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за позивачем права власності на цю земельну ділянку. Відтак, позивач стверджує, що на момент прийняття спірного рішення Одеською міською радою, а саме - станом на 10.09.2015 року ОСОБА_1 вже був власником земельної ділянки, площею - 0,0904 га., за кадастровим номером 5110137300:68:002:0028, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , яка частково співпадає своїми межами із земельною ділянкою, що відведена Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів». Вказане, як на думку позивача, є порушенням його права власності та підлягає захисту шляхом скасування відповідного протиправного рішення Одеської міської ради (Т. 1, а. с. 3 11). У судове засідання суду першої інстанції (06 березня 2020 року) учасники справи не з`явились. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 березня 2020 року вищезазначений позов задоволено. Скасовано рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10.09.2015 року «Про надання дозволу Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею - 1,7887 га., за адресою: АДРЕСА_1 в оренду для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель та споруд автостоянки № 35». Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка, площею - 1,7887 га., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , дозвіл на відведення в оренду якої надано оскаржуваним рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 року № 7078-VI, фактично відводиться за рахунок земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, що належить на праві власності позивачу. Тому, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо наявності порушення права власності ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням Одеської міської ради. Крім того, суд дійшов до висновку про те, що оскаржуване рішення Одеської міської ради є протиправним, оскільки прийнято з порушенням частин 5, 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та статей 19, 41 Конституції України, що в свою чергу є підставою для його скасування (Т. 3, а. с. 87 - 96). Адвокат Демчук Я.В., діючий від імені Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вищезазначених вимог позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт посилається на безпідставність набуття позивачем прав власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137300:68:002:0028. Вказує на те, що державний акт, на який посилається позивач в обґрунтування вимог позову, протирічить вимогам закону і не може породжувати жодних правових наслідків. Зазначає про те, що оскаржуваним рішенням Одеської міської ради не було вирішено питання щодо прав позивача. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Возіян А.А., діючий від імені ОСОБА_1 , заперечує проти апеляційної скарги. У задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Оскаржуване рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Посилається на те, що позивач є належним набувачем земельної ділянки за кадастровим номером 5110137300:68:002:0028. Вказує на порушення його прав власника вищенаведеним рішенням Одеської міської ради № 7078-VI від 10.09.2015 року. Адвокат Возіян А.А., діючий від імені ОСОБА_1 , у судовому засіданні також заперечував проти апеляційної скарги. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Оскаржуване рішення суду просив залишити без змін з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Від адвоката Демчука Я.В., діючого від імені Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», до апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів». Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені спору, освідомленість учасників справи про її розгляд, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, наявність клопотання про розгляд справи за відсутності представника Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частинами 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Згідно з положеннями частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Вважає, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих її учасниками і досліджених судом доказів дійшов неправильних зазначених висновків про порушення прав ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням Одеської міської ради. Висновки суду не відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 78, 122, 123 ЗК України) права та процесуального (ст. ст. 263, 264 ЦПК України) права, з огляду на наступне. На підставі наявних у справі, наданих її учасниками і досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2008 року по справі № 2-6411/2008 за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання прав власності та зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено у повному обсязі. Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлової будівлі, загальною площею - 18,5 кв. м., та земельної ділянки, площею - 904,0 кв. м. за адресою - АДРЕСА_1 від 23 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .. Визнано право власності за ОСОБА_3 на житлову будівлю, загальною площею -18,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею - 904,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» видати та зареєструвати належним чином оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею - 904,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 .. Зобов`язано Одеське міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах підписати державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею - 904 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 .. На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №180917, виданий 02 жовтня 2009 року Управлінням Держкомзему у м. Одесі, на земельну ділянку, площею - 0,0904 га, за адресою: АДРЕСА_1 . 13 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0904 га. Місце розташування відчужуваної земельної ділянки: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:68:002:0028. Земельна ділянка, що стала предметом зазначеного договору купівлі-продажу належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 180917, виданого 02.10.2009 року Управлінням Держкомзему у м. Одеса на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2008 року, справа №2-6411 (2008 рік). Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15.09.2009 року за №010950500696. 08 червня 2011 року ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, на підставі чого внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним права власності на земельну ділянку, площею - 0,0904 га., за адресою: АДРЕСА_1 . 14 січня 2011 року по справі №2-6411/2008 ухвалено Рішення апеляційного суду Одеської області за результатами розгляду апеляційної скарги заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради. Апеляційну скаргу задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2008 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання прав власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі. 07 квітня 2011 року заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до Управління Держкомзему у м. Одесі, ОСОБА_1 , третя особа, ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки, площею - 0,0904 га., кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, за адресою - АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та скасування держаної реєстрації права власності вказаної земельної ділянки. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року по справі №1519/2-4697/11 задоволено позов заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до Управління Держкомзему у м. Одесі, ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки та скасування держаної реєстрації права власності. Витребувано від ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею - 0,0904 га., кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 , та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею - 0,0904 га., кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року по справі №1519/2-4697/11 набрало законної сили 03 грудня 2011 року та за заявою Одеської міської ради 05 жовтня 2012 року було видано виконавчий лист №1519/2-4697/11 на примусове виконання судового рішення від 22 листопада 2011 року. Постановою головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Жердецького Д.В. від 21 січня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1519/2-4697/11 від 05 жовтня 2011 року закінчено за п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»у зв`язку з тим, що земельну ділянку, площею - 0,0904 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028, витребувано від ОСОБА_1 та передано представнику Одеської міської ради, про що складений акт державного виконавця від 16 січня 2013 року, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Жердецького Д.В. від 16 січня 2013 року, виконавче провадження №35319872, реєстраційний номер виконавчого провадження: 353199872. Оригінал виконавчого листа №1519/2-4697/11 від 05 жовтня 2011 року повернутого державною виконавчою службою до суду у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. 10 вересня 2015 року Рішенням Одеської міської ради № 7078-VI надано дозвіл Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею - 1,7887 га, за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель і споруд автостоянки №

