Постанова 4857 № 569/263/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 569/263/20 пров. № А/857/12134/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З., а також сторін (їх представників): від позивача Левчунь С.А.; від відповідача - Максимчук В.П.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл. на рішення Рівненського міського суду Рівненської обл. від 24.06.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл., державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл. Парійчука Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки (суддя суду І інстанції: Гордійчук І.О.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16 год. 17 хв. 24.06.2020р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 24.06.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 02.01.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії протиправними та скасувати постанову № 967-ДК/0000563По/08/01/-19 від 23.12.2019р., винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської обл. Головного Управління /ГУ/ Держгеокадастру у Рівненській обл. Парійчуком О.М., про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.1-3). Рішенням Рівненського міського суду Рівненської обл. від 24.06.2020р. заявлений позов задоволено частково; постанову про накладення адміністративного стягнення № 967-ДК/0000563По/08/01/-19 від 23.12.2019р., винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської обл. Головного Управління /ГУ/ Держгеокадастру у Рівненській обл. Парійчуком О.М., згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., скасовано; адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.53-1 КУпАП провадженням закрито; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.100-105). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.108-110). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в порушення вимог процесуального закону судом розглянуто позов ОСОБА_1 без сплати судового збору, що є підставою для скасування судового рішення та залишення позову без розгляду. Стосовно підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП наголошує на постанові слідчого СВ Дубенського відділу поліції /ВП/ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ в Рівненській обл. від 06.12.2019р. про закриття кримінального провадження. По причині надходження цієї постанови інспекторами відповідача було проведено 18.12.2019р. відповідну перевірку та встановлено факт самовільного зайняття в 2018 році Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Дубенський край» (керівником якого є позивач) невитребуваних земельних ділянок (паїв) площею 5,365 га на території Смизької селищної ради за межами с.Комарівка Дубенського району Рівненської обл. Звідси, факт вчинення вказаного правопорушення підтверджений належними доказами; сам позивач не спростовує факту використання ТзОВ «Дубенський край» спірних ділянок. Представником позивача адвокатом Левчунь С.А. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній судовій практиці по наведеній категорії справ (а.с.127-134). Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є керівником (директором) ТзОВ «Дубенський край», що засвідчується рішенням учасника № 17 від 19.07.2018р. (а.с.9). В рамках досудового розслідування кримінального провадження (внесено до ЄРДР за № 12018180040000617 від 21.06.2018р.) було проведено судову земельно-технічну експертизу. За результатами цієї експертизи експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано висновок № 577/690-709/19-22 від 12.06.2019р., яким підтверджено факт самовільного зайняття юридичними особами, в тому числі ТзОВ «Дубенський край», земельних ділянок (а.с.54-62). У зв`язку із незначними збитками внаслідок самовільного зайняття вищевказаних земельних ділянок в сумі 34376 грн. 46 коп., яка розрахована відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 578/710-715/19-22 від 13.06.2019р., слідчим СВ Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл. Вовтонюком Н.О. прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 06.12.2019р., якою кримінальне провадження № 12018180040000617 від 21.06.2017р. за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, зокрема, ТзОВ «Дубенський край», які належать ПП АВТ «Вектор» та перебувають на території Смизької селищної ради, закрито у зв`язку із відсутністю cкладу кримінального правопорушення (а.с.11-14). У зв`язку із надходженням постанови слідчого СВ Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл. про закриття кримінального провадження від 06.12.2019р. відповідачем ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл. прийнято наказ № 967-ДК 17.12.2019р. «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності». Згідно даного наказу здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно невитребуваних (непереоформлених) земельних часток (паїв), загальною площею 5,3650 га, які розташовані на території Смизької ОТГ Дубенського району. 18.12.2019р. державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської обл. Гусарук І.П. та Парійчук О.М. було проведено перевірку, у результаті якої встановлено факт самовільного зайняття в 2018 році ТзОВ «Дубенський край» невитребуваних земельних часток (паїв) площею 5,365 га на території Смизької селищної ради за межами с.Комарівка Дубенського району Рівненської обл., що знаходяться в масиві № 2 ділянка НОМЕР_1 та в масиві № НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3 , які перебували в оренді ПП «АВТ Вектор» згідно розпорядження Дубенської районної державної адміністрації № 142 від 27.02.2018р. За результатами вказаної перевірки складено Акт № 967-ДК/1008/АП/09/01/-19 від 18.12.2019р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.6-7). 23.12.2019р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 967-ДК/0000563П/07/01-19, згідно якого встановлено зайняття посадовими особами ТзОВ «Дубенський край» невитребуваних (непереоформлених) земельних часток (паїв) площею 5,365 га в 2018 році на території Смизької селищної ради Дубенської району, що знаходяться в масиві № НОМЕР_4 ділянка НОМЕР_1 та в масиві № НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3 , які перебували в оренді ПП «АВТ Вектор» згідно розпорядження Дубенської районної державної адміністрації № 142 від 27.02.2018р. (а.с.4). Із вказаним протоколом позивач був не згідний, про що власноручно вказав (зворот а.с.4). 23.12.2019р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Рівненській обл. Парійчуком О.М. винесено постанову № 967-ДК/0000563По/08/01-19, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.5). Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач не з`ясував, чи було вчинено вказане порушення позивачем, не взяв до уваги наявність сертифікатів РВ 0105689 (власник ОСОБА_3 ) та НОМЕР_5 (власник ОСОБА_4 ), про що і зазначено в висновку експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи № 577/690-709/19-22 від 12.06.2019р., а також наявність договорів оренди землі ТзОВ «Дубенський край» із спадкоємцями власників сертифікатів від 20.07.2018р. та 04.01.2018р. Отже, відповідачами не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Між тим, наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не в повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав. В частині наявності у відповідачів повноважень на розгляду адміністративних справ за ст.53-1 КУпАП колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.2 Земельного кодексу /ЗК/ України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до ст.187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Згідно із ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. Відповідно до постанови КМ України № 482 від 22.07.2016р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру. Підпунктом 25-1 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затв. постановою КМ України № 15 від 14.01.2015р., визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України № 963-IV від 19.06.2003р. «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Відповідно до ст.4 вказаного Закону об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Згідно із ст.6 наведеного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Відповідно до змісту ст.