Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/2125/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 р.Справа № 480/2125/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 29.07.19 року по справі № 480/2125/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що контролюючим органом сформовано та направлено позивачу оскаржувану вимогу за період з 15.03.2017 по 31.03.2019, проте вимоги про сплату боргу, які охоплюють вказаний період, уже направлялись ОСОБА_1 двічі. Позивачем отримано вимогу від 13.11.2018 № Ф-1987-50 за період з 15.03.2017 по 30.09.2018 на суму 14411,54 грн., а також вимогу від 07.02.2019 № Ф-1987-50 за період з 15.03.2017 по 30.09.2018 та 4 квартал 2018 року на загальну суму 16868,72 грн. Вказані вимоги оскаржені позивачем до суду, за результатами судового розгляду вимога від 13.11.2018 № Ф-1987-50 на суму 13003,54 грн. скасована судом, розгляд справи про оскарження вимоги від 07.02.2019 № Ф-1987-50 ще триває. Позивач оскаржує вимогу № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн., оскільки вважає, що він не повинен сплачувати єдиний внесок, оскільки не є самозайнятою особою, а здійснює свою діяльність колегіально у формі адвокатського об`єднання та є керівником АО "Корт Райдер", тобто займається адвокатською діяльністю не самостійно, а як найманий працівник. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 адміністративний позов задоволено. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 №Ф-1987-50 Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області в частині сплати боргу у розмірі 19622,90 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження по справі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржником зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн. є відкликаною, оскільки у зв`язку з некоректною роботою ІТС "Податковий блок", 19.04.2019 року в ІКПП ОСОБА_1 відбулись нарахування єдиного внеску за І квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., що призвело до виникнення даного боргу, нарахування у сумі 2754,18 грн. скасовано рішенням ГУ ДФС у Сумській області про зменшення нарахувань від 06.06.2019 №

65. У зв`язку з чим предмет спору по справі № 480/2125/19 - відсутній. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 зупинено провадження у справі № 480/2125/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року по справі № 480/2125/19 до набрання законної сили рішеннями Сумського окружного адміністративного суду по справах №480/4614/18 та 480/1121/19. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 провадження у справі поновлено. Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 замінено відповідача по справі Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.07.2011 та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 17, 18). Зі змісту наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 встановлено, що з 03.05.2017 позивач працює в Адвокатському об`єднанні "Корт Райдер" на посаді керуючого партнера, про що також свідчить копія наказу від 26.04.2017 №

1. Згідно з довідкою Адвокатського об`єднання "Корт Райдер" від 07.06.2019 № 1/06 з травня 2017 по березень 2019 позивач отримує заробітну плату на яку нараховується та сплачується до бюджету єдиний внесок. Сума сплаченого єдиного внеску за вказаний період складає 18502,00 грн. 21.12.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Сумській області із заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску, яка отримана відповідачем 28.12.2018. ГУ ДФС у Сумській області сформовано та направлено позивачу, як платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 станом на 31.10.2018 на суму 14411,54 грн. та від 07.02.2019 № Ф-1987-50 станом на 31.01.2019 на суму 16868,72 грн. Позивач скористався своїм правом на оскарження вказаних вимог у судовому порядку. Не погоджуючись з вимогою від 16.05.2019 № Ф-1987-50 на суму 19622,90 грн. позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VІ). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Згідно з п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом. Крім того, правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" статтею 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Так, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності, здійснює свою діяльність індивідуально і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. При цьому, як встановлено судовим розглядом, з 03.05.2017 позивач є керуючим партнером Адвокатського об`єднання "Корт Райдер" та не здійснює адвокатську діяльність індивідуально, тобто не є самозайнятою особою. В даному випадку Адвокатське об`єднання "Корт Райдер" є юридичною особою, у відношенні до якої ОСОБА_1 є найманим працівником, при цьому на суму заробітної плати позивача нараховується єдиний внесок відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Стосовно доводів апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції було надано правову оцінку викладеним в апеляційній скарзі доводам. Так, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 480/2125/19 відмовлено. Колегія суддів зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1987-50 містить суму недоїмки по єдиному внеску в розмірі 19622,90 грн. Рішення ГУ ДФС у Сумській області про зменшення нарахувань від 06.06.2019 № 65 не містить жодного рішення щодо скасування саме оскаржуваної вимоги від 16.05.2019 №Ф-1987-50, реквізити даної вимоги таке рішення взагалі не містить, а тому не вважається таким, що є відкликаним. Зі змісту вказаного рішення ГУ ДФС у Сумській області встановлено лише факт безпідставного відображення в ІТС "Податковий блок" суми заборгованості в розмірі 2754,18 грн. за 1 кв. 2019 року. Отже, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави вважати, що після прийняття рішення від 06.06.2019 № 65 та скасування суми недоїмки на суму 2754,18 грн. оскаржувана вимога вважається відкликаною, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1987-50. Крім того, колегія суддів зауважує, що ГУ ДФС у Сумській області сформовано та направлено позивачу, як платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 станом на 31.10.2018 за період з 15.03.2017 по 30.09.2018 на суму 14411,54 грн. та від 07.02.2019 № Ф-1987-50 станом на 31.01.2019 на суму 16868,72 грн., яка охоплює період за попередньою вимогою з 15.03.2017 по 30.09.2018, а також додатково 4 квартал 2018 року. В оскаржуваній вимозі від 16.05.2019 № Ф-1987-50 ГУ ДФС у Сумській області нараховано ті ж самі суми за той самий період до вимог від 13.11.2018 № Ф-1987-50 та від 07.02.2019 № Ф-1987-50, але додано ще 1 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 по справі № 480/4614/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області частково задоволено, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 в частині сплати боргу в розмірі 13003,54 грн. Дата набрання законної сили 14.01.2020. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 по справі №480/1121/19 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-1987-50 в частині сплати боргу у розмірі 15 460,72 грн. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 по справі №480/1121/19 скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-1987-50 в частині сплати боргу у розмірі 1408 грн. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду залишено без змін. Дата набрання законної сили 22.09.2020. Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на те, що сума єдиного внеску по спірній вимозі від 16.05.2019 № Ф-1987-50 складається із сум єдиного внеску за 2017 рік (7040,00 грн.), 2018 рік (9828,72 грн.) та І квартал 2019 року (2754,18 грн.), враховуючи те, що правомірність вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-1987-50 та від 07.02.2019 № Ф-1987-50 досліджена судами по справі № 480/4614/18 та №№480/1121/19, а суми нарахованого єдиного внеску за І квартал 2019 самостійно скасовані відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимоги ОСОБА_1 та вважає за необхідне скасувати спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки). Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року по справі № 480/2125/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.В. Катунов Повний текст постанови складено 06.11.2020 року