Постанова 4855 № 580/3139/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3139/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про скасування постанов та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. про відкриття виконавчого провадження №62346675 від 15.06.2020 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. від 01.03.2020 року №1665 про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості на користь «Банк Форвард»; - скасувати постанову приватного виконавця від 15.06.2020 року у ВП №62346675 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , які знаходяться у банківських установах; - скасувати накладений арешт на зарплату й соціальні виплати ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках позивача у банківських установах, а саме IBAN НОМЕР_1 , відкритого у АБ «Укргазбанк», код банку 320478, а також IBAN НОМЕР_2 , відкритого у ПАТ «Ощадбанк»; - зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. повернути позивачу незаконно арештовані 15.06.2020 року та безпідставно стягнуті в подальшому із рахунків позивача, а саме IBAN НОМЕР_1 , відкритого у АБ «Укргазбанк», код банку 320478, а також IBAN НОМЕР_2 , відкритого у ПАТ «Ощадбанк» грошові кошти соціальних виплат та заробітної плати. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що відповідачем порушено правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки за наявності інформації про місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, відповідач прийняв виконавчий документ. Відтак, відповідачем не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому протиправно відкрито виконавче провадження. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №62346675 від 15.06.2020 року. Скасовано постанову про арешт коштів боржника від 15.06.2020 у ВП №62346675. Знято накладений арешт на зарплату і соціальні виплати боржника, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 у банківських установах, а саме IBAN НОМЕР_1 , відкритого у АБ «Укргазбанк», код банку 320478, а також IBAN НОМЕР_2 , відкритого у ПАТ «Ощадбанк». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, апелянт наголошує, що АТ «Банк Форвард» було надано заяву про примусове виконання рішення, у якій стягував просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису за місцезнаходженням майна боржника, зазначивши місцезнаходження майна боржника (грошових коштів) - рахунок, відкритий в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського,

105. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 15.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Кравець О.О. від 01.03.2020 року №1665 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62346675. Крім того, 15.06.2020 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках: АТ «Банк Форвард»; ПАТ «ОТП Банк»; ПАТ «Державний ощадний банк»; ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»; ПАТ «Укрсиббанк»; ПАТ «Альфа-Банк»; АТ КБ «Приватбанк»; ПАТ «Креді Агріколь Банк»; ПАТ «Укргазбанк»; ПАТ «Універсал Банк»; АТ «Пумб»; АТ «Таскомбанк»; АТ «А-Банк», а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на, які заборонено законом та належать боржнику. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частиною 1 статті 74 Закону України №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Частиною 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання. У частині 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни визначено місто Київ. Як було встановлено судом, та не заперечується відповідачем, місцем реєстрації та проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Отже, з наведеного слідує, що місце проживання (реєстрації) боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює діяльність, а виконавчий документ прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання перебування боржника - фізичної особи. У свою чергу, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного позивачем рішення приватний виконавець посилається на те, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем враховано, що до заяви про примусове виконання виконавчого напису стягувачем додано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 в АТ «Банк Форвард», відповідно до якої залишок коштів на картковому рахунку боржника складає 0,89 грн. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного. Зазначення стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження відомостей, щодо ідентифікації боржника чи відомостей, які можуть сприяти примусовому виконанню рішення, в тому числі рахунків боржника в банківських установах, визначено частиною 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, зазначені відомості підлягають перевірці при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження. За приписами пункту 13 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3). Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять ані довідки та виписки по особовому рахунку позивача в АТ «Банк Форвард», на які посилається апелянт, ані доводів та доказів, стосовно здійснення відповідачем дій щодо перевірки інформації, зазначеної у заяві. В свою чергу, відповідно до відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч вищезазначеним нормам під час відкриття виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність належного позивачу майна у виконавчому окрузі відповідача. Таким чином, відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу. Правова позиція з цього питання викладена у поставі Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем приписів статті 24 Закону № 1404 та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко