Постанова 4857 № 607/34/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Кунцьо С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 607/34/20 пров. № А/857/6953/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року у справі № 607/34/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ : 02.01.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови № 23 в справі про адміністративне правопорушення від 17.12.2019р. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2020р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.04.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 17.12.2019р. начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради Горішним М.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення № 23 якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Зокрема, із змісту вказаної постанови видно, що при виїзді за місцезнаходженням об`єкта «Будівництво паркінгу та спортивного поля на території культурно-спортивного комплексу за адресою: вул. Микулинецька, 46 в м. Тернопіль , контролюючим органом встановлено, що згідно представленого директором ПП «Інвест-Родина» ОСОБА_1 ескізного проекту проводиться будівництво без отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2) та належним чином затвердженої проектної документації, а саме вирито котлован в порушення абз.3 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р., п.3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Відповідно до ч.1 ст.96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п.1 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну від 23.05.2011р. №553 (далі Порядок №553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. В п.5 цього Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п.7 Порядку №553). Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553). п.12 Порядку №553 передбачає, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Щодо доводів апелянта про порушення процедура притягнення до адміністративної відповідальності. 27.11.2019р. на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 21.11.2019р. контролюючий орган видав направлення на проведення позапланової перевірки № 177, строк проведення перевірки - 28.11.2019р.-11.12.2018р. ПП «Інвест-Родина» 11.12.2019р. контролюючий орган на підставі службової записки головних спеціалістів-інспекторів наказом № 172 продовжив позапланову перевірку та видав направлення для проведення позапланового заходу № 183 яким продовжив термін проведення до 13.12.2019р. Тобто, колегія суддів погоджується з доводами відповідача що строк проведення позапланової перевірки який передбачений п.7 Порядку № 533 дотриманий, що свідчить про відсутність процесуальних порушень. Згідно з абз.7 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. ч.1 ст.9 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. п.1 та 3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Із змісту ч.1, 2 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» видно, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. В п.5,п.6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі Порядок № 466) видно, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Тобто, будівельні роботи можуть виконуватися виключно за наявності дозволу на виконання будівельних робіт, дані про який вносяться до Єдиного реєстру документів. Як видно із матеріалів справи, позивач вважає, що здійснювані роботи на земельній ділянці («вириття котловану») за адресою: вулиця Микулинецька, 46 у м. Тернополі не є виконанням будівельних робіт, а належать до підготовчих робіт по переносу газопроводу, що підтверджується відповідним проектом. Разом з тим, згідно з ч.1, 2 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється. Проте, як видно з матеріалів справи повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач не подавав та не отримав дозвіл на виконання будівельних робіт. Згідно з п.2 Порядку №466 підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. В п.6.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 видно, що «Організація будівельного виробництва» підготовка земельної ділянки як окремий вид підготовчих робіт включає відведення в натурі майданчика ( траси) для будівництва; зняття фунтового покриву земельної ділянки (родючого шару грунту), складування його в спеціально відведених місцях для подальшого використання під час рекультивації; вертикальне планування території будівельного майданчика з виконання ( за необхідності) заходів із захисту території та оточуючої забудови від можливого негативного впливу несприятливих природних або техногенних факторів; створення геодезичної розмічувальної основи для будівництва об`єкта Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вириття котловану не відноситься до підготовчих робіт, саме як вказує апелянт «підготовка земельної ділянки». ч.8 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Доводи апелянта про наявність «Робочого проекту переносу газопроводу високого тиску» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такий проект останній не надав контролюючому органу під час проведення позапланової перевірки. Проте, апелянт надав ескізний проект «Будівництва паркінгу та спортивного поля на території культурно-спортивного комплексу за адресою Микулинецька, 46 м. Тернопіль , замовник -ПП «Інвест-Родина». На підставі вказаного ескізу контролюючим органом встановлено клас наслідків (відповідальність) відповідно до ч.8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». (СС2 з середніми наслідками.) ч.7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа передбаченою цією статтею, вважається самочинним будівництвом та тягне з собою відповідальність згідно із законом. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган на підставі поданого позивачем ескізного проекту «Будівництво паркінгу та спортивного поля» та встановлених під час перевірки обставин (виритий котлован та клас наслідків об`єкту СС2), дійшов праомірного висновку, що ПП «Інвест-Родина» здійснюються будівельні роботи без отримання відповідних документів. Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта що контролюючий орган невірно визначив клас наслідків, оскільки розрахунок категорії складності об`єкта будівництва який надав останній стосується іншого об`єкта будівництва «Будівництва споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: вул. Микулинецька, 46 у м. Тернопіль». Проте, під час проведення позапланового заходу позивач надав ескізний проект «Будівництво паркінгу та спортивного поля на території культурно-спортивного комплексу за адресою: вул. Микулинецька, 46 в м. Тернопіль». За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач не подавав та не отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, що свідчить про порушення останнім абз. 3 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р., п. 3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інші доводи які викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки колегії суддів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року у справі № 607/34/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя З.М. Матковська Суддя Р.М. Шавель Постанова в повному обсязі складена 02.11.2020р.