35. Також, вказаним рішенням Одеської міської ради зобов`язано Громадську організацію «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» після формування земельної ділянки надати до виконавчого органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений і погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 22 березня 2017 року земельна ділянка, площею - 0,0904 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 69713951101, була зареєстрована за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, номер запису про право власності: 19877748, на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року по справі №1519/2-4697/11, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34685339 від 07 квітня 2017 року, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 квітня 2018 року. 09 жовтня 2018 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції та заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2011 року по справі №1519/2-4697/11 скасовано, а справу призначено до судового розгляду. При новому розгляді справи, 17 грудня 2018 року прокуратура Одеської області звернулась до суду із заявою в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, про зміну предмету позову, у якій просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради грошові кошти у розмірі - 331 253 грн., що дорівнює вартості земельної ділянки, площею - 0,0904 га., кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що, на земельній ділянці, площею - 0,0904 га., що є предметом розгляду вказаної справи, знаходиться виставочно-демонстраційний автосалон, загальною площею - 18,5 кв. м., що належить ОСОБА_1 , тому повернути вказану земельну ділянку в натурі до комунальної власності Одеської міської ради неможливо, у зв`язку з чим відшкодуванню підлягає вартість земельної ділянки в розмірі 331 253 грн.. 17 січня 2019 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі №1519/2-4697/11, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради грошові кошти у розмірі - 331 253,00 грн., що дорівнює вартості земельної ділянки площею - 0,0904 га., кадастровий номер: 5110137300:68:002:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси Ткаченко В.В. було сплачено на користь Одеської міської ради відповідно до квитанцій від 06.03.2019 року 32 253,00 грн. та 299 000,00 грн., що в сукупності складає - 331 253,00 грн.. Даний факт підтверджується копіями квитанцій, наданих позивачем. Не погодившись із рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2019 року по справі №1519/2-4697/11 Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» подала апеляційну скаргу. Постановою від 22 січня 2020 року Одеським апеляційним судом скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2019 року та ухвалено нове рішення по справі №1519/2-4697/11, яким у задоволенні позову прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості земельної ділянки відмовлено. Між учасниками справи виникли правовідносини щодо скасування рішення Одеської міської ради про надання дозволу Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За правилами частини 1 статті 11 ЦК України, частини 1 статті 15 ЦК України, частини 1 статті 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324,глави 30 ЦК України, статті 148 ГК України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Відповідно до частин другої та третьої статті 78 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Згідно із статтею 122 та 123 цього Кодексу вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. З огляду на положення наведених вище приписів законодавства, за наслідками вирішення питання відповідними органами щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності виникають конкретні права та обов`язки фізичних та юридичних осіб та правовідносини у зв`язку з їх реалізацією. Водночас за правилами частини першої статті 123 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, рішення про надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється, зокрема, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, встановлених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого уповноваженим органом відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Отже, для передачі земельної ділянки в користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; за наслідками розгляду цього питання відповідний орган дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків сторін в орендних правовідносинах. Вказаний вище правовий висновок знаходить своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17. Частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом встановлено, сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із вищевказаним позовом про скасування рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10 вересня 2015 року стверджує про порушення оскаржуваним рішенням Одеської міської ради його прав як власника частини спірної земельної ділянки в орендних правовідносинах. Водночас, судом встановлено, сторонами не заперечується, що станом на час вирішення даного спору у судах першої та апеляційної інстанції спірна земельна ділянка не передавалась в оренду Громадській організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а само по собі оскаржуване рішення Одеської міської ради, з огляду на вищевказані приписи закону та їх тлумачення касаційним судом, не є підставою для передачі спірної земельної ділянки в оренду. Отже, апеляційним судом не встановлено факту виникнення, зміни чи припинення будь-яких цивільних прав чи обов`язків ОСОБА_1 за наслідками прийняття оскаржуваного рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10 вересня 2015 року. Тому, відсутнє порушення приватного права ОСОБА_1 у вищевказаних спірних правовідносинах. Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням Одеської міської ради не було вирішено питання щодо прав позивача є обґрунтованими. Вбачаючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов неправильних зазначених вище висновків про порушення прав ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням Одеської міської ради. Інші доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки у задоволенні вищевказаного позову необхідно відмовити саме з огляду на те, що оскаржуваним рішенням Одеської міської ради не було вирішено питання щодо прав позивача. Отже, апеляційна скарга адвоката Демчука Я.В., діючого від імені Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пунктів 3, 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , за вищевказаного обґрунтування. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України необхідно здійснити перерозподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволеним/відмовленим у задоволенні позовним вимогам. Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» документально підтверджений, сплачений відповідачем судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у сумі 1 152,60 грн. (Т. 3, а. с. 128). Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Демчука Ярослава Вікторовича, діючого від імені Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», задовольнити. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 березня 2020 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» про скасування рішення Одеської міської ради № 7078-VI від 10 вересня 2015 року відмовити. Здійснити перерозподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь - Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (Код ЄДРПОУ 05508766) судовий збір у сумі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 05 листопада 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе