Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/13732/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/13732/19 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в особі заступника начальника начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в особі заступника начальника начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в якому позивач просив суд скасувати постанову № 585/19 по справі про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2019 року заступника начальника начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова Вячеслава Юрійовича, а провадження по справі закрити. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову № 585/19 Управління Державного Архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради від 01 серпня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП. Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки обставинам та наявним в матеріалах справи доказам, тому апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на адресу апелянта не надходило ухвали про відкриття провадження у справі, а надходили тільки повістки про виклик до суду, внаслідок чого судом першої інстанції винесено рішення з порушенням прав відповідача щодо надання відзиву та доказів по справі. Апелянт вказує, що за результатами проведеної перевірки, встановлено, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи з реконструкції квартири та гаражу-сараю шляхом їх об`єднання та збільшенням загальної площі квартири АДРЕСА_1 без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 466 від 13 квітня 2011 року. При цьому апелянт вказує, що позивач надав до Управління заяву від 23.07.2019 року про підтвердження факту здійснення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , щирого каяття та застування відносно нього мінімальної суми штрафу за вказане правопорушення. Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить зокрема відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, а також акт № 001262 від тієї ж дати, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. В зазначених документах зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання примірників цих документів та 22.07.2019 року направлені поштою (а.с. 13 ? 14, 15 ? 23, 24 25). Проте, матеріали фотофіксації здійснення будівельних робіт з реконструкції квартири та гаражу суду не надані. 01 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступником начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно будівельного контрою Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено постанову № 585/19 про адміністративне правопорушення про притягнення ії до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень (а.с. 11 ? 12). Постанова мотивована тим, що під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_3 встановлено здійснення будівельних робіт з реконструкції квартири та гаражу, шляхом їх об`єднання, що підтверджується матеріалами фотофіксації. Будівельні роботи призупинено. Під час перевірки на місці за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 здійснені будівельні роботи реконструкції квартири АДРЕСА_4 та гаражу сараю шляхом їх об`єднання, а саме збільшення загальної площі квартири на 27,0 кв.м. та змінено функціональне призначення приміщення гаражу № НОМЕР_1 комора, 3 вбиральня, 5 передпокій. Усі факти підтверджуються фотофіксацією. Проектну та дозвільну документацію на виконання будівельних робіт на момент перевірки не надано. Не погоджуючись із правомірністю оскаржуваної постанови № 585/19 від 01 серпня 2019 року, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем. Суд також зазначив, що в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення, тому позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Крім цього, відповідно до ч. 5 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Так норма п. 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає право на проведення будівельних робіт без жодних дозволів, лише на підставі подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Разом з цим відповідно до ч. 5 ст.96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті. Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» вих. № 234212 від 01.03.2019 року щодо технічної можливості об`єднання об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , гараж зазначено, що у фактичному користуванні у ОСОБА_1 знаходиться житлова квартира загальною площею 74,0 кв.м. та житловою площею 23,7 кв.м., що складає одиницю та має наступну адресу: АДРЕСА_3 . Об`єкт нерухомого майна створено шляхом об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до п. 1переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затвердженого постановою № 406 від 07 червня 2017 року не є реконструкцією та не є самочинним. Відповідно довідки Південного бюро інжинірингу та інвентаризації ФОП « ОСОБА_2 » вих. 19.1064К від 15 липня 2019 року при проведенні поточної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 встановлено, що згідно: договору дарування від 8 вересня 1999 р., посвідченого Орзіх В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2721, а саме дублікату договору дарування зареєстрованого в реєстрі за № 2451, загальна площа квартири по адресу АДРЕСА_2 складала 34,9 кв.м., в тому числі житлова площа - 23,7 кв.м.; договору купівлі-продажу від 13 червня 2005 р., посвідченого Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №У-218, загальна площа гаражу-сараю і момент купівлі-продажу складала 27,0 кв.м.; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 159180186 від 12.03.2019, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 74,0 кв.м., та житлову площу 23,7 кв.м.. Підставою для внесення запису являлось рішення про державну реєстрацію прав та обмежень (з відкриттям розділу), Індексний номер: 45892265 від 11.03.2019, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації», Одеська обл. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: У-218, виданий 13.06.2005, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К.; дублікат договору дарування, серія та номер: 2451, виданий 20.07.2000, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 01.03.2019 року, видавник: ТОВ «ПРОМ-СТРОИ ЛТД», висновок щодо технічної можливості об`єднання, серія та номер: 234212, виданий 01.03.2019 року, видавник: ТОВ «ПРОМ ? СТРОЙ ЛТД» на 15 липня 2019 року; матеріалів інвентаризації, станом на 15.07.2019 року, загальна площа квартири складає 61,9 кв.м., в тому числі житлова площа - 23,7 кв.м.; Встановлено, що через помилку при складані технічного паспорту, площу квартири було збільшено на 12,1 кв.м. Тобто, в процесі інвентаризації, встановлено факт внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності невірної площі квартири. Тобто встановлено, що після об`єднання в один об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , гараж-сарай, новоутворений об`єкт нерухомості по за адресою: АДРЕСА_2 , має такі характеристики: загальна площа - 61,9 кв.м., в тому числі житлова площа - 23,7 кв.м.. Уточнені дані необхідно внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності органами реєстрації. Як вбачається із матеріалів справи, 05 березня 2019 року право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 23,7 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі зазначених документів (а.с. 30 ? 34). Так, у пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт. При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом. Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 30.03.2021 у справі № 826/5513/17. При цьому, колегія суддів зазначає. що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, не спростовано доводів позивача про здійснення нею не будівельних робіт, а ремонтних, які згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Крім того, з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В контексті положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів наголошує на тому, що до суду першої інстанції відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, зокрема матеріалів фотофіксації проведеної перевірки та встановлених порушень містобудівного законодавства. Такі докази було надано тільки до суду апеляційної інстанції. Згідно вимог ч.4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таким чином, відповідно до положень КАС України, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами. Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами. Вищевказана правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року (справа № 826/12675/15) та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Зазначаючи про причини ненадання доказів до суду першої інстанції, відповідач посилається на неотримання ухвали про відкриття провадження у справі, внаслідок чого було порушено право відповідача щодо надання відзиву та доказів по справі. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, представники відповідача були повідомлені про наявність даної справи, неодноразово подавали до суду клопотання про перенесення розгляду справи, залучення співвідповідача, зокрема 05.11.2019 року, 11.11.2019 року, 26.03.2020 року, 15.06.2020 року, 19.05.2021 року тощо. Таким чином, відповідач мав можливість як ознайомитися із матеріалами справи, так і подати свої заперечення та докази проти заявленого позову в суді першої інстанції, проте всупереч вимогам ч.2 ст. 44 КАС України, вказане право не реалізував. Таким чином, з урахуванням вимог ч.4 ст. 308 КАС України, надані апелянтом до суду апеляційної інстанції докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки поважність їх неподання до суду першої інстанції не обґрунтована належними та допустимими доказами. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Щодо посилань апелянта на заяву від 23.07.2019 року про підтвердження позивачем факту здійснення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постанові від 08 липня 2020 року (справа № 177/525/17), сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286, 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в особі заступника начальника начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва