Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/3536/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/3536/20 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, постановлену 27 липня 2020 року суддею Невмержицькою О.А . у м. Коростень, у справі № 279/3536/20 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про припинення екологічно небезпечної діяльності підприємства на території м. Коростеня Житомирської області та стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» (далі - ПрАТ «Коростенський завод МДФ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» (далі - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»), у якому просила: зобов`язати відповідачів припинити діяльність з лісопильного та стругального виробництва, виробництва дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництва фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону в межах та на території м.Коростеня Житомирської області як зони гарантованого добровільного відселення; заборонити відповідачам здійснювати таку підприємницьку діяльність в межах та на території м. Коростеня Житомирської області як зони гарантованого добровільного відселення; стягнути з відповідачів на її користь, як законного представника ОСОБА_2 , та на користь ОСОБА_2 по 100000 грн у якості відшкодування моральної шкоди. Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду. Посилаючись положення ч.1 ст.93 ЦК України та ст. 30 ЦПК України, вказала на те, що фактичне ведення діяльності відповідачів здійснюється у м. Коростень, де розташовані виробничі потужності юридичних осіб. Припинення діяльності підприємств буде впливати та стосуватись нерухомого майна, яке заходиться у м.Коростень, оскільки, у разі задоволення позову, зазначені потужності потрібно буде переобладнувати або взагалі вивозити з території м.Коростеня. Також, на її думку, розгляд справи у Коростенському міськрайонному суді Житомирської області сприятиме створенню сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення. Тому вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи іншому суду. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2020 року ОСОБА_1 на захист прав дитини ОСОБА_2 , звернулась в суд з позовом до ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про припинення та заборону екологічно небезпечної діяльності цих підприємств на території м.Коростеня Житомирської області та відшкодування моральної шкоди. Постановляючи ухвалу про передачу справи Шевченківському районному суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, до яких подано позов, знаходяться в м.Києві, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу припинення діяльності відповідачів, на захист немайнових прав позивача, а тому справу слід передати Шевченківському районному суду м. Києва. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим. За змістом п. 1. ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з правилами ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної діяльності є фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Матеріали справи свідчать, що юридичною адресою відповідачів є м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал,

38. Разом з тим фактичне місце здійснення діяльності відповідачів та розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» є м. Коростень, вул. С.Кемського, 11-б та 11-т відповідно. Крім того, за вказаною адресою знаходиться майно, а саме виробничі потужності відповідачів, припинити діяльність яких просить позивач. Оскільки позовні вимоги позивача стосуються діяльності виробничих потужностей відповідачів, а саме нерухомого майна, яке знаходиться на території м.Коростень, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи Шевченківському районному суду м. Києва. Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , задовольнити. Ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 липня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 05 листопада 2020 року.