Постанова 4809 № 405/2774/20

ПОСТАНОВА Іменем України 17 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 405/2774/20 провадження № 22-ц/4809/1033/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Письменного О.А., Чельник О.І. секретар Гончар В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2020, суддя Шевченко І.М., по цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Вердикт Фінанс», ВСТАНОВИВ: Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олег Валерійович звернувся у суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Вердикт Фінанс». На обґрунтування вимог зазначив, що на виконанні виконавчого округу Кіровоградської області знаходиться виконавче провадження 60126319 з виконання виконавчого листа № 2-687/10 виданого 21.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 38 869,23 доларів США та 19 668,56 грн. та судових витрат, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 23.09.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити кошти у боржника відсутні. На адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності вантажний автомобіль, марки DAF, модель ТЕ 95, 2000 р/в., номерний знак НОМЕР_1 . На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 30.03.2020 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , неодноразово перетинав державний кордон України. За повідомленням Державної міграційної служби України від 03.04.2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 17.10.2014 року органом видачі 3502. Вказані факти свідчать про ухилення боржника від виконання зобов`язання за рішенням суду. Просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-687/10. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2020 у задоволенні подання відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначається, що боржник з 2011 (більше 9 років) ухиляється від виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Боржником не вчиняються дії для виконання виконавчого документа, а тому це свідоме ухилення від погашення існуючої заборгованості. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.06.2020 по справі відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25.06.2020 справу призначено до розгляду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції встановив, що на виконанні у приватного виконавця Мехед О.В. виконавчого округу Кіровоградської області знаходиться виконавче провадження 60126319 з виконання виконавчого листа № 2-687/10 виданого 21.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 38 869,23 доларів США та 19 668,56 грн. та судових витрат, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Суд першої інстанції дійшов висновку, що на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кореспонденції надісланої приватним виконавцем Мехед О.В. жодних документів не надано, що не може слугувати доказом відмови ОСОБА_1 від отримання кореспонденції. Приватним виконавцем в поданні не мотивовано та належними доказами не підтверджено,що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 дійсно свідомо не виконує належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково, маючи всі реальні можливості для їх виконання. Суд першої інстанції зазначив, що приватним виконавцем не доведено, яким чином застосовування до боржника за виконавчим провадженням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, може позначитися на виконанні останнім зобов`язань за рішенням суду і зазначений захід є дійсно необхідним та є достатні підстави вважати, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України забезпечить в подальшому належне виконання боржником за виконавчим провадженням зобов`язань за рішенням суду. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні подання у зв`язку з його недоведеністю та безпідставністю. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Пунктом 2 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Згідно п.1 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням. З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Мехед О.В. виконавчого округу Кіровоградської області знаходиться виконавче провадження 60126319 з виконання виконавчого листа № 2-687/10 виданого 21.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 38 869,23 доларів США та 19 668,56 грн. та судових витрат, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язання, не вживає заходів щодо виконання рішення. Державний виконавець вважає, що наявні підстави для застосування заходів примусового виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Наведені норми матеріального права дають підстави зробити висновок, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем не надані належні та допустимі докази на підтвердження, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків судовим рішенням. В матеріалах подання відсутні докази отримання боржником кореспонденції, а також докази на підтвердження вчинення ним саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконання рішення суду. Матеріали справи також не містять даних про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця. Докази того, що на час звернення до суду з даним поданням боржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні. Посилання приватного виконавця, що боржник неодноразово виїжджав за межі України не є підтвердженням, що боржник таким чином переховується від виконання рішення суду. Ціль виїзду за кордон, приватним виконавцем не з`ясовувалась. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують,оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» , залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2020, залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: