Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 370/1429/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 370/1429/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича, Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконною бездіяльності державного реєстратора, скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати незаконною бездіяльність державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича; - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48527928 від 05.09.2019; - визнати незаконним та скасувати оформлене у формі наказу рішення від 24.10.2019 № 748/6 Головного територіального управління юстиції у Київській області; - визнати незаконним та скасувати оформлене у формі наказу рішення від 21.04.2020 № 986/7 Міністерства юстиції України; - зобов`язати державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 30.08.2019 № 35683248 до Центру надання адміністративних послуг при Фастівській районній державній адміністрації Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у встановлений законом термін на безоплатній основі, починаючи з набуття рішенням у даній справі законної сили. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року позов було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48527928 від 05.09.2019. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2019 № 748/6. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2020 № 986/7. Зобов`язано державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у встановлений законом термін на безоплатній основі, починаючи з набуття рішенням у даній справі законної сили. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що сама позивачка у своїй позовній заяві вказувала про те, що нею було вжито заходів для усунення недоліків та отримано відповідь ДАБІ про внесення змін відносно адреси місця розташування будинку до реєстру. Також, апелянт наголошує на тому, що позивачем в додатках до скарги долучено копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в якій містилась адреса АДРЕСА_1 . Крім того, апелянт зауважує, що суд першої інстанції визнаючи незаконними та скасовуючи наказ ГТУЮ у Київській області від 24.10.2019 №748/6 та наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2020 №986/7 не дослідив підстави прийняття вказаних наказів. Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.08.2019 позивач подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер 35683248 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та документи для проведення державної реєстрації прав. Позивачем було сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у розмірі 190,00 грн. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчуком С. Ф. від 05.09.2019 №48527928 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на садовий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , оскільки документи подані для проведення державної реєстрації прав, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2019 №748/6 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 01.10.2019, зареєстрованої у Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області 03.10.2019 за №23882-3-25 на бездіяльність державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука С. Ф. у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2020 №986/7 в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 29.10.2019 відмовлено, оскільки рішення Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2019 №748/6 прийнято відповідно до законодавства. Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позов у відповідній частині суд першої інстанції виходив з того, що аналіз документів дає підстави зробити висновок про неправомірність та необґрунтованість рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48527928 від 05.09.2019; наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2019 № 748/6; наказу Міністерства юстиції України від 21.04.2020 № 986/7 в частині посилання на різні адреси місцезнаходження об`єкта нерухомого майна. При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, визнаючи незаконними та скасовуючи наказ ГТУЮ у Київській області від 24.10.2019 №748/6 та наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2020 №986/7 судом першої інстанції не було досліджено підстави прийняття вказаних наказів. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регламентується Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі - Порядок №1127). Відповідно до пункту 6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Пункт 7 Порядку №1127 передбачає, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства. Згідно з абзацом 1 пункту 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Відповідно до пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду заяви №35683248 державним реєстратором Семенчуком С.Ф. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №48527928 у зв`язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Так, позивач стверджує, що державним реєстратором Семенчуком С.Ф. допущено бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про зупинення розгляду заяви від 30.08.2019 №35683248 із зазначенням вимог державного реєстратора, які мають бути виконані нею у встановлений строк для відновлення розгляду вказаної заяви, що передбачено ст. 23 Закону №1952- IV. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав. Враховуючи, що в даній справі вказані вище вичерпні випадки для вчинення реєстратором дій щодо зупинення розгляду заяви, відсутні, а також з урахуванням того, що державним реєстратором за результатами розгляду заяви позивача було прийнято відповідне рішення, то у діях державного реєстратора Семенчука С.Ф. відсутня бездіяльність, що вказує на безпідставність позову в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1)заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2)заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3)подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4)подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5)наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6)наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7)заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8)після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9)заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10)заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11)заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12)заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. Як вбачається з оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень, останнє прийнято на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-ІV - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Так, в рішенні Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області №66 від 28.08.2013, технічному паспорті на садовий будинок №БП2457/2018 від 06.03.2019, виготовленому в ТОВ «БП Експерт» та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації ДАБІ Київської області №КС 181192241445 від 12.08.2019 вказані різні адреси місцезнаходження об`єкта нерухомого майна. Суд першої інстанції дослідивши надані позивачем документи, дійшов висновку, про неправомірність та необґрунтованість рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48527928 від 05.09.2019; наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2019 № 748/6; наказу Міністерства юстиції України від 21.04.2020 № 986/7 в частині посилання на різні адреси місцезнаходження об`єкта нерухомого майна. Колегія суддів не може погодітісь з наведеним висновком виходячи з наступного. Відповідно до витягу з Рішення Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області №66 від 28.08.2013 присвоєно поштову адресу по АДРЕСА_1 , на території Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області, де забудовником являється ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (Сусіди справа: землі ОСОБА_3 , сусіди зліва: землі с-ради, спереду дорога, з тилу землі с-ради). Технічний паспорт на садовий будинок від 06.03.2019 №БП2457/2018 оформлено на споруду за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ДАБІ Київської області від 12.08.2019 №КС 181192241445, поданої до суду першої інстанції, у графі про найменування об`єкта та його місцезнаходження зазначено: садовий будинок, АДРЕСА_1 (перейменування назви вулиці не є спірним). При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в документах поданих разом зі скаргою на державного реєстратора, позивач долучила копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була предметом дослідження державного реєстратора, відповідно до якої найменування об`єкта та його місцезнаходження - садовий будинок, сарай, вбиральня, Київська обл., Макарівський р-н, с. Вільне, вул. Ілліча,

5. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач сама визнає те, що така помилка в документах на момент звернення до державного реєстратора із відповідною заявою була наявна, однак позивачу це не було відомо. Більше того, нею було вжито заходів для усунення недоліків та отримано відповідь ДАБІ про внесення змін відносно адреси місця розташування будинку до реєстру. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор встановивши наявну невідповідність в документах на момент звернення до нього позивача, цілком обґрунтовано прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-ІV. В контексті наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач, усунувши виявлену розбіжність, про що вона сама зазначає в позовній заяві, не позбавлена права повторно звернутись із відповідною заявою та пакетом документів необхідних для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт. Решта позовних вимог є похідними від вимог про визнання незаконною бездіяльності державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 48527928 від 05.09.2019. Тому враховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено протиправності дій державного реєстратора та незаконності спірного рішення, решта вимог також не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції вказані вище обставини не дослідив, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Київської області Семенчука Станіслава Федоровича, Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконною бездіяльності державного реєстратора, скасування рішень - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко