Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/1085/20
від 04.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 303/1085/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04.11.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/579/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18. 05. 2020. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 299542 від 24. 02. 2020 та постанови судді від 18. 05. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 24. 02. 2020 о 02 год. 50 хв. в м. Мукачево по вул. Митрака, біля буд. 14, керував транспортним засобом марки «Ford Escort», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем в Мукачівській ЦРЛ. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18. 05. 2020 та закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом винесено постанову без належного з`ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення. Вказує на те, що судом прийнято рішення про його винуватість на підставі медичного висновку від 24. 02. 2020, згідно якого він перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак даний медичний висновок не можна визнати належним та допустимим доказом у справі, оскільки він здобутий із істотним порушенням процедури огляду та суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09. 11. 2015. Також зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу працівник поліції не пропонував і не проводив огляду водія на предмет виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічних -2- засобів у присутності двох свідків, а його огляд одразу було проведено у закладі охорони здоров`я, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та вищевказаній Інструкції. Також наполягає на порушенні при розгляді справи вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто без його захисника, що призвело до обмеження його права на захист. Будучи неодноразово належними чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення. Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Відповідно до підпункту а) пункту 2. 9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. -3- Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 299542 від 24. 02. 2020, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 299542 від 24. 02. 2020, ОСОБА_1 24. 02. 2020 о 02 год. 50 хв. в м. Мукачево по вул. Митрака, біля буд. 14, керував транспортним засобом марки «Ford Escort», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем в Мукачівській ЦРЛ. З висновку №47 від 24. 02. 2020 лікаря Мукачівської ЦРЛ Олексика І.В. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння - 0,8 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Цей висновок не суперечить вимогам як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09. 11. 2015 № 1452/735. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що судом при прийнятті рішення допущено порушення вимог ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки в постанові суду цим обставинам дана обґрунтована оцінка. Апеляційний суд враховує те, що у постанові суду першої інстанції при прийнятті рішення враховано, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, не з`явився на розгляд справи без будь-якого повідомлення про причини неявки. При таких даних, судом, з врахуванням граничних строків розгляду цієї категорії справ, було прийнято вірне рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, що не можна вважати порушенням вимог ст. 268 КУпАП. Всупереч наведеним в апеляційній скарзі доводам, матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським - роти №2 взводу 1 БУПП в Чернівецькій області Паранюком А.В. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 299542 від 24. 02. 2020 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання вказаного протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17. 12. 2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09. 11. 2015 №1452/735. -4- Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що незгода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про неприпустимість використання отриманих результатів в якості доказу вини у вчиненні адміністративного правопорушення та є правовою підставою для направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому не пропонувалось пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, не ґрунтуються на фактичних обставинах, оскільки ОСОБА_1 був правомірно направлений та доставлений працівниками поліції для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння до Мукачівської ЦРЛ, де у відповідності до висновку від 24. 02. 2020 ОСОБА_1 пройшов огляд щодо визначення стану алкогольного сп`яніння, за наслідком якого лікарем надано висновок, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Жодних зауважень чи заперечень з приводу проведеної процедури медичного огляду ОСОБА_1 до даного висновку не вносив, що свідчить про те, що з викладеними у ньому висновками він погодився. Також апеляційний суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 щодо недійсності медичного висновку від 24. 02. 2020, оскільки такий складений з істотним порушенням процедури огляду та суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09. 11. 2015, з огляду на наступне. Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи такі не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону . -5- Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів чи виклику свідків, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18. 05. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя