Постанова 4809 № 404/3557/20

ПОСТАНОВА Іменем України 05 листопада 2020 року м. Кропивницький справа № 404/3557/20 провадження № 22-ц/4809/1318/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., за участю секретаря судового засідання Деменко О.І., учасники справи: заявник старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцова О.В., боржник ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцової Ольги Віталіївни на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року за участю судді Іванової Н.Ю., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2020 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцова О.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 . Подання мотивовано тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 54223160 з примусового виконання виконавчого листа №2/390/278/16 від 09.06.2017, виданого Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» кредитної заборгованості: відсотків по угоді 8 118,70 доларів США, пені на прострочені відсотки та на прострочений борг 1 529 781,48 грн. Рішення суду боржником не виконано, боржник ухиляється від його виконання та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів та перетинав кордон. Зазначала, що в ході виконавчого провадження встановлено, що боржник ОСОБА_1 працює на ДПІ «Дніпро-ВДМ», куди було направлено постанови про звернення стягнення на заробітну плату №54223160, №54223017. Проте жодних утримань із заробітної плати або пояснень щодо причин не здійснення таких утримань до відділу станом на 22.03.2019 не надходило. Крім того, з декларації боржника за 2018 рік, встановлено, що останньому на праві власності належить цінне рухоме майно та задекларовано готівкові кошти 33 500 долларів США та 14 000 євро. Наявність зазначених коштів та цінного майна свідчить про реальну можливість виконання рішення боржником, однак останній ухиляється від виконання своїх обов`язків. Короткий зміст рішення суду Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року відмовлено у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцової Ольги Віталіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, без вилучення паспортного документа. Суд дійшов висновку про передчасність подання, оскільки належних та допустимих доказів того, що боржник відмовляється виконувати розпорядження державного виконавця щодо проведення виконавчих дій, має намір ухилятись або ухиляється від виконання судового рішення шляхом вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень, або безпідставно не з`являється на виклики державного виконавця та умисно ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків, суду не надано. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись з вказаною ухвалою старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцова О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення подання. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Державним виконавцем як в поданні, так і в доданих до нього матеріалах зазначено про ухилення боржника від виконання рішення суду. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 є директором ДП «Дніпро-ВДМ». 22.10.2018 та 07.12.2018 на адресу підприємства державним виконавцем було направлено постанови про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , однак жодних утримань із заробітної плати чи пояснень щодо причин не здійснення таких утримань до відділу так і не надійшло. Також, зазначає, що державним виконавцем було проведено заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою перевірки майнового стану боржника, наявності рухомого та нерухомого майна та здійснено виїзди за відомими адресами місця реєстрації: АДРЕСА_1 та місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Однак, за вказаними адресами боржник не проживає. Зазначене свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду. Звертає увагу, що судом першої інстанції не конкретизовано якого саме заходу державним виконавцем не вжито на виконання вказаного рішення. Вважає, що вжиття заходу до боржника про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон до виконання зоб?язань за рішенням суду, є єдиним можливим реальним заходом, який буде спонукати боржника виконати рішення, адже боржник, відповідно до поданої декларації має реальну можливість виконати рішення, однак ухиляється від виконання. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Суд першої інстанції встановив такі обставини На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження № 54223017 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» кредитної заборгованості відсотків по угоді 8118,70 доларів США, пені на прострочені відсотки та на прострочений борг 1 529 781,48 грн. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. У поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення вичерпного комплексу виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ст.33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Пунктом 2 ст.6 цього Законупередбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавчепровадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням. Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року, «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст.6Закону N3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст.10ЦПКнаявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 54223160 з примусового виконання виконавчого листа №2/390/278/16 від 09.06.2017 виданого Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» кредитної заборгованості: відсотків по угоді 8 118,70 доларів США, пені на прострочені відсотки та на прострочений борг 1 529 781,48 грн. (а.с.6-7) Зазначене виконавче провадження передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області (а.с.14-15). Згідно постанови про арешт майна боржника від 13.06.2018 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 555 832,23 грн (а.с.17-18). Згідно відповіді ОКП КООБТІ встановлено, що за боржником не зареєстровано права власності на нерухоме майно (а.с.57). Згідно відповіді РСЦ МВС в Кіровоградській області за боржником зареєстровано транспортний засіб та у зв`язку з тим, що заходами вжитими державним виконавцем виявити автотранспорт боржника не вдалось, мотивованою постановою державного виконавця автотранспорт належний боржнику оголошено в розшук.(а.с. 40, 41) Згідно відповіді Державної фіскальної служби України, встановлено, що за боржником не зареєстровано рахунків у банках чи інших фінансових установах (а.с.35-36). На запит про перетинання боржником державного кордону України, отримана інформація, що ОСОБА_1 з січня 2020 року двічі на нетривалий час виїжджав за межі України (а.с.58). 15.02.2019 державним виконавцем на адресу боржника було направлено виклик державного виконавця, з вимогою з`явитися до виконавця 28.02.2019, однак на вказаний виклик, як вказує державний виконавець, боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив (а.с.31-32). Як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна та доходів. Державний виконавець вважає, що наявні підстави для застосування заходів примусового виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Відповідно до ст.441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Разом з тим, наявні в матеріалах справи документи, не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків судовим рішенням. В матеріалах подання відсутні докази отримання боржником кореспонденції, а також докази на підтвердження вчинення ним саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконання рішення суду. Матеріали справи також не містять будь-яких даних про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця. Будь-яких доказів того, що на час звернення до суду з даним поданням боржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього, суду надано не було. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донцової О.В. залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2020 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко