Постанова 4813 № 521/21100/18

Номер провадження: 22-ц/813/6275/20 Номер справи місцевого суду: 521/21100/18 Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.10.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А., з участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Маркарової С.В., повний текст ухвали виготовлений 17 лютого 2020 року, - в с т а н о в и в: У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» (далі ТОВ «Едельвейс плес») звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просило зупинити виконання за виконавчим листом №521/21100/18, виданим 21.11.2019 року, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви ТОВ «Едельвейс плес» зазначило, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» про стягнення коштів. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 був задоволений. Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 48 657 грн.11 коп., також судовий збір у розмірі 704,80 грн. На адресу підприємства надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2019 року (ВП №60865302) з виконання наказу, виданого на підставі рішення суду. Проте рішення суду не набрало законної сили у зв`язку з його оскарженням та відкриттям провадження з розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2020 року у задоволені заяви ТОВ «Едельвейс плес» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Едельвейс плес» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, якою задовольнити заяву, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування своєї апеляційної скарги, ТОВ «Едельвейс плес» зазначає, що суд помилково видав виконавчий лист, оскільки рішення суду не набрало законної сили. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 зазначає, що заочне рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим видача виконавчого листа відбулась у відповідності до вимог закону, що унеможливлює помилковість його видачі. Сторони про розгляд справи на 28 жовтня 2020 року були сповіщені належним чином (а.с. 208-209 ). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (29 жовтня 2020 року). Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволені заяви ТОВ «Едельвейс плес» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий лист був виданий судом правомірно. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Едельвейс плес» про стягнення коштів, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 41615 грн., інфляційні витрати в розмірі 5355,85 грн. та 3% річних в розмірі 1686,26 грн., а також судові витрати. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2019 року на користь ОСОБА_1 через невиконання грошового зобов`язання з ТОВ «Едельвейс плес» стягнуто на користь ОСОБА_1 48 657 грн.11 коп., судовий збір у розмірі 704,80 грн. 21 листопада 2019 року судом ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до виконання. 12 грудня 2019 року було відкрито виконавче провадження ВП№60865302 для виконання рішення суду. 17 грудня 2019 року ТОВ «Едельвейс плес» звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка була прийнята судом та не розглянута. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ст. 18 ЦПК України). Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження розглядається як завершальна стадія судового провадження, сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини, надаючи тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні по справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом, а виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина суду. Таким чином, остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, повинно бути виконаним, що відповідає принципу верховенства права, який договірні сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи вказану Конвенцію. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Зупинення виконавчих дії можливе у випадках, передбачених статтями 34, 38 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: - проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; - зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; - зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; - відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); - звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону; - надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; - включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону; - затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації; - надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; - включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», ПАТ «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); - встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; - включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації; - наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»; - наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств». Окрім того, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). В свою чергу визначене статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» право суду зупинити стягнення на підставі виконавчого документа як підстава зупинення виконавчих дій можливе виключно у випадку розгляду судом скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби, приватного виконавця (Постанова Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»). В той час, як виконавчий лист в порядку статті 432 ЦПК України може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню у двох випадках: 1) якщо його було видано помилково 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Звернення боржника із заявою про перегляд заочного рішення суду не є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Помилковість видачі виконавчого листа судом також спростовується матеріалами справи. Судом встановлено, що заочне рішення ухвалено 08 жовтня 2019 року. Повний текст заочного рішення виготовлений 22 жовтня 2019 року. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. Заява про перегляд заочного рішення мала бути подана протягом 30 днів з його проголошення. Апеляційна скарга по даній справі мала бути подана протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення. Відповідно, заочне рішення суду формально набрало законної сили 21 листопада 2019 року. Висновки суду про те, що судом 21 листопада 2019 року по справі правомірно виданий виконавчий лист, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є вірними. Також судом вірно зазначено, що оскільки вимоги заяви взаємопов`язані, зупинення виконавчих дії в порядку Закону України «Про виконавче провадження» в даному випадку не відповідає вимогам закону. На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за необґрунтованістю вимог заяви. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Едельвейс плес» про те, що суд помилково видав виконавчий лист, оскільки рішення суду не набрало законної сили, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист судом виданий правомірно та у відповідності до вимог закону. Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було. У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складений 29 жовтня 2020 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Л.А. Гірняк