Постанова 4855 № 370/1429/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 370/1429/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності державного реєстратора, скасування рішень, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати незаконною бездіяльність державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №48527928 від 05.09.2019 року; - визнати незаконним та скасувати оформлене у формі наказу рішення від 24.10.2019 року № 748/6 Головного територіального управління юстиції у Київській області; - визнати незаконним та скасувати оформлене у формі наказу рішення від 21.04.2020 року № 986/7 Міністерства юстиції України; - зобов`язати державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 30.08.2019 року №35683248 до Центру надання адміністративних послуг при Фастівській районній державній адміністрації Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у встановлений законом термін на безоплатній основі, починаючи з набуття рішенням у даній справі законної сили. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини 4 статті 169 КАС України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що нею у повній мірі було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, крім сплати судового збору, сума якого є надмірною та перешкоджає доступу до суду. Перевіривши матеріали справи, відповідність висновків суду обставинам справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності державного реєстратора та зобов`язання вчинити дії залишено без руху. У зазначеній ухвалі суд також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: всіх відповідачів (державного реєстратора Сенеменчука С.Ф. ; Головного територіального управління юстиції у Київській області); їх прізвищ, імен та по-батькові - фізичних осіб; повне найменування для юридичних осіб; поштової та електронної адрес; РНОКПП, коду ЄДРПОУ відносно юридичної особи; засобів зв`язку; з викладенням обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, підстави незгоди з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, яким встановлена відсутність обов`язку відповідача - державного реєстратора Семенчука С.Ф. по повідомленню позивачки про недоліки поданих для державної реєстрації документів, що позивачем було покладено в основу звернення до суду; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці прийнятими рішеннями з розкриттям змісту порушених прав та подання суду квитанції про сплату судового збору за п`ять вимог немайнового характеру у розмірі 4204 грн. На виконання вимог ухвали, 14.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась з клопотанням, в якому зазначила відповідачів, а також інформацію стосовно відповідача - Головного територіального управління юстиції у Київській області. Водночас, просила витребувати данні про поштову адресу, засоби зв`язку та РНОКПП відповідача - державного реєстратора Семенчука С.Ф. та звільнити її від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становище, на підтвердження чого було надано, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартали 2019 року. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування відомостей про адресу, засоби зв`язку, РНОКПП відповідача відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з моменту одержання копії цієї ухвали, шляхом подання суду позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: всіх відповідачів (державного реєстратора Сенеменчука С.Ф. ; Головного територіального управління юстиції у Київській області); їх прізвищ, імен та по-батькові - фізичних осіб; повне найменування для юридичних осіб; поштової та електронної адрес; РНОКПП, коду ЄДРПОУ відносно юридичної особи; засобів зв`язку; з викладенням обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, підстави незгоди з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, яким встановлена відсутність обов`язку відповідача - державного реєстратора Семенчука С.Ф. по повідомленню позивачки про недоліки поданих для державної реєстрації документів, що позивачем було покладено в основу звернення до суду; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці прийнятими рішеннями з розкриттям змісту порушених прав та подання суду квитанції про сплату судового збору за п`ять вимог немайнового характеру у розмірі 4204 грн. 26.08.2020 року, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачем було надіслано оновлену позовну заяву. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, надіслання копії клопотання та оновленої позовної заяви з відміткою про їх отримання повернуто позивачці без розгляду. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач не надала усіх витребуваних документів, а саме: позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: РНОКПП відповідача 1; викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, підстави незгоди з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, яким встановлена відсутність обов`язку відповідача - державного реєстратора по повідомленню позивачки про недоліки поданих для державної реєстрації документів, що позивачем було покладено в основу звернення до суду; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявниці прийнятими рішеннями з розкриттям змісту порушених прав та квитанції про сплату судового збору за п`ять вимог немайнового характеру у розмірі 4204 грн. Клопотання про звільнення від сплати судового збору суд першої інстанції повернув позивачу без розгляду, оскільки у повторно поданому клопотанні заявницею не зазначені нові підстави та/або обставини. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Як вбачається з матеріалів справи, оновлена позовна заява подана у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи, з викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Крім того, позивачем зазначено необхідну інформацію стосовно відповідачів. При цьому, колегія суддів зауважує, що державний реєстратор в даному випадку виступає як посадова особа суб`єкта владних повноважень, а тому позивачем вірно зазначено ЄДРПОУ Фастівської РДА. Щодо клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною 1 статті 8 Закону «Про судовий збір», передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. На підтвердження майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартали 2019 року №47 від 27.02.2020 року, з яких вбачається відсутність у ОСОБА_1 доходу за попередній календарний рік. Колегія суддів вважає такий доказ є достатнім для підтвердження майнового стану позивача, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, в ухвалі від 30 червня 2020 року у справі № 9901/77/20. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що розмір судового збору, який визначений судом першої інстанції та повинен бути сплачений за подання даної позовної заяви (4204 грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону «Про судовий збір» може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). При цьому, Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.О.Аліменко суддя О.М.Оксененко