Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/11882/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11882/20Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 33/817/418/20 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 жовтня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. Згідно постанови 09 липня 2020 року о 22 год. 13 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тоуоtа Ргаdо» державний номерний знак « НОМЕР_1 » ( НОМЕР_2 ), з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» № АКМР-0286 (чинне до 05 серпня 2020 року) та огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі та доповненні до неї адвокат Вальчук М.М. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову від 23 липня 2020 року Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити провадження у справі, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу ФОП ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції істотно порушив права ОСОБА_1 розглянувши справу без його участі так як у судовому засіданні ОСОБА_1 хотів пояснити, що він є інвалідом III групи, працює водієм у ФОП ОСОБА_2 та виконує службові обов`язки, які не можливі до виконання у разі позбавлення його права керування транспортними засобами, тому особа хотіла просити суд про закриття провадження у справі, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу ФОП ОСОБА_2 на підставі ст. 21 КУпАП. Крім того, захисник наголошує на тому, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з 01 липня 2020 року віднесене до кримінальних проступків, диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вилучена з вказаного нормативного акту, тому наявні підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання апелянта щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2020 року, суддя приходить до висновку, що його слід поновити, виходячи з наступного. Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 копію постанови Тернопільського міськрайонного суду отримав 28 вересня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 30 вересня 2020 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийдуть до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався. Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. 01.07.2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким до Кримінального кодексу України включено ст.286-1 КК України, якою передбачено кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Станом на день винесення оскарженої постанови та на час апеляційного розгляду зміни до ст.130 КУпАП та ст.286-1 КК України не внесені. Таким чином, вчинене ОСОБА_1 09 липня 2020 року діяння містить ознаки кримінального правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП з наведених вище підстав є неможливим і постанова суду в частині визнання останнього винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підлягає скасуванню. За наведених обставин, не вдаючись до перевірки встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд приходить до переконання про необхідність застосування у даному випадку положень ст. 253 КУпАП, тобто направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідному органу досудового розслідування. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 253, 284, 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М. - задовольнити частково. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2020 року скасувати, а матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП передати до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області в порядку ст. 253 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя