Ухвала КАС ВС № 826/2778/14

УХВАЛА 02 листопада 2020 року Київ справа №826/2778/14 адміністративне провадження №К/9901/26137/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 826/2778/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), де просив: визнати незаконним його звільнення з роботи та недійсним внесений відповідачем запис до трудової книжки про звільнення з роботи за пунтом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення атестації 20.01.2014 після повідомлення позивачем про припинення трудових правовідносин та під час хвороби позивача; скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2014 № 178/к про звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України як незаконний та поновити позивача на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 січня 2014 року по день постановлення рішення у справі (на дату звернення до суду - 3219,04 грн); стягнути з відповідача компенсацію за відрив від звичайних занять, пов`язану з прибуттям до суду - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням судових засідань на час винесення рішення по справі (участь у першому судовому засіданні - 22,83 грн); стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року скасовано, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення 20 січня 2014 року атестації головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 лютого 2014 року № 178/к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України з 03 лютого 2014 року. Адміністративну справу № 826/2778/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 січня 2014 року по день постановлення рішення у справі, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.02.2014 по 13.02.2020 у розмірі 189023,01 грн, стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 та Міністерство юстиції України оскаржили його в апеляційному порядку. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викладено абзац 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року в такій редакції: «Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з з 04 лютого 2014 року по 23 вересня 2019 року у розмірі 188869,12». В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року залишено без змін. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 компенсацію за відрив від звичайних занять внаслідок участі позивача у судових засіданнях судів першої, апеляційної та касаційної інстанції в розмірі 70,00 грн. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Міністерство юстиції України звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 826/2778/14 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 27 грудня 2019 року у справі № 808/2422/16 та від 27 червня 2019 року у справі № 821/1678/16, зокрема щодо застосування статті 236 КЗпП України, а також висновків, викладених у постановах від 30 липня 2020 року у справі № К/9901/34960/19, від 05 червня 2019 року у справі № 686/22669/16-ц щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постаново КМУ від 08.02.1995 №

100. Крім того, підставою відкриття провадження є оскарження рішень перелік яких визначений у пункті 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування статті 25 Закону України «Про запобігання корупції». Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо мотивованими та потребують перевірки. Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 826/2778/14. Згідно з частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду. Частиною третьою статті 334 КАС України визначено, якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам справи строк для подання заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 826/2778/14. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 826/2778/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/2778/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсації, пов`язаної з участю у судових засіданнях. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання судових рішень, та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Судді Верховного Суду