Ухвала КАС ВС № 826/7329/17
від 02.11.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 02 листопада 2020 року Київ справа №826/7329/17 адміністративне провадження №П/9901/346/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними, У С Т А Н О В И В: 07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Соболєва Єгора Вікторовича, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Верховної Ради України, Управління справами Апарату Верховної Ради України, в якому просила: - визнати незаконними, такими що порушують пункт 4 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, що «окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право...4) брати участь у парламентський слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції», дії народного депутата України Голови комітету Верховної Ради України з питань попередження та протидії корупції Соболєва Єгора Вікторовича ; - визнати незаконними та такими, що порушують пункт 4 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, що «окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право…4) брати участь у парламентський слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції», дії відповідачів, які полягають в недопуску на парламентські слухання позивачки та інших громадян, які прийшли 24 травня 2017 року на парламентські слухання на тему «стан реалізації принципів антикорупційної політики в Україні». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Народного депутата України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Соболєва Єгора Вікторовича, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції про визнання дій протиправними. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними роз`єднані в самостійні провадження: позовні вимоги ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними залишено на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах адміністративної справи №826/7329/17; позовні вимоги ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними передано на розгляд до Верховного Суду. 29.10.2020 матеріали справи №826/7329/17 разом з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 надійшли до Верховного Суду. Ухвалою Окружний адміністративний суд міста Києва від 09 листопада 2017 року відкрито провадження у цій справі. Відповідно до приписів пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; Враховуючи наведене, Судом встановлюється відповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам статей 160, 161 КАС України. Згідно з пунктами 4 і 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у правовідносини, які в наступному стали спірними. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суду першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в позовній заяві не сформульовано зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України окремо до Верховної Ради України, не вказано, які конкретно дії, на її думку, відповідача як колегіального органу, є незаконними, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернулася позивачка. Позовна заява не містить посилань на відповідні дії, які в межах наданих Верховному Суду повноважень, необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивачки. Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Посилаючись в позовній заяві на те, що незаконними діями відповідачі недопустили інших громадян до парламентських слухань, позивачка в силу приписів частини сьомої статті 160 КАС України не зазначила відомості про таких осіб та підстави звернення в інтересах цих громадян. Також в позовній заяві позивачкою було заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки вона є пенсіонером за віком та отримує пенсію, нижчу за прожитковий мінімум. Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 4 Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Київський апеляційний адміністративний суд, ухвалою від 26.09.2017 скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , зазначив про необхідність врахування майнового стану позивачки при вирішенні питання про відкриття провадження в справі. Однак, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 09 листопада 2017 року, відкриваючи провадження у цій справі, не вирішив питання щодо сплати позивачкою судового збору або можливості звільнення її від такої сплати. У зв`язку з наведеним, позивачці необхідно надати документи про сплату судового збору у розмірі 640 грн, або документи, які підтверджують підстави для звільнення її від сплати такого збору відповідно до закону. Також Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивачки із цим позовом та в редакції, чинній на час прийняття цієї ухвали Судом) в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, встановивши строк, упродовж якого вона має усунути вказані судом недоліки, а саме подати до Верховного Суду: нову позовну заяву, її копію, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, сформулювавши зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України та окремо до Верховної Ради України; документ про сплату судового збору у розмірі 640 грн, або документи, які підтверджують підстави для звільнення її від сплати такого збору відповідно до закону; зазначити підстави звернення позивачки в інтересах інших осіб; власне письмове підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. У разі неусунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута позивачці згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Керуючись статтями 123, 169, 248, 266 КАС України, У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними залишити без руху.
2. Надати позивачці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур