Ухвала КАС ВС № 826/2778/14
від 02.11.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 02 листопада 2020 року Київ справа №826/2778/14 адміністративне провадження №К/9901/26241/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року у справі № 826/2778/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях, УСТАНОВИВ: Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року скасовано. Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення 20 січня 2014 року атестації головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за пунктом четвертим статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року. Адміністративну справу №826/2778/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 січня 2014 року по день постановлення рішення у справі, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 18.11.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист. 23.04.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - Міністерством юстиції України на виконання постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.09.2019, де просив: визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 27.03.2020 № 1307/к «Про звільнення», на підставі якого звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту з 30.03.2020, яка не існує у структурі підрозділу та штатному розпису; скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.03.2020 № 1307 «Про звільнення» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади з припиненням державної службу з часу його видання. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - Міністерством оборони України на виконання постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі № 826/2778/14. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України. Так, з матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року у справі № 826/2778/14 за наслідком перегляду судом апеляційної інстанції, залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року. Проте, скаржник ставить питання про скасування лише судового рішення суду першої інстанції, при цьому нічого не вказує про судове рішення апеляційної інстанції. Відтак, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із уточненням вимог до суду касаційної інстанції в частині щодо визначення оскаржуваних судових рішень. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року у справі № 826/2778/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви із уточненням вимог до суду касаційної інстанції в частині щодо визначення оскаржуваних судових рішень. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Судді Верховного Суду