Ухвала КГС ВС № 907/12/19

УХВАЛА 02 листопада 2020 року м. Київ Справа № 907/12/19 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А. розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради до Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни про визнання укладеними у редакції позивача пункту 14 та абзацу 1 пункту 30 додаткової угоди від 30.10.2018 до договору оренди землі від 18.02.2014 №169/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018), та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання недійсними п.п. 5, 10, 11 додаткової угоди від 30.10.2018 до договору оренди землі від 18.02.2014 № 169/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018), ВСТАНОВИВ: 12.10.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 (повний текст складено 17.09.2020) у справі № 907/12/19, подана 06.10.2020. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного. Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження зазначає, що у цій справі, на його думку, оскаржуване рішення господарського суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права. Водночас ним не наведено випадків передбачених частиною другою статі 287 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2019 у справі № 915/1915/19 відмовлено в задоволенні позову Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та задоволено зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 частково скасовано вказане рішення, а саме в частині первісного позову - змінено в мотивувальній частині, викладено в редакції цієї постанови, в частині зустрічного позову - скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. У касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Грицик Лариса Олексіївна просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2019. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлювався у розмірі 1 921,00 грн. Таким чином, оскільки, заявник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі (2 немайнові вимоги), то за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (1 921,00 грн * 2 * 200%). Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником подано квитанцію № 38527 від 24.09.2020 на суму 1 682,00 грн. Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі-підприємцю Грицик Ларисі Олексіївні необхідно: 1) уточнити підставу (підстави) подання цієї скарги, відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України та, у випадку визначення правових підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, навести відповідні висновки Верховного Суду та/або норми права, які, на думку заявника, застосовані судом апеляційної інстанції без їх урахування або щодо яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах та/або зазначити підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, з яких оскаржується постанова. 2) надати Касаційному господарському суду належні докази, які підтверджують доплату судового збору у розмірі 6 002,00 грн, що складає різницю між сумою, яку необхідно було сплатити при поданні касаційної скарги (7 684,00 грн) та сумою судового збору, сплата якої підтверджується наданою квитанцією (1 682,00 грн), за наведеними нижче реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код банку отримувача (МФО): 899998 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку:

207. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 907/12/19 залишити без руху до 02.12.2020, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Зуєв