ст.9 і 10 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: - безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; - давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; - складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; - у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; - викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; - передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; - проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; - звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Отже, відповідно до зазначених норм, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів. Особливості та обмеження перевірок, які визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель. Враховуючи те, що норми вказаного Закону стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Щодо дотримання процедурних норм під час розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія суддів звертає увагу на таке. Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Частинами 1 та 2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За приписами ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст.277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень. Зокрема, розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допускається лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Матеріалами справи стверджується і не заперечується сторонами тої обставини, що складення протоколу та розгляд справи відбувалися в присутності позивача, який мав можливість скористатися своїми правами, які передбачені ст.268 КУпАП. Стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви, щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Пунктом «б» ч.1 ст.211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. З аналізу зазначеної норми слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність в особи-користувача правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Статтею 53-1 КУпАП встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення № 967-ДК/0000563По/08/01/-19 від 23.12.2019р., слідує, що згідно постанови слідчого СВ Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл. про закриття кримінального провадження від 06.12.2019р. встановлено, що посадові особи ТзОВ «Дубенський край» в 2018 році здійснили самовільне зайняття невитребуваних (непереоформлених) земельних часток (паїв) площею 5,365 га на території Смизької селищної ради Дубенської району, що знаходяться в масиві № НОМЕР_4 ділянка НОМЕР_1 та в масиві № НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3 , які перебували в оренді ПП «АВТ Вектор» згідно розпорядження Дубенської районної державної адміністрації № 142 від 27.02.2018р. Наведені обставини підтверджуються наступними доказами: постановою слідчого СВ Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл. про закриття кримінального провадження від 06.12.2019р.; Актом № 967-ДК/1008/АП/09/01/-19 від 18.12.2019р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.6-7). висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 577/690-709/19-22 від 12.06.2019р. за результатами проведення земельно-технічної експертизи; схемою місця розташування самовільно зайнятих земельних ділянок ТзОВ «Дубенський край» площею 5,365 га; протоколом про адміністративне правопорушення № 967-ДК/0000563П/07/01-19 від 23.12.2019р. Стосовно врахування сертифікатів РВ 0105689 (власник ОСОБА_3 ) та РВ 010026 (власник ОСОБА_4 ), наявних договорів оренди землі ТзОВ «Дубенський край» із спадкоємцями власників сертифікатів від 20.07.2018р. та 04.01.2018р. колегія суддів зазначає наступне. Приписами ст.125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно ст.126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2020р. затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю), відповідно до Розділу 4 якого Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в сільській (селищній, міській) раді. В договорах оренди від 04.01.2018р. та 20.07.2018р., які були враховані судом першої інстанції, також передбачена умова про те, що договір підлягає реєстрації у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) сільської ради (а.с.22-28). Доказів реєстрації вказаних договорів оренди під час судового розгляду сторонами не представлено. За таких обставин відповідач ГУ Держгеокадастру в Рівненській обл., встановивши порушення вимог земельного законодавства, правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП. Також позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл., державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл. Парійчука О.М. в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду адміністративного провадження за цим протоколом задоволенню не підлягають, з огляду на таке. Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст.251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжує правових наслідків для позивача. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Позовні вимоги про визнання протиправними дій державного інспектора та ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл. щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду адміністративного провадження за цим протоколом охоплюються вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 967-ДК/0000563По/08/01/-19 від 23.12.2019р., оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому не підлягають окремому розгляду. Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», застосовується судами як джерело права, у справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Додатково колегія суддів враховує, що процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки. Разом з тим, вагомих доказів вчинення зі сторони відповідачів саме процедурних порушень під час складення протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення під час судового розгляду справи не здобуто. На підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи ту обставину, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апелянтом надано належні та допустимі докази в підтвердження факту вчинення позивачем, як керівником ТзОВ «Дубенський край», передбаченого ст.53-1 КУпАП правопорушення, доведено дотримання вимог ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, що не призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо недоведеності наявності у діях позивача, як керівника ТзОВ «Дубенський край», події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Звідси, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення в суду першої інстанції були відсутніми. Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки згідно ст.53-1 КУпАП України, а відтак заявлений позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає до задоволення, з наведених мотивів. За правилами ст.139 КАС України понесені апелянтом ГУ Держгеокадастру у Рівненській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.272, 286, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл. задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської обл. від 24.06.2020р. в адміністративній справі № 569/263/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл., державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській обл. Парійчука Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки, - відмовити. Понесені апелянтом Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Дата складення повного тексту судового рішення: 04.11.2020р.