Постанова 4806 № 308/3047/20

Справа № 308/3047/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04.11.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відсутності учасників провадження в м. Ужгороді справу про порушення митних правил №33/4806/606/20 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Петрика В.В., поданою в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12. 06. 2020. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючий, визнаний винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає - 85 079 (вісімдесят п`ять тисяч сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. з конфіскацією легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », vin: НОМЕР_2 , 2010 року випуску, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 1390 куб см. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Із протоколу про порушення митних правил №0260/30500/20 від 15. 02. 2020 та постанови судді від 10. 06. 2020 вбачається, що 15. 02. 2020 о 01 год. 15 хв. в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби в напрямку «в`їзд в Україну» на смугу руху «червоний коридор» заїхав легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», vin: ; НОМЕР_2 , транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що прямував з Німеччини в Україну у приватних справах. До митного контролю ОСОБА_1 було подано: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 26. 07. 2017, контрольний номерний талон ( НОМЕР_4 ), супровідний лист митних органів Словаччини № 20TSV1805088 від 14. 02. 2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 04. 02. 2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 04. 02. 2020 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 08. 06. 2017 та рахунок без номера від 04. 02. 2020, згідно якого вартість легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», vin: НОМЕР_2 , 2010 року випуску, транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 » становить 2100,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15. 02. 2020 складає 55 833,12 грн. -2- У ході проведення митного контролю товаросупровідних документів, поданих ОСОБА_1 виявлена розбіжність щодо даних зазначених у супровідному листі митних органів Словаччини № 20TSV1805088 від 14. 02. 2020, а саме вартості, так як, в рахунку без номера від 04. 02. 2020, поданому громадянином України ОСОБА_1 до митного контролю, зазначена вартість транспортного засобу 2100,00 євро, а в супровідному листі митних органів Словаччини № 20TSV1805088 від 14. 02. 2020 вартість транспортного засобу становить 3200,00 євро, що згідно курсу НБУ на 15. 02. 2020 становить 85 079,04 грн. В подальшому на вимогу митного органу ОСОБА_1 надано рахунок без номера від 04. 02. 2020, в якому зазначена вартість легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», vin: НОМЕР_2 , транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 » - 3200,00 євро, що не подався до митного контролю. В наданому поясненні зазначив, що придбав автомобіль у Німеччині за ціною 3200,00 євро, а інший рахунок - з ціною 2100,00 євро - митниці подав за порадою брокера. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України. На постанову суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Петрик В.В. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10. 06. 2020 та постановлення нової, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Зазначає, що судом винесено постанову без з`ясування всіх фактичних обставин справи, що потягнуло прийняття незаконного рішення. Звертає увагу на те, що за змістом диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України дане правопорушення, спрямоване на використання завідомо підробленого документа може вчинятись лише з прямим умислом, чого в діях ОСОБА_1 не було, оскільки його діями під час митного оформлення автомобіля керував митний брокер, який порадив йому подати документ що підтверджує вартість автомобіля саме на суму 2100 євро. Також звертає увагу на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що свідчили б про умисний характер дій ОСОБА_1 , а також належних даних про дійсну вартість конфіскованого автомобіля. Також захисник вказує на те, що долучені до протоколу про порушення митних правил документи, не перекладені на державну мову, що позбавило можливості суд першої інстанції постановити законне й обґрунтоване рішення. Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволеня з таких підстав. Відповідно до положень ч. 1 ст. 486, ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Згідно з приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на -3- органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями ж ст. 495 МК України визначено, що доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Протокол про порушення митних правил (згідно з положеннями ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст. 494 МК України) - є офіційним документом, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого МК України, в якому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до відповідальності, місце, час вчинення і суть правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, інші відомості, які необхідні для вирішення справи. Вказані норми законодавства вказують, що протокол, разом з долученими до нього матеріалами, є не тільки джерелом доказів у справі, а й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного правопорушення, на підставі якого суд, в провадженні якого перебуває справа, має зробити висновок з приводу наявності об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони, що є обов`язковим для правильної кваліфікації дій особи. Незважаючи на те, що протокол про порушення митних правил вищевказаним вимогам законодавства не відповідав, суддя місцевого суду матеріали для належного його оформлення Закарпатській митниці Держмитслужби не повернув, не дотримавшись вимог ст. 486 МК України про всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого правопорушення, ухвалив постанову, в якій викладені суперечливі висновки суду. Апеляційний суд вважає, що органами митної служби при складенні протоколу про порушення митних правил допущена така неправильність проведеної перевірки, а відтак і складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка позбавляла як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання відповідальності або за переміщення через митний кордон, або за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з врахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Дослідивши вказані письмові докази, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом надано достатні та достовірні докази на підтвердження вини особи, а також підтвердження тих фактів, на які посилається митний орган. -4- Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України за вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », vin: НОМЕР_2 , 2010 року, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу України, як підстави для його переміщення документу - рахунку без номера від 04. 02. 2020, що містить неправдиві дані щодо вартості автомобіля. Зокрема, наявні в матеріалах справи документи, окрім електронної митної декларації та письмових пояснень ОСОБА_1 , на які посилався суд першої інстанції як на докази вини ОСОБА_1 у порушенні митних правил, складені іноземною мовою, не містять перекладу на українську мову, що позбавляє можливості суд належно дослідити наявну в них інформацію. Таким чином, враховуючи, що вказані документи є єдиними доказами, на який посилається митний орган, як на доказ вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку, що вони є належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані порушення, тому матеріали справи підлягають поверненню до митного органу, який склав протокол про порушення митних правил, для проведення додаткової перевірки в частині достовірності документів, які були надані ОСОБА_1 митному органу, як підстави для переміщення автомобіля, а також тих, що були вилучені у нього під час митного оформлення, а також для приведення протоколу про порушення митних правил відповідно до вимог законодавства. Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги захисника Петрика В.В. в тій частині, що до справи не було долучено документів з їх офіційним перекладом та які б беззаперечно підтверджували факт надання ОСОБА_1 митному органу недостовірних документів щодо вартості переміщуваного ним транспортного засобу. Також захисник Петрик В.В. у апеляційній скарзі зазначає про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, що ставляться йому в вину, оскільки умислу на порушення будь-яких митних правил у ОСОБА_1 не було так як підготовкою матеріалів до митного оформлення займався митний брокер, за вказівкою якого він подав до митного оформлення дані про занижену вартість транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема електронної декларації ІМ 40 ЕЕ дані про те, що ОСОБА_1 був декларантом: легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», транзитний реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 », vin: НОМЕР_2 , 2010 року випуску, відсутні. Натомість у графі № 54 вказаної декларації відповідальною особою за заповнення та надання до органу доходів та зборів України документів, необхідних для переміщення вказаних товарів через митний кордон України зазначена особа - ОСОБА_3 (а.с. 13). Частиною 8 статті 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. При прийнятті рішення враховується те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). -5- Одночасно, суд звертає увагу, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення у справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»). Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що при їх розгляді, суддя належно не з`ясував всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, не усунув суперечності, які потребували детального їх з`ясування, об`єктивної та належної оцінки. Недотримання цього принципу та необ"єктивний розгляд справи призвів до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Перевірку усіх необхідних даних для провадження розгляду справи суддею не забезпечено, про що підставно зазначено в апеляційній скарзі. Таким чином, в порушення вимог ст. 278 КУпАП при підготовці справи до розгляду суд не перевірив правильність складання протоколу та інших матеріалів справи про митне правопорушення, внаслідок чого прийняв до розгляду справу за відсутності усіх необхідних для її правильного вирішення відомостей (даних) . Що стосується доводів сторони захисту про відсутність вини ОСОБА_1 в порушенні митних правил, апеляційний суд наголошує на тому, що вказані обставини повинні бути встановлені та оцінені при належному складанні протоколу про порушення митних правил та його розгляді в судовому засіданні суду першої інстанції, тому апеляційний суд позбавлений можливості на теперішній час розглядати зазначену справу по суті та давати оцінку вказаним вище доводам апеляційної скарги, оскільки це приведе до порушення права особи на перегляд рішення суду в апеляційному порядку. Відповідно до положень ст. ст. 486, 495 МК України обов`язок доказування у митній справі покладається на органи доходів і зборів (митних органів). Суд першої інстанції при розгляді справи не перевірив усі докази у справі про порушення митних правил, внаслідок чого допустив неповноту та однобічність дослідження відомостей (даних), необхідних для прийняття законного та обґрунтованого рішення, зокрема, не з`ясував чи винен ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд, що розглядає справу виносить, зокрема, одну з таких постанов - про проведення додаткової перевірки. Оскільки справа розглянута судом без урахування наведених вимог закону, постанова суду підлягає до скасування з поверненням справи митному органу для проведення додаткової перевірки. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. ст. 527, 531МК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу адвоката Петрика В.В., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. -6- Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12. 06. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, а справу № 308/3047/20, за протоколом про порушення митних правил №0260/30500/20 - повернути Закарпатській